 Як стало відомо «k:», Феодосійська суднобудівна компанія «Море»
готується до виконання контракту на поставку Китаю середніх десантних
кораблів на повітряній подушці типу «Зубр». За інформацією джерел «k:»,
контракт на будівництво чотирьох кораблів цього типу був підписаний
наприкінці 2008 року і вступив в силу в травні нинішнього року після
підписання міжурядової українсько-китайського угоди щодо забезпечення
виконання цього контракту. Умови угоди передбачають будівництво двох
кораблів у Феодосії на заводі «Море» і ще двох у Китаї - з передачею
технічної документації замовнику.
Кораблі оснащуються газотурбінними установками загальною потужністю 50 тис. к.с. виробництва ДП НВКГ «Зоря - Машпроект». Значна частина компонентів: пресовані алюмінієві панелі для корпуса корабля, гнучке огородження повітряної подушки ( «спідниця»), повітряні гвинти, нагнітачі, - виробляються виключно в Росії. Інтерес Китаю до купівлі «зубрів» з'явився ще на початку 2000-х років. Останні кілька років періодично з'являлися повідомлення про швидке і успішне завершення переговорів. Паралельно з ФСК «Море» виробництво аналогічних кораблів налагоджено в Росії. Проект 12322 СДКПП «Зубр» розроблений ЦМКБ «Алмаз», там же здійснюється його серійне виробництво. Але наявність двох центрів відносно незалежних від поставок сусідських вузлів і комплектуючих породили жорстку конкуренцію. За даними джерел «k:», китайці намагалися купити «Зубр» і технічну документацію до них і у російських виробників. Однак пропозиція росіян про будівництво у себе 10-15 одиниць і подальшої передачі документації не влаштувало покупця.
З одного боку, бажання продати «Зубр» і технологію виробництва подорожче зумовлено унікальністю цього корабля, аналогів такого розміру в світі немає. ЦМКБ «Алмаз» вважає себе єдиним офіційним власником серійної технічної документації на «Зубр», тоді як на «Морі», на думку представників ЦМКБ, знаходиться експериментальна. У той же час продажу «зубрів» в Китай в Росії вважають черговою спробою випуску контрафактної продукції, яка порушує російські інтереси. В англомовній версії журналу «Національна оборона», приуроченої до IV Міжнародного військово-морському салону, який в кінці червня відбувся в Петербурзі, у статті «Контрафактні «Зубри»?» стверджується з посиланням на джерело в Рособоронекспорт, що ФСК «Море» або інша українська компанія не має права підписувати контракт на виробництво цього типу кораблів без попереднього узгодження та відповідної участі російської сторони. А прес-служба ЦМКБ «Алмаз» заявила, що українська сторона порушила російсько-українську міжурядову угоду від 2006 року про взаємний захист прав на інтелектуальну власність, отриману в процесі двостороннього ВТС, так як Україна передає техдокументації на «Зубр» без згоди російської сторони. Такий інформаційний тиск, очевидно, має на меті погіршення репутації українських виробників. У разі підписання з КНР відповідного контракту навряд чи російська сторона погодила б це з українською стороною з огляду на ту ж угоду про захист інтелектуальної власності і своїх позицій. З урахуванням уже заявленої позиції можна очікувати подальшого нагнітання ситуації (принаймні, на офіційному рівні) відносно китайського контракту. Щоправда, навіть у Росії не виключають, що «Море» може отримати необхідні комплектуючі - підприємства, яких торкнувся фінансово-економічна криза, поставлять необхідні деталі «в обхід» заборони.
Кореспонденту «k:» не вдалося зв'язатися з гендиректором заводу «Море» Віталієм Кривенко. Однак, очевидно, що для ФСК «Море», у свою чергу, виконання контракту може стати шансом на виживання. З 2007 року акції заводу виставлені на продаж, однак покупця до сих пір немає. Теоретично завод в змозі виконати контракт, якщо собівартість робіт буде відображати нинішні витрати (а за останні роки вони підвищилися в рази). Вигідним для України цей контракт є і з точки зору вузькості ринку для кораблів типу «Зубр». Єдиний експортний контракт був підписаний в 2000 році Міноборони Греції з Рособоронекспортом і Укрспецекспорт, за яким сторони поставили замовнику по два корабля. У 2002 році Греція додатково замовила в Росії ще один «Зубр», і на цьому його експортні перспективи виявилися вичерпані.
|
