Днями у центрі Нетішина, що на Хмельниччині, на запрошення міської спілки ветеранів війни в Афганістані виступив відомий тернопільський гурт воїнів-інтернаціоналістів «Долг». Хлопці збирають кошти на лікування дворічного Вадика Романенка.
– Зустріч ця була незапланованою, – розкладаючи обладнання, розповідає керівник колективу Віктор Маришев. – Ми вже побували в Старокостянтинові, Шепетівці, Острогу, коли зателефонував голова міської спілки Василь Пундик. Ми навіть не встигли розклеїти оголошення, одразу погодились. Приїхали, щоб допомогти нашому однополчанину і бойовому другу Володимиру Качмару, в якого хворий внук. Мати Вадика залишила на одному із сайтів соціальної мережі лист-прохання, ми помістили його на нашу скриньку.
Хлопчик народився дуже слабенький. Він хворий на дитячий церебральний параліч, погано бачить. «На реабілітацію Вадик уперше потрапив до Трускавця в дев’ять місяців, – пише його мама Інна. – Відразу було видно перші позитивні результати: син почав тримати голову, в ногах відчувалася опора. Такі реабілітаційні заходи провели тричі. Почав вимовляти деякі слова, лежачи на спині, піднімати голову, навіть робити перші кроки з підтримкою. Але, на жаль, хвороба дається взнаки. Нам сказали, що Вадику потрібно проходити курс реабілітації кожні чотирі місяці, але коштів не вистачає. На лікування потрібно близько 21 тисячі гривень. Дуже прошу допомогти моєму хлопчику. Дякую за розуміння».
Народний аматорський колектив співав близько двох з половиною годин. Байдужих не було, рідко хто проходив і не зупинявся, щоб кинути в скриньку гроші для хворого. Діти, яких вели за руку батьки, теж кидали по 5, 10 гривень.
– Це говорить про те, що батьки не байдужі до чужого горя і змалечку привчають дітей до добра, поважати старших, – говорить учасник бойових дій, голова Нетішинської спілки ветеранів Афганістану Василь Пундик. – До глибини душі мене вразив чоловік напідпитку, який вже не міг стояти на ногах, але зі сльозами на очах намагався піднятись по сходинках,щоб покласти в скриньку свою частку. Ще не зовсім втратив людську гідність і совість…
Цю благодійну акцію ми розпочали місяць тому. А перед цим збирали кошти для сина нашого бойового товариша 22-річного Богдана Литвина, який нині лікується в Італії.
– Прогулюючись з сім’єю, почула, як грає жива музика, – розповідає технік ХАЕС Ірина Буліч. – Схиляю голову перед такими людьми, які своєю творчістю намагаються допомогти нужденним. Не так часто до нас приїздять з такою благородною місією. Я і сама збираю кошти на такі заходи і знаю, що це потрібно робити постійно. Благодійність – це Божа справа.
– Чудовий концерт, кожна пісня бере за душу, – ділиться враженнями нетішинка Олена Махмет. – Я прийшла тому, що мій чоловік Олег теж служив у Афганістані. Скільки разів доводилося будити і заспокоювати його серед ночі, пояснювати, що війна вже закінчилася, що він вдома зі своєю родиною. Коли він слухає пісні, дивиться художні фільми чи передачі по телебаченню про війни в «гарячих точках», знов і знов згадує ті далекі роки. Я розумію, як важко було на війні, скільки горя бачили солдати, скільки пролитих сліз і крові залишилося на чужій землі, скільки понівечених життів, оплакуваних матерями, дружинами, друзями... Я за здоров’я дитини, і мій син Володя теж поклав до скриньки гроші.
Воїн-«афганець» Дмитро Андрійович Кондратюк теж був у захопленні від виступу бойових побратимів з Тернополя, розповідав про цей гурт.
Після концерту Віктор Маришев і Василь Пундик подякували жителям і гостям міста за підтримку благодійної акції.
