У Золотоніському будинку дитячої та юнацької творчості у рамках роботи
клубу для старшокласників «У колі друзів» відбулася зустріч з Анатолієм
Скрипніком – неординарною особистістю, людиною, чиє життя сповнене і
воєнним лихоліттям, і роками військової служби, і поетичним натхненням.
Народився він на Кавказі, після закінчення Тбіліського артилерійського військового училища служив у Казахстані та Німеччині, у Київському окрузі. З грудня 1984 року направлений на службу в Афганістан, до міста Шинданд, де перебував до жовтня 1986 року. Потім продовжив службу у Дніпропетровську, а згодом у Золотоноші. Активний член міськрайонної спілки воїнів-інтернаціоналістів, член Національної спілки журналістів, автор книги «У складі контингенту. У кожного своя війна», збірок «Життя малює пензлем долі», «Весняна осінь», «Салам, бача».
Чимало шанувальників міста пізнають його по таких рядках:
Сумує осінь листом пожовтілим,
Птахи на південь і коротше день...
Це не біда, що скроні посивіли,
Співає серце весняних пісень.
Цього осіннього дня співало серце Анатолія Олександровича: «Хтось любить літо, хтось – весну, я – осінь. І прохолоду ранку, і садок росою вкритий....» . Ці поетичні рядки задали тон всій зустрічі. Мова йшла про майстриню осінь, «дощ і смуток на душі». Ліричні твори перепліталися з гуморесками. Анатолій Олександрович вивчив українську мову самотужки.
Співало серце поета і про наболіле – Афганістан. Для побратимів – воїнів-інтернаціоналістів він прочитав новий вірш «Ми, шураві, навіки». Так коротко і зрозуміло поєднати красу природи і жахи воєнних буднів може лише творча особистість, людина з багатим життєвим досвідом, яка може мислити поетично і не боїться висловити свої думки на папері. У творчому доробку Анатолія Олександровича є вірші, присвячені ветеранам Великої Вітчизняної війни, Чорнобильській трагедії. Діти слухали, затамувавши подих. Окрема сторінка творчості присвячена «чарівним обличчям жінок Златокраю».
Гучні овації, квіти, слова подяки - все це було наприкінці. Але найголовніше - це розуміння і захват в очах дітей і шанувальників творчості.
Голова профспілки ЛВУМГ Олександр Соколенко привітав героя зустрічі з недавнім днем народження. Тож і ми від усього серця вітаємо шановного Анатолія Олександровича з ювілеєм.
