|
Відкриття пам’ятника в Шепетівці |
|
|
 Линуть в безвість роки від тієї війни...
Але пам'ять не меркне, не в'яне.
Не діждались батьки... Де ви, наші сини?
Як вам спиться у "Чорних тюльпанах"?
5 грудня 2008 року у Шепетівці відкрито пам’ятник землякам, які
загинули в локальних війнах. Скульптори Сергій Чумаков та Віктор
Архіпов увічнили їх пам’ять в образі “чорного тюльпана”: так між собою
називали транспортні літаки, які доставляли на батьківщину “цинки” з
тілами полеглих.
На мармуровій сторінці біля підніжжя пам’ятника викарбувано п’ять імен. Однак, за словами голови районної спілки ветеранів Афганістану Валерія Окорського, жертв афганської війни у районі майже вдесятеро більше, тому що за повоєнний час з життя передчасно пішли 40 ветеранів-шепетівчан. Це число, якщо вдуматися, вражає, тому що чоловіки з наймолодшого “афганського” призову тільки-но наближаються до сорокарічного віку. А першим у цьому пам’ятному списку викарбувано ім’я лейтенанта-сапера Миколи П’яскорського, що загинув у 1963 році в Алжирі, не доживши двох тижнів до свого двадцятиліття.
За задумом скульпторів, постамент пам’ятника виконано у вигляді дороги, сліди на якій ведуть до “чорного тюльпану”, але жоден з них не повертається назад, їх усі поглинає смертельна квітка. Зворотну ж дорогу, - стежку до життя, - прокладуть молоді пари, які, утворюючи нову сім’ю, йтимуть від цього пам’ятного місця, поклавши до нього квіти.
“Пам’ятники воїнам-інтернаціоналістам споруджено вже у чотирнадцяти районах та містах Хмельниччини, - каже голова Хмельницької обласної організації ветеранів Афганістану Микола Приступа. – Приємно те, що пам’ятник у кожному районі – свій, такий, яким його задумали хлопці-афганці, як підказали його ті митці, які змогли вкласти у твір свою душу і серце. І відкритий сьогодні у Шепетівці пам’ятник настільки філософський, настільки реальний: чорний тюльпан, дорога – ніби вічність... Але я б хотів, щоб для кожного з нас ця вічність настала якомога пізніше, і не забирала наших друзів вже з мирного життя”.
Заслужений скульптор України Сергій Чумаков розповідає: “Чорний тюльпан я бачив давно, тому що сам побував у гарячих точках. І це спонукало зробити пам’ятник саме таким. А образ слідів на дорозі в одну сторону мені підказав мій колега Анатолій Міненко. Це була його думка. Свого часу ми її не реалізували, а зараз втілили цей задум, коли нема на світі його самого. Скульптора немає, але його ідея житиме... Автором вірша є завідуючий кафедрою філології нашої Острозької академії Анатолій Криловець. Вірш він написав, коли побачив ескіз майбутньої роботи. Чимало зробили Віктор Архіпов і його дружина Ольга Петрівна. Фігура Божої Матері – це його робота, яка мені дуже сподобалась: у мене там була просто фігура жінки у жалобі. Тобто це – цілий комплекс, створений колективом. І надзвичайно багато зусиль доклала спілка воїнів-афганців. Низький вам уклін, ви – справжні солдати”.
І. Западенко,
прес-секретар Хмельницької
обласної організації УСВА
|
