" /> Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - Співають те, що пережили Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
 
 
 
    
 
Головна
Новини
Про організацію
Голова УСВА
Публікації
Електронні книги УСВА
Акції
Документи
Нормативні документи
Ветеранські закони
Фотогалерея
Зв`язок
Музей
Реабілітація
Питайте-відповідаємо
Локальні війни
Анонси
Книга вдячності
Організації УСВА
Сайти ветеранів
Фестивалі
Майбутнє України
ГО "БМФ Реабілітації
Статут ГО "БМФ Реаб
 


Погода
Погода!


45411726 Відвідувачів
Урядовий портал
Боевое Братство
Президент України Офіційне інтернет-представництво
Укрінформ
Орденские планки – ветеранам
Міністерство оборони
Співають те, що пережили Надрукувати Надіслати електронною поштою
ImageТернопільський вокальний гурт «Долг» був створений ще тоді, коли в Афганістані йшла війна. Тоді вони тільки вирвалися з пекла. Душа була переповнена болем за тих, хто не повернувся додому, співчуттям до тих, хто ще там залишався. Хотілося якось вилити ці почуття.
— 1987-го року ми були в Ашгабаті на зльоті воїнів-афганців, — згадує керівник «Долга» Віктор Маришев, — нам дуже сподобався виступ групи «Голубі берети». Повернувшись додому, вирішили і собі створити вокальний гурт.
І ось уже двадцять два роки ці п'ятеро мужніх чоловіків разом. Мабуть, Віктора Маришева, Ярослава Гринчишина, Івана Крайниковича, Віктора Вентуру, Ігоря Жеребецького тримає щось більше, ніж мистецтво, — обов'язок перед своїми ровесниками, які не повернулися з війни. Щось є у них справжнє, чого бракує у нинішньому житті, інакше не сприймали б їх на «ура» і дорослі, й підлітки.
Ще коли тільки Віктор повернувся додому, а родом він з Чорткова на Тернопільщині, створив клуб «Десантник», одним з перших у Союзі організовував турніри пам'яті з вільної боротьби, був керівником районної спілки воїнів-афганців. «Ми вчилися мужності на прикладі тих," хто воював у Вітчизняній війні, — ділиться він - а сучасна молодь може.
Хоч прикро за нинішню армію. На жаль, ми не впевнені, що вона нас може захистити». Нещодавно гурт з концертами відвідав корвети «Тернопіль», «Гетьман Сагайдачний», побував у Коропецькому військовому ліцеї, часто виступає у Тернопільському національному економічному університеті. І всюди молодь дуже добре приймає афганців, знає їхні пісні, підспівує...
Три роки тому «Долг» поїхав до Москви на Міжнародний фестиваль. «Ми вирішили співати українською, — згадує Віктор Маришев. — Вибрали пісню «Вишня». Коли я повернувся до Чорткова, жив на околиці міста. Там після війни мене вразив чистий, такий мирний цвіт вишень, що слова самі вихлюпнулися з душі. Разом з Ігорем Ленюком написали музику. «Вишня» стала нашою візитною карткою. І в Москві взяли з нею перше місце».
Співає «Долг» українською і російською. Пісні «Кукушка», «Память» народилися ще в Афганістані. їм пропонували змінити назву гурту, коли йшлося про присвоєння йому звання народного. Чому «Долг», а не «Обов'язок»? Але для хлопців у слові «Долг» є більше, ніж воно означає, адже співають не лише за себе, а й за тих хлопців... Вже випустили три диски, які добре розходяться.
Напередодні 21-ї річниці виведення військ з Афганістану у палаці культури «Березіль» гурт дав благодійний концерт. У фойє – палатка. На стенді — знімки 49-ти вихідців з Тернопільщини, що не повернулися з війни, і двох, які зникли безвісти. Чимало експонатів на виставку дав батько загиблого, воїна Тараса Протасевича. Його іменем названа вулиця у Тернополі, а батько вдома створив музей сина.
Про свій куточок в обласному краєзнавчому музеї мріють голова обласної спілки воїнів-афганців Віктор Мисько і його заступник Сергій Лісовий. Є приміщення, та бракує коштів на облаштування. Нині влада не дуже хоче співпрацювати з афганцями. Щоправда, торік за підтримки голови облдержадміністрації Юрія Чижмаря видано книгу пам'яті «Обпалені війною» — про земляків, які воювали в Афганістані. Нині більшість з них хворіє. Родичі звертаються по допомогу, а фінансування - мізерне. І голова, і заступники працюють на громадських засадах. Колись Спілка воїнів-афганців України виділяла кошти на лікування, протезування, тепер і цього немає. «Ми не сумніваємося, що якби громадські організації допускали до участі у виборах, Спілка воїнів-афганців пройшла б, — каже Сергій Лісовий. — Люди нам довіряють. Принаймні у районних, міських та сільських радах чимало наших представників. Є голови сільських рад. Мабуть, нас просто бояться допускати до влади на вищому рівні».
Ці люди не звикли кривити душею, не бояться казати правду. А кому це нині подобається?
Любов ЛЕВИЦЬКА.
Теонопільська область.

 
< Попередня   Наступна >

 

 
 
© 2005-2018, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
www.usva.org.ua
pressusva@ukr.net
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на usva.org.ua обязательна.
Редакция usva.org.ua может не разделять точку зрения авторов статей
и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.