Виставка продовжує цикл, присвячений військовим професіям, і розповідає про військових авіаторів.
Розпочавшись введенням Обмеженого контингенту радянських військ, афганська кампанія швидко переросла в масштабну війну, яка потребувала активного використання бойової авіації. Фактично кожна операція сухопутних військ і військ спецпризначення здійснювалася за підтримки з повітря – від гелікоптерників і транспортників до винищувачів, винищувачів-бомбардувальників, розвідників, штурмовиків. Довелося задіяти навіть головну ударну силу стратегічного призначення – важкі бомбардувальники. Під час ведення бойових дій авіатори тісно взаємодіяли з підрозділами наземних військ, насамперед десантниками та мотострільцями.
Війна стала справжнім випробуванням для бойової авіації й основне навантаження у ній лягло на гелікоптерників. Саме гвинтокрилі машини стали універсальним засобом під час вирішення різноманітних завдань над гірсько-пустельними районами Афганістану. Атака цілей, розвідка, евакуація поранених, доставка боєприпасів і продовольства, ретрансляція – усе це виконували гелікоптери та їхні екіпажі. Не менш важливою в цій війні була і роль штурмовиків, транспортників, розвідників, винищувачів, винищувачів-бомбардувальників.
Виставка створена за матеріалами фондової колекції Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років» і складається з двох розділів.
Перший репрезентує авіаторів, які воювали в небі Афганістану впродовж призначеного їм терміну. У другому розділі ми вшановуємо пам‘ять тих, чиє життя обірвалося в афганському небі.
Спочатку всі авіаційні частини на території Афганістану організаційно були зведені до 34-го змішаного авіаційного корпусу, невдовзі він був перейменований у Військово-Повітряні Сили 40-ї загальновійськової армії (ніяка армія в СРСР не мала власної авіації), першим командувачем яких став генерал-майор авіації Б. О. Лєпаєв (1980-1981рр.).
Заступником начальника штабу ВПС 40-ї армії в Афганістані в 1983–1985 рр. був полковник В. Ф. Бєдокуров, який брав участь у розробці і здійсненні заходів щодо виконання частинами ВПС армії бойових завдань, в удосконаленні системи охорони та оборони аеродромів, у розробці та проведенні Панджшерської операції, керував спорудженням інженерно-оборонних споруд. Як начальник штабу оперативної групи керував бойовими діями авіації під час операції. Про його діяльність у нагородному листі до ордена Червоної Зірки читаємо: «Багато працює в частинах, надаючи велику практичну допомогу командирам і штабам у скороченні термінів приведення частин у бойову готовність, забезпеченні прихованого управління військами, підвищенні мобільності штабів». Нагороджений орденами Червоної Зірки та «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня.
У Афганській війні гелікоптери посіли особливе місце. Завдяки своїй універсальності вони використовувалися для вирішення широкого кола завдань і досить часто були єдиним засобом забезпечення і підтримки різноманітної діяльності військ. Без перебільшення можна сказати, що гелікоптери винесли на собі весь тягар війни – з перших до останніх днів.
Командиром авіазагону 239-ї окремої гелікоптерної авіаескадрильї був майор В. І. Каманов В Афганістані перебував з 1986 року. Здійснив 375 бойових вильотів, брав участь у 10 операціях у провінціях Газні, Кунар, Нангархар. У вересні 1986 року, під час вильоту, виявив групу моджахедів і машину з боєприпасами. Вогнем із бортової зброї знищив їх, а також 2 реактивні установки. У жовтні 1986 знищив машину із боєприпасами. У 1986 році під час виконання спецзавдання група радянських десантників потрапила в оточення. Екіпаж Каманова вилетів для надання допомоги. В екстремальних умовах, виявляючи хоробрість, із бортової зброї знищив противника, чим урятував життя радянських воїнів. Нагороджений орденом Червоної Зірки.
Начальником розвідки гелікоптерного авіаполку був майор А. В. Попков. Займався повітряною розвідкою, аерофотозйомкою території, де діяли бандформування. На виставці представлений фрагмент документа, в якому перераховані бандформування, на озброєнні яких виявлені пускові зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК). Нагороджений орденом Червоної Зірки.
Брав участь у бойових операціях, висаджуванні десантів, доставці зброї та боєприпасів, евакуації поранених старший лейтенант Г. Г. Рудовський – бортовий авіатехнік гелікоптера Мі-8. Під час операції в районі Баграма був серед тих, хто евакуйовував поранених, а коли душмани намагались захопити гелікоптер, відбивав атаки. Гелікоптер повернувся на аеродром із 17 пробоїнами. У листі до рідних пише: «У твій день народження, тату, думками був із вами за одним столом. У цей день ми парою гелікоптерів зробили велику справу. Врятували життя 17-м хлопцям. Цей день приніс велике задоволення. Недаремно ми тут – недаремно!». Нагороджений орденом Червоної Зірки.
Разом із гелікоптерами до Афганістану були направлені і винищувачі –бомбардувальники з баз Туркестанського та Середньоазійського ВО.
Начальником розвідки 156-го винищувально-бомбардувального авіаполку був капітан М. Ф. Нагибін, який прибув до Афганістану в листопаді 1983 року. 17 січня 1984 року під час виконання бойового завдання літак Су-17МЗ, яким керував майор Нагибін, був збитий противником за 40 км. на південь від міста Шинданд. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).
На жаль, у музейній колекції майже немає матеріалів льотчиків-винищувачів. Одним із тих, хто служив у винищувальній авіації, був майор Ю. М. Кожушкін -- старший льотчик – начальник штабу винищувальної авіаескадрильї, яка базувалася в Баграмі. у 1983 – 1984 рр. перебував в Афганістані. На літаку Міг-21біс здійснив 235 бойових вильотів. Нагороджений орденом Червоної Зірки.
У липні 1981 року до Афганістану прибула 200-та окрема штурмова авіаескадрилья Су-25. Місцем її базування став Шинданд. У 1984 році на її базі сформовано 378-й штурмовий авіаполк Су-25 (Кандагар).
Командиром 378-го окремого штурмового авіаполку в 1987-1988 рр. був підполковник Г.Г.Гончуков. Брав участь в операціях «Магістраль» та «Бар’єр-88». Забезпечував перший етап виводу військ. У цей час здійснив 216 бойових вильотів. Був ведучим ударної групи ( 14-16 літаків Су-25). Одного разу повернувся з бойового завдання на літаку, у якого працював лише один двигун. Нагороджений орденом Червоної Зірки. Під час перебування в Афганістані його полк тісно взаємодіяв з 345-м гвардійським окремим парашутно-десантним полком, яким командував Герой Радянського Союзу підполковник В. О. Востротін, забезпечуючи його дії з повітря.
Військово-транспортна авіація завжди застосовувалася під час локальних війн та збройних конфліктів. Не став винятком і Афганістан. У перекиданні військ брали участь найбільш вантажопідйомні літаки у світі АН-22 «Антей» зі складу 12-ї військово-транспортної авіадивізії. У подальшому польоти виконували головним чином екіпажі 8-го військово-транспортного авіаполку. Крім «Антеїв», до складу військово-транспортної авіації входили АН-12, АН-26, АН-26РТ. Так, до складу 50-го змішаного авіаполку, що був створений у 1980 році., входили 15 транспортних літаків: АН-12, АН-26 та АН-26РТ.
Помічником командира літака АН-22 («Антей») військово-транспортної авіації був капітан В. А. Верняєв. З грудня 1979 р. до 1983 р. здійснювали польоти до Афганістану. Перевозили гелікоптери, бронетехніку, людей. На карті відмічений маршрут, за яким літав капітан Верняєв: Мари – Герат – Шинданд. З появою в моджахедів зенітно-ракетних комплексів польоти майже припинилися.
1988–1989 роки… Війна підходила до фіналу. Були підписані угоди про виведення радянських військ. Поверталися додому і льотчики. Упродовж 1988 та за півтора місяця 1989 року з Афганістану були виведені винищувальні, штурмові, змішані авіаційні полки, авіаполк винищувачів-бомбардувальників, гелікоптерні авіаполки, окремі гелікоптерні та авіаційні ескадрильї. Загальні підсумки бойової діяльності авіації в Афганістані вражають. Було виконано майже один мільйон бойових вильотів, втрачено 118 літаків та 333 гелікоптери. Що ж до авіації, то війна засвідчила як сильні її сторони, так і недоліки. Однак це більше стосується техніки. Екіпажі ж літаків виявляли професійну майстерність, мужність, відвагу, взаємодопомогу. Їхній бойовий шлях відзначений урядовими нагородами, серед яких найвищі – ордени Леніна і Золоті Зірки Героїв Радянського Союзу. Із 87 Героїв Радянського Союзу, які були удостоєні цього звання за виконання військового обов’язку в Афганістані, 22 представники Військово-Повітряних Сил, 4 з них – українці, 6 – цього звання удостоєні посмертно.
Як свідчить статистика Афганської війни, не повернулися додому 282 авіатори.
Представлені на виставці аматорські фото, льотні книжки та написані у хвилини перепочинку між бойовими вильотами рядки листів розповідають про будні авіаторів.
Запрошуємо воїнів-інтернаціоналістів, місцевих жителів, та гостей столиці відвідати нашу виставку, яка розташована в реліквійної експозиції «Трагедія і доблесть Афгану».
