Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

До визначеного району проведення практичного тренування — ліберійського селища Б’юканан колона українських миротворців, яка включала машину групи бойового управління БТР-60ПБ та два БРДМ зі складу взводу охорони, здійснила 240-кілометровий марш від базового аеродрому загону до акваторії порту Б’юканан, що на узбережжі Атлантичного океану, та у зворотному напрямку.
По прибутті на визначене місце офіцери групи бойового управління під керівництвом начальника штабу — першого заступника командира 56-го окремого вертолітного загону полковника Юрія Єльчанінова провели розвідку місцевості, підготували майданчик для бойової роботи та визначили цілі. Зокрема, було розроблено схеми та порядок наведення на наземні цілі, рубежі прийому-передачі управління, каналів управління та порядку ведення радіообміну в ефірі.
Згодом під час практичного тренування група бойового управління у взаємодії з екіпажем вертольота Мі-8 на чолі з льотчиком-інструктором, командиром вертолітної ланки підполковником Сергієм Дідюрою та командиром вертольота майором В’ячеславом Печенюком виконала наведення на визначені наземні цілі з відпрацюванням елементів подолання ППО умовного противника.
— Завдяки льотній практиці під час виконання миротворчих завдань у складі Місії ООН у Ліберії якісно зростає льотний вишкіл молодих пілотів, — розповідає полковник Юрій Єльчанінов. — Також підвищується кваліфікація решти льотчиків, окремі командири екіпажів отримують допуски до льотно-інструкторської роботи. Офіцери групи бойового управління до найдрібніших деталей відшліфовують свої навички. Зрештою, льотчики і авіанавідники в Африці отримають безцінний досвід, який згодом зможуть передати своїм колегам в Україні.
— У зону наведення наша група прибуває щонайменше за годину до початку тренування, — пояснює офіцер групи бойового управління командного пункту загону капітан Денис Гревцов. — До посадки вертольотів ми повинні провести рекогносцировку місцевості, визначити цілі для наведення, обрати зручне місце для дислокації групи, налаштувати засоби зв’язку тощо. Такі тренування проводяться з метою визначення рівня готовності групи бойового управління і екіпажів вертольотів до застосування за призначенням.
А за словами начальника радіовузла вузла зв’язку та радіотехнічного забезпечення 56-го ОВЗ старшого прапорщика Олексія Кулаги, головним завданням для екіпажу пересувного вузла зв’язку є своєчасне прибуття до визначеного місця тренування та забезпечення надійним радіозв’язком офіцерів групи бойового управління з екіпажами вертольотів. До речі, пересувний вузол зв’язку Р-975 на базі БТР-60ПБ — універсальна техніка, також він може використовуватися як командно-штабна машина та як стартовий командний пункт для забезпечення керівництва польотами. Проте його основна функція, окрім забезпечення радіоуправління, полягає у своєчасній доставці до місця проведення тренування авіанавідників групи бойового управління, здійснення розгортання у складі екіпажу, вихід на зв’язок з екіпажами вертольотів та забезпечення взаємодії авіанавідників ГБУ з екіпажами вертольотів. Після цього авіанавідники повинні якнайшвидше залишити місце виходу в ефір, адже вони ризикують бути запеленгованими умовним противником.
За підсумками тренування радіотехніка вузла зв’язку відпрацювала справно. А екіпаж радіокомплексу Р-975 упорався з поставленим завданням, що дозволило авіанавідникам ГБУ та льотному складу виконати й свої завдання в повному обсязі.
Також у ході тренування відпрацьовувалися дії взводу охорони 56-го ОВЗ.
— Основна функція нашого підрозділу зрозуміла з його назви, — розповідає командир взводу охорони старший прапорщик Олександр Удовиченко. — Зокрема, під час тренування авіанавідників ми здійснювали охорону акваторії порту, де проводилося навчання, також відпрацьовували забезпечення бойового порядку колони на марші та бойової охорони у разі її екстреної зупинки.