Світова спільнота має посилити увагу до вирішення проблем людей, які постраждали від аварії на ЧАЕС. Про це йдеться в Резолюції, ухваленій нещодавно посланцями 12 країн, які прибули на запрошення Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» до Києва на Міжнародну науково-практичну конференцію. В її роботі активну участь взяла  делегація УСВА на чолі з  С. Червонопиським.

Як повідомив кореспонденту Укрінформу керівник оргкомітету форуму Валерій Макаренко, представники громадських організацій і об'єднань з СНД, країн Балтії та Японії констатували, що найбільша кількість постраждалих від техногенних аварій, пов'язаних з радіоактивним випромінюванням, припадає на безпосередніх учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та населення, яке проживає на забруднених територіях.
- Вони акцентували увагу на неоднозначній оцінці наслідків катастрофи міжнародними організаціями, а також висловили стурбованість послабленням уваги світової спільноти до вирішення медико-біологічних, соціальних і екологічних проблем, спричинених Чорнобильською аварією, — сказав Валерій Макаренко.
Таке явище, на думку учасників конференції, пояснюється тим, що ООН прийняла рекомендації для урядів Російської Федерації, Республіки Білорусь та України про недоцільність продовження гуманітарних програм допомоги населенню, що постраждало від Чорнобильської катастрофи. А Міжнародне агентство з використання атомної енергії (МАГАТЕ) і Всесвітня організація охорони здоров'я зробили хибний висновок про відсутність медико-біологічних наслідків аварії. Основне твердження міжнародних експертів: найбільший наслідок Чорнобиля — це психічні розлади, викликані радіофобією.
Тим часом учасники конференції заявляють:
— Серед осіб, хвороби яких спричинені радіофобією, немає учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.
Натомість, йдеться в резолюції, підвищується рівень інвалідизації постраждалого населення. Щорік збільшується кількість онкохворих, людей із хворобами серцево-судинної та імунної систем. Діти ліквідаторів народжуються фізично та розумово відсталими, збільшується кількість діагнозів раку щитовидної залози, важких форм цукрового діабету.
— Захворюваність і смертність серед інвалідів-чорнобильців, ліквідаторів, евакуйованих із зони відчуження, у 18-25 разів вища, аніж у решти населення України. Люди, що брали участь у ліквідації аварії в 20-30-річному віці, не доживають до 50 років. За останні роки померли сотні тисяч учасників ліквідації аварії. Лише в Україні майже 40% учасників ліквідації аварії передчасно пішли із життя, — констатував керівник оргкомітету.
На переконання учасників конференції, проблеми мінімізації наслідків катастрофи змістилися із техногенної сфери в соціальну. Сьогодні Україна, Росія та Білорусь стоять на шляху ефективного реформування системи соціального захисту постраждалого населення задля необхідної підтримки найбільш постраждалих верств населення — інвалідів.
Як зазначив Валерій Макаренко, представники міжнародного форуму виробили відповідні рекомендації главам країн СНД і Балтії. Зокрема, звертаючись до урядів цих країн, вони пропонують чесно інформувати співтовариство. про стан життя і здоров'я населення, що постраждало від катастрофи, і насамперед — дітей.
На думку представників зарубіжних чорнобильських громадських організацій, варто керуватися досвідом Японії, де діти, що народилися від осіб, які зазнали шкоди від ядерних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі, продовжують отримувати допомогу з боку уряду. А саме — створити в усіх країнах СНД довготривалу науково-обгрунтовану програму щодо соціального і медичного захисту дітей учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.
Напередодні відзначення 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи учасники конференції вирішили звернутися до глав держав і керівників урядів СНД та Балтії з пропозицією продовжити виконання в повному обсязі гуманітарних програм з медико-соціального захисту чорнобильців.
Є в нинішньому документі й пропозиції, адресовані ООН. У них, зокрема, йдеться про доцільність ухвалення спеціального документа про міжнародний статус учасника ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС та документа, де буде офіційно визнано шкідливий вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на життя і здоров'я людей, особливо дітей.
Насамкінець Валерій Макаренко наголосив, що, на глибоке переконання всіх учасників форуму, нинішня Резолюція стане прологом до Чорнобильської хартії, яку планується ухвалити на майбутньому саміті країн СНД, що проходитиме в Україні в квітні наступного року з нагоди 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи.