Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

     Ще у 2003 році я виступав на нараді, яку проводив тодішній прем`єр-міністр України Віктор Федорович Янукович з нагоди міжнародного дня інвалідів у Всеукраїнському центрі професійної реабілітації інвалідів. У виступі, серед іншого, я відзначив наполегливу і самовіддану діяльність у питаннях захисту інвалідів Сергія Червонописького і народного депутата України Валерія Сушкевича та ще тоді наголошував, що вони, як ніхто інший, заслуговують високих державних нагород. В. Сушкевичу було присвоєно звання Героя України у 2008 році, а С. Червонопиському - тільки в нинішньому. Це стало адекватною оцінкою результатів надзвичайно складної, кропіткої, багаторічної виснажливої праці на межі фізичних можливостей і нервових стресів. Це я можу з впевненістю сказати, маючи однакову із Сергієм інвалідність. Я сам, як кажуть, в окопах не відсиджувався, вважаю себе активним членом Української Спілки ветеранів Афганістану. Але якби я стільки сил і здоров`я віддав на громадську діяльність, то мабуть вже не один інфаркт заробив би.
     Абсолютно точно відзначив у своєму привітанні С.Червонопиському Голова Комітету у справах воїнів-інтернаціоналістів при Раді глав урядів держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав Герой Радянського Союзу Руслан Аушев: «Для ветеранів Співдружності Незалежних Держав Ви завжди є взірцем мужності та стійкості в захисті інтересів ветеранів бойових дій і членів їхніх сімей.» Тому більшість офіційних і неофіційних поздоровлень, привітань, просто повсякденних розмов – це щирі вітання, визнання нагороди заслуженою і такою, що піднімає авторитет афганського руху.
     На жаль, гостра виборча компанія і недавні протиріччя в Партії ветеранів Афганістану піднесли свою «ложку дьогтю в бочку меду». Знайшлись доморощені критики, незадоволені, а можливо, й просто заздрісники. Я не маю на увазі висловлені в ході публічних баталій і спорів різкі відкриті ділові вислови і оцінки та критику роботи керівництва ПВА та УСВА. Вважаю за необхідне різко засудити публічні та непублічні, закулісні плітки, видумки, фантазії, що пов`язують нагородження С. Червонописького із його політичною позицією та переконаннями, його діловими зв`язками, участю в попередній президентській компанії, про ніби то «здачу прав афганців і всіх ветеранів». Іноді навіть вірити не хочеться, що таке можуть говорити наші бойові товариші, дорослі мужики з мудрим життєвим досвідом, які вже давно мали б навчитися відділяти «зерно від полови».
     Я не є членом Партії ветеранів Афганістану і не задаюсь метою вплинути на внутрішньопартійні процеси і розстановку сил. Хочу сказати про те, що неприпустимо нам, ветеранам, на адресу своїх колег говорити нісенітниці, розпускати брудні плітки, опускатися до недостойних та перекручених «аргументів». Такими діями ми граємо на руку тим політиканам та громадським «діячам», які сплять і бачать, щоб посварити афганців між собою, афганців з чорнобильцями, ветеранів локальних війн з ветеранами Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій з ветеранами військової служби тощо. На цьому фоні їм буде легше вихолощувати соціальну суть законодавства про ветеранів війни, замінити все заслужене ветеранами мізерними виплатами, остаточно звести нанівець досягнення попередніх років. Вони грають на руку тим, хто хоче бачити інших героїв, а нас відсунути подалі від політичної арени та громадської уваги. А штучне внесення розколу в ряди ветеранських організацій, компрометація лідерів - це важлива ланка в ослаблення сили і впливу наших громадських організацій.
     Хочу закликати всіх афганців більш глибоко і відповідально оцінювати вагу і наслідки власних висловлювань. Свої думки, громадянські і партійні позиції необхідно доводити відкрито, чесно, відверто, не опускатися до низькопробних пліток і нашіптування.