15 травня  виповнюється   23 роки з початку виведення Обмеженого контингенту радянських військ з Афганістану.
14 квітня 1988 року представники Республіки Афганістан, Ісламської Республіки Пакистан, Радянського Союзу і Сполучених Штатів Америки  підписали в Женеві угоду та інші документи щодо врегулювання ситуації в Афганістані. Передбачалося, що половину радянських військ буде виведено  до 15 серпня 1988 року, а решту  – протягом наступних дев’яти місяців. Гарантом виконання угоди виступили СРСР і США.

На момент підписання Женевських домовленостей кількість радянських військ становила 100,3 тисяч осіб. Було  визначено напрямки виведення військ: на заході – Кандагар – Шинданд – Кушка, на сході – маршрути з Газні, Гардеза, Джелалабада об’єднувалися в Кабулі й далі через перевал Саланг – Пулі-Хумрі – Термез.
З 15 травня до 15 серпня 1988 року радянські війська було виведено з гарнізонів Джелалабада, Газні, Гардеза, Кандагара, Лашкаргаха, Файзабада, Кундуза – всього 50,2 тисячі  (50% особового складу). Водночас бойові дії проти загонів опозиції не припинялися, хоча з початком виведення військ знизилась  активність їхніх дій. Однак посилилась агітаційна робота опозиції у збройних силах Республіки Афганістан і серед службовців партійного і урядового апарату. Ця робота дала результат: у ряді провінцій відбувся перехід батальйонів афганської армії на бік незаконних військових формувань разом із бойовою технікою.
Напередодні  пам’ятної для «афганців» дати з ініціативи  учасника бойових дій в Афганістані, кавалера орденів Червоного Прапора і Червоної Зірки  Юрія Вікторовича Гугіна  біля Всеукраїнського меморіалу загиблим в Афганістані було висаджено 150 кущів французьких троянд. В упорядкуванні території  і висаджуванні  квітів  біля пам’ятника взяли участь активісти  районних організацій Київської міської спілки ветеранів Афганістану під керівництвом її голови Миколи Миколайовича  Гончаренка  і члени Київського комітету сімей військовослужбовців, загиблих у Афганістані очолювані  Аллою  Василівною  Шиповою.