Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

СНД
З метою забезпечення координації дій громадських організацій та державних структур держав – учасниць СНД у галузі соціально-правового захисту ветеранів воєн, учасників локальних конфліктів та членів їх сімей Рішенням Ради глав урядів держав – учасниць СНД від 13 березня 1992 р. утворено Комітет у справах воїнів-інтернаціоналістів при Раді глав урядів держав – учасниць Співдружності з місцем перебування в м. Москві.
Відповідно до Положення Комітет покликаний сприяти :
а) підвищенню якості та рівня життя ветеранів воєн, учасників локальних конфліктів, жертв тероризму;
б) розробці правових документів про соціальний захист інвалідів, учасників військових конфліктів, членів їх сімей;
в) вирішенню на міждержавному рівні економічних, соціальних, медичних, правових проблем зазначеного контингенту;
г) медичній , соціальній, трудовій, психологічній реабілітації інвалідів, учасників збройних конфліктів, членів їх сімей, у тому числі дітей.
На Комітет покладено функції:
а) служити центральним органом у справах учасників локальних війн держав СНД, що забезпечує зв’язок громадських організацій та державних структур;
б) проводити та організовувати медико-соціальні дослідження, давати рекомендації для держав СНД з питань реабілітації ветеранів війн;
в) забезпечувати держави методичними рекомендаціями з розробки медико-соціальних програм і проектів з питань реабілітації, охорони здоров’я;
г) скликати конференції, симпозіуми, семінари з питань, що входять до компетенції Комітету;
д) координувати роботу з розшуку осіб, без вісті зниклих в період війни в Афганістані, встановлення місць поховань загиблих, увічнення пам'яті загиблих;
є) вивчати і поширювати міжнародний досвід у справах ветеранів воєн, учасників збройних конфліктів, жертв тероризму.

Російська Федерація
Законодавство Російської Федерації про ветеранів складається з Федерального закону від 12 січня 1995 р. “Про ветеранів”, Федерального закону від 15 грудня 2001 р. “Про державне пенсійне забезпечення Російської Федерації”, Федерального закону від 17 липня 1999 р. “Про державну соціальну допомогу” та інших законів та нормативно-правових актів суб’єктів РФ. Система законодавства РФ про ветеранів представлена двома рівнями: федеральним і регіональним.
Основним нормативно-правовим актом, яким закріплено правовий статус ветерана у РФ, є Федеральний закон від 12 січня 1995 р. “Про ветеранів”.
Відповідно до ст. 8 Федерального закону “Про ветеранів” державна політика щодо ветеранів передбачає:
1) створення відповідних структур у справах ветеранів у структурі державної влади;
2) реалізацію заходів соціальної підтримки, встановлених федеральним законом “Про ветеранів” та іншими нормативно-правовими актами для ветеранів і членів їх родин;
3) виділення з федерального бюджету, бюджетів суб’єктів РФ коштів, необхідних для реалізації заходів соціальної підтримки, вказаних у Федеральному законі “Про ветеранів”;
4) пропаганду у засобах масової інформації важливості сумлінної військової служби й праці, значення державної нагороди за ратні і трудові подвиги.
На центральному рівні питання соціальної підтримки ветеранів та членів їх сімей покладено на Департамент демографічної політики та соціального захисту населення у складі Міністерства праці та соціального захисту РФ.
Державна політика щодо соціальної підтримки ветеранів більшою мірою реалізується місцевими органами соціального захисту населення, які:
організовують роботу державних установ соціального обслуговування щодо реалізації прав громадян на отримання соціальної допомоги;
забезпечують розвиток форм і видів соціального обслуговування з урахуванням потреб населення;
здійснюють контроль над поточною діяльністю державних установ соціального обслуговування;
здійснюють практичну діяльність із надання через свої структурні підрозділи, зокрема з урахуванням договорів із організаціями різної форми власності, соціальних, побутових, соціально-медичних, соціально-реабілітаційних, консультативних та інших послуг постійного, тимчасового чи разового характеру громадянам;
займаються виявленням окремих категорій громадян, і сімей, що потребують соціального обслуговування, визначають необхідні для них види соціальних послуг; здійснюють соціально-трудову реабілітацію громадян у лікувально-трудових майстернях, підсобних господарствах;
здійснюють розвиток форм і видів соціального обслуговування, додаткових соціальних послуг з урахуванням потреб населення та стану соціальної інфраструктури; беруть участь у реалізації обласною владою місцевих програм щодо захисту населення.
З метою захисту прав і законних інтересів ветеранів відповідно до законодавства створюються громадські об’єднання ветеранів. Федеральні органи державної влади, органи державної влади суб’єктів РФ і органи місцевого самоврядування сприяють діяльності громадських об’єднань ветеранів.
Як зазначено у Федеральному законі “Про ветеранів”, соціальна підтримка ветеранів передбачає здійснення системи заходів, що, зокрема, включає:
пенсійне забезпечення, виплату допомоги відповідно до законодавства РФ; отримання щомісячної грошової виплати;
набуття власності та утримання житлових приміщень;
оплату комунальних послуг;
медичне, протезно-ортопедичне обслуговування.
Ветеранам бойових дій, військовослужбовцям, які проходили військову службу в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах в Російській Федерації, а також проходили військову службу в Чеченській Республіці з січня 1997 року по липень 1999 року, надається така соціальна підтримка:
1) пенсійне забезпечення відповідно до законодавства;
2) забезпечення за рахунок коштів федерального бюджету житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
3) щомісячна грошова компенсація в розмірі 50 відсотків оплати займаної загальної площі житлових приміщень (у комунальних квартирах – займаної житлової площі), у тому числі членам сімей ветеранів бойових дій, які спільно з ними проживають, незалежно від виду житлового фонду;
4) першочергове встановлення квартирного телефону;
5) перевага при вступі до житлових, житлово-будівельних, гаражних кооперативів, садівничих та городницьких об’єднань громадян;
6) збереження обслуговування в поліклініках та інших медичних установах, до яких вказані особи були прикріплені у період роботи до виходу на пенсію, а також позачергове надання допомоги за програмами державних гарантій надання громадянам РФ безкоштовної медичної допомоги у федеральних установах охорони здоров’я (у тому числі в госпіталях ветеранів воєн) у порядку, встановленому Урядом РФ, а в поліклініках та інших медичних установах суб’єктів РФ – законами та іншими нормативними правовими актами суб’єктів РФ;
7) забезпечення протезами (крім зубних протезів) та протезно-ортопедичними виробами в порядку , встановленому Урядом РФ;
8) використання щорічної відпустки у зручний для них час і надання відпустки без збереження заробітної плати строком до 30 робочих днів на рік;
9) переважне користування всіма видами послуг закладів зв’язку, культурно-освітніх і спортивно-оздоровчих закладів, позачергове придбання квитків на всі види транспорту;
10 ) навчання за місцем роботи на курсах перепідготовки та підвищення кваліфікації за рахунок коштів роботодавця;
11) прийом поза конкурсом до державних освітніх установ вищої і середньої професійної освіти, на курси навчання відповідним професіям, виплата спеціальних стипендій, встановлюваних Урядом РФ, студентам з числа ветеранів бойових дій, які навчаються у вказаних освітніх установах;
12) щомісячна грошова компенсація в розмірі 50 відсотків від оплати за комунальні послуги в межах регіонального стандарту нормативної площі житлового приміщення та нормативів споживання комунальних послуг;
13) позачерговий прийом в будинки-інтернати для престарілих та інвалідів;
Відомості про федеральних пільговиків заносять у Федеральний реєстр. Федеральний реєстр – це єдина база даних про осіб, котрі мають отримувати державну соціальну допомогу. Органом, що забезпечує ведення реєстру є Пенсійний фонд РФ.
Право на отримання державної соціальної допомоги у вигляді набору соціальних послуг мають такі категорії громадян:
-   інваліди війни (зокрема колишні неповнолітні в’язні, визнані інвалідами);
-   учасники Великої Вітчизняної війни (зокрема колишні неповнолітні в’язні);
-   ветерани бойових дій;
-   військовослужбовці, які проходили військову службу у військових частинах, установах, військово-навчальних закладах, що не входили до складу діючої армії, у період із 22 червня 1941 року по 3 вересня 1945 року не менше як шість місяців, військовослужбовці, нагороджені орденами чи медалями СРСР за службу у визначений період;
-   особи, нагороджені знаком “Жителю блокадного Ленінграда”;
-   особи, що працювали у період Великої Вітчизняної війни на об’єктах протиповітряної оборони, місцевої протиповітряної оборони, будівництві оборонних споруд, військово-морських баз, аеродромів та інших військових об’єктів не далі тилових кордонів діючих фронтів, операційних зон діючих флотів, на прифронтових ділянках залізничних і автошляхів, а також члени екіпажів судів транспортного флоту, інтернованих на початку Великої Вітчизняної війни в портах інших держав;
-   члени родин загиблих (померлих), інвалідів війни, учасників Великої Вітчизняної війни і ветеранів бойових дій, члени родин осіб, які загинули у роки Великої Вітчизняної війни з числа особового складу груп самозахисту об’єктових і аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також члени родин загиблих працівників госпіталів і лікарень міста Ленінграда.
В РФ діє також Федеральна цільова програма “Збереження та реконструкція військово-меморіальних об’єктів у 2011–2015 роках”, затверджена розпорядженням уряду РФ від 28 липня 2011 р. № 1317-р. З метою увічнення пам’яті загиблих під час захисту Вітчизни, Міністерством оборони РФ створено Узагальнений комп’ютерний банк даних (далі – УБД “Меморіал”), що містить інформацію про захисників Батьківщини, які загинули і пропали безвісти в роки Великої Вітчизняної війни, а також у післявоєнний період.
Починаючи з 2011 року, в Росії 15 лютого відзначається пам’ятна дата – День пам’яті про росіян, які виконували службовий обов’язок за межами Батьківщини. Цей день затверджений Федеральним законом № 320-ФЗ “Про внесення змін до статті 1.1 Федерального закону “Про дні військової слави і пам’ятні дати Росії”, підписаним президентом РФ 29 листопада 2010 року.

Республіка Білорусь
Увічнення пам’яті захисників Вітчизни та жертв воєн в Республіці Білорусь здійснюється на державному рівні у взаємодії з ветеранськими, молодіжними, громадськими та іншими організаціями. З 2006 року в країні працює Міжвідомчий координаційний комітет. До його складу входять представники 7 міністерств, 3-х державних комітетів, релігійних організацій, пошукових, ветеранських та громадських об’єднань, обласних, Мінського міського виконавчих комітетів. Він щороку приймає план заходів щодо взаємодії та координації роботи республіканських органів державного управління місцевих виконавчих і розпорядчих органів.
В республіці прийняті дві державні Комплексні програми соціального розвитку. Остання діє у період з 2011 по 2015 роки. Програма соціального розвитку передбачає всі сторони соціального захисту громадян, насамперед інвалідів, ветеранів війни та праці, людей похилого віку.
У зв’язку з підготовкою до 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років, Указом Президента Республіки Білорусь затверджено Республіканський організаційний комітет під керівництвом Прем’єр-міністра республіки.
При Міністерстві оборони республіки є спеціальне Управління з увічнення пам’яті захисників вітчизни та жертв воєн. Управлінню Міністерства оборони Республіки Білорусь надано 52-й окремий спеціалізований пошуковий батальйон. У його складі 200 військовослужбовців і цивільного персоналу.
Міжвідомчий координаційний комітет сприяє координації взаємодії республіканських органів державного управління, місцевих виконавчих і розпорядчих органів, ветеранських і молодіжних громадських об’єднань з увічнення пам’яті захисників Вітчизни та жертв воєн.
Для вирішення цих та інших завдань Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 03 грудня 2010 р. затверджена Державна програма з увічнення пам’яті захисників Вітчизни та жертв воєн на 2011–2014 роки. Ця Програма передбачає виділення на ці цілі коштів з республіканського і місцевих бюджетів.
Зокрема, з метою морального стимулювання громадян, які беруть активну участь у польових пошукових та архівно-пошукових роботах, наказом Міністра оборони Республіки Білорусь від 13.12.2010 заснований нагрудний знак “За актыўны пошук” (“За активний пошук”). На сьогоднішній день нагороджено 45 громадян Республіки Білорусь. З 2004 року Білоруське громадське об’єднання ветеранів бере активну участь у проведенні республіканських суботників, програмою проведення яких передбачається перерахування коштів на благоустрій військових поховань і пам’ятників військової слави, проведення ремонтних та реставраційних робіт на цих об’єктах. Значна частина коштів, зароблених на суботниках та перерахованих до республіканського бюджету, направляється на будівництво нової будівлі Білоруського державного музею історії Великої Вітчизняної війни. Офіційне відкриття музею буде приурочено до головного національного свята білоруського народу – Дня Незалежності (Дня Республіки) 3 липня, коли Білорусь відзначатиме 70-річчя звільнення Мінська від німецько-фашистських загарбників.
У стадії розробки знаходиться проект Указу Президента Республіки “Про увічнення пам’яті захисників Вітчизни та жертв воєн”. Указ підготовлено з метою визначення правових, організаційних, економічних і соціальних основ та подальшого вдосконалення діяльності держорганів, організацій громадських об’єднань і громадян Республіки Білорусь з даного питання. Проектом Указу передбачається затвердження відповідного Положення, необхідність виділення фінансових коштів і покладання на Міністерство оборони РБ обов’язків уповноваженого органу виконавчої влади у цій сфері.
У республіці за останні роки в кожній області створені кадетські класи і класи з військово-патріотичного виховання. Ветеранські організації Спільно з Міністерством освіти і Білоруським республіканським союзом молоді дали старт республіканської героїко-патріотичної акції “Спасибі солдатам Перемоги за те, що не знаємо війни” та ін. В закладах освіти республіки створено 1459 музеїв, з них музеїв бойової слави – 256. У більшості краєзнавчих музеїв є експозиції, що відображають події Великої Вітчизняної війни. З’явилася нова форма роботи – “музей у валізі”, коли керівник музею спільно з учнями виїжджає в інші установи освіти з міні-виставкою музейних предметів, мультимедійною експозицією і лекцією.
Республіканська рада Білоруського громадського об’єднання ветеранів вже багато років продовжує проводити Республіканський вокальний конкурс серед ветеранів “Пісні Перемоги” і Республіканський фестиваль народної творчості ветеранських колективів “Не старіють душею ветерани”. Ці заходи проводяться спільно з Міністерством культури Республіки Білорусь і Федерацією профспілок за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Республіканська рада ветеранів до 25-річчя з дня свого заснування в 2012 році заснувала у відповідності зі своїм Статутом звання “Почесний ветеран” і “Почесний голова” Білоруського громадського об’єднання ветеранів.

США
У структурі органів виконавчої влади США питанням соціального захисту нинішніх і колишніх військовослужбовців опікується Міністерство оборони. Для цього в його складі функціонує управління кадрів, статистики і пенсійного забезпечення. Окремі питання також вирішує Міністерство охорони здоров’я і соціального забезпечення. Значну кількість завдань покладено на Міністерство у справах ветеранів.
Міністерство у справах ветеранів військової служби США (далі – Міністерство) є державним органом виконавчої влади США, який в межах своєї компетенції спільно з Міністерством оборони та Міністерством охорони здоров’я та соціального забезпечення США здійснює діяльність у сфері соціального забезпечення та захисту ветеранів військової служби, членів їх родин та осіб, що перебувають на їх утриманні (у тому числі загиблих військовослужбовців).
Міністерство є правонаступником Адміністрації з питань ветеранів США, яку було утворено 21 липня 1930 р., як окремий державний орган на виконання Виконавчого наказу Президента США М 5398.
Структура Міністерства:
1.   Адміністрація з питань медичного забезпечення (Veterans Health Administration);
2.   Адміністрація з питань пільг та привілеїв (Veterans Benefits Administration);
3.   Адміністрація у похоронних справах та з питань утримання місць поховання ветеранів військової служби (National Cemetery Administration), має статус національної.
Міністерство є другим у системі федерального уряду США за чисельністю персоналу. До складу Центрального апарата Міністерства входить більше 1,5% від загальної кількості співробітників відомства, водночас інші співробітники Міністерства працюють у регіональних органах, які існують у кожному штаті країни перебування.
Центральний апарат Міністерства розташовано у Вашингтоні.
Послугами Міністерства користується або мають право користуватися близько 25 млн. ветеранів військової служби середній вік яких становить   60 років, а також більш ніж 30 млн. членів їхніх родин та утриманців.
Міністерству належить 153 госпітальні установи, 895 поліклінік і амбулаторій, 125 цвинтарів, а також інші федеральні земельні ділянки та об’єкти нерухомості.
У рамках своїх повноважень Міністерство веде базу даних громадян США, які проходили військову службу у збройних силах держави у воєнний час або, які брали участь у збройних конфліктах, включаючи ветеранів, що проживають поза межами США. Ветерани збройних сил, які проходили дійсну військову службу тільки в мирний час, мають також право на отримання окремих пільг та привілеїв, які надаються учасникам воєн та збройних конфліктів.
Відповідно до чинного законодавства США ветеранам військової служби надаються наступні пільги:
•   виплата допомоги за інвалідністю;
•   реалізація програми професійної реабілітації;
•   надання допомоги в одержанні освіти;
•   психотерапевтична допомога ветеранам війни у В’єтнамі;
•   надання допомоги при працевлаштуванні;
•   виплата допомоги по безробіттю;
•   здійснення на пільгових умовах медичного обслуговування, страхування життя, надання позик на будівництво житла, організація поховань, інші послуги.
Зазначені види матеріального забезпечення затверджуються Конгресом США. Відповідно до законодавства США (закони “Про пріоритетне право ветеранів” (1944 p.), “Про допомогу ветеранам щодо освіти та працевлаштування” (1976 p.), та “Про реформу цивільної служби” (1978 p.), пріоритетом під час прийому на роботу до урядових організацій користуються учасники бойових дій та ті, хто має урядові нагороди або отримав протягом служби інвалідність. Крім того, для тих, хто вступив на військову службу після 7 вересня 1980 p., обов’язковим є її проходження в регулярних ЗС протягом принаймні двох років (ця умова не стосується інвалідів). Розроблена та ефективно діє Програма надання допомоги для здобуття освіти військовослужбовцями у відставці. ЇЇ виконавцем також є Міністерство у справах ветеранів, яке оплачує основні витрати.
Опрацьовано спеціальну програму “інтеграції” військових та цивільних спеціальностей, завдяки якій кожен бажаючий може отримати інформацію, в яких галузях економіки йому варто працевлаштуватися та де потребують фахівців його профілю. Для прискорення та полегшення працевлаштування видані довідники-показчики, в яких містяться різні відомості: від порад тим, хто звільняється у запас або відставку, до правил заповнення анкет, даних, що вводяться у комп’ютер. Такі довідники нині мають усі бібліотеки військових частин США. Колишні військовослужбовці користуються перевагою під час найму на державну службу.
Проблемами соціального захисту військовослужбовців і ветеранів збройних сил США поряд з державними структурами активно займаються численні громадські організації і асоціації.
У США налічується більше 15 мільйонів чоловік, об’єднаних у понад 70 ветеранських організацій.
Однією з найбільших військово-патріотичних та суспільно-політичних ветеранських організацій США є Американський легіон.
Американський легіон (American Legion) був заснований в Парижі у 1919 році для захисту інтересів ветеранів Першої світової війни. Засновниками організації виступили двадцять офіцерів – учасників бойових дій у Франції зі складу американських експедиційних сил. У цьому ж році організація була офіційно визнана Конгресом США. Американський легіон нараховує близько 3 млн осіб – чоловіків і жінок, що перебувають у 15 тисячах первинних організацій (пости). Ці пости об’єднані до 55 департаментів, розташованих в 50 штатах США, а також у Колумбії, Пуерто-Ріко, Франції, Мексиці і на Філіппінах. Штаб-квартира розташована в м. Індіанаполіс штат Індіана з додатковим офісом у Вашингтоні. Легіоном керує Виконком і Командор, що обирається щорічним з’їздом. При Американському легіоні існує жіночий допоміжний корпус – громадська організація жінок-ветеранів. що заснована в 1919 році і нараховує 1 мільйон осіб. Основоположними напрямами діяльності Американського легіону є підтримка політики уряду США і стратегії армії і флоту. Діяльність Американського легіону це, перш за все, захист інтересів своїх членів на всіх рівнях, матеріальна підтримка і допомога ветеранам, і особливо інвалідам, пошук загиблих і зниклих без вісті, соціальна і психологічна адаптація звільнених військовослужбовців. Особливу увагу це ветеранське об’єднання приділяє підтримці “Програми по навчанню молоді принципам американського самоврядування” і наданню допомоги у формуванні інтелектуальної і політичної еліти серед школярів початкової і старшої школи. Американський легіон одним з перших підтримав акцію Бібліотеки Конгресу США – “Проект історії ветеранів”.
У США особливо шанобливо відзначається державне свято – День ветеранів. Спочатку відоме як День перемир’я, це свято проголошувалося на честь американських ветеранів Першої світової війни. Воно припадає на 11 листопада, день закінчення війни у 1918 році. В наш час – це свято ветеранів всіх воєн, в яких брали участь Сполучені Штати Америки. Організації ветеранів проводять паради, а президент США покладає вінки на Могилу Невідомого Солдата на Арлінгтонському національному кладовищі, розташованому на березі ріки Потомак поблизу Вашингтона.
Почесним місцем поховання американських військових, які загинули в різних збройних конфліктах є Арлінгтонське національне кладовище. Воно було засноване у 1864 році. Кожен рік це кладовище, розташоване через річку від Вашингтона , відвідує близько чотирьох мільйонів осіб.
Біля Могили невідомого солдата постійно несе вахту почесна варта , яка змінюється щогодини. Видима частина цього меморіалу – кам’яна гробниця де знаходиться тіло невідомого солдата часів Першої світової війни. У той же час поблизу плит, які знаходяться поряд з гробницею, розташовані поховання невідомих солдатів армії США, загиблих під час Другої світової війни, В’єтнамської і Корейської воєн. У День ветеранів та День поминання щорічно до Могили невідомого солдата в Арлінгтоні покладається вінок від президента країни.
На території кладовища розміром в шістсот дванадцять акрів поховано двісті тридцять тисяч американських ветеранів, а також членів їх сімей. В Арлінгтоні можна знайти могили ветеранів усіх військових конфліктів за участю американських солдатів, починаючи від останків П’єра Ланфана, який був за часів американської революції ад’ютантом Джорджа Вашингтона , і закінчуючи солдатами, загиблими під час “Бурі в пустелі”.

Канада
У Канаді справи ветеранів військової служби перебувають у сфері відповідальності наступних державних структур:
•   Міністерство у справах ветеранів (Department of Veterans Affairs), яке підпорядковується Міністру у справах ветеранів (Minister of Veterans Affairs’);
•   Апеляційна рада з питань огляду в справах ветеранів (Veterans Review and Appeal Board) яка підпорядковується Парламенту через Міністра у справах ветеранів;
•   Офіс омбудсмана ветеранів (Office of the Veterans Ombudsman) який також підпорядковується Парламенту через Міністра у справах ветеранів. Розбирає скарги приватних осіб на різні організації у справах ветеранів.
Міністерство у справах ветеранів складається із трьох управлінь та п’яти служб, які підпорядковуються Заступнику Міністра у справах ветеранів.
До складу управлінь Міністерства входять:
•   Управління надання послуг та церемоніалу (Service Delivery Commemoration Branch);
•   Управління політичних програм та партнерства (Policy Program Partnerships);
•   Управління корпоративних послуг (Corporate Services Branch).
До складу служб Міністерства входять:
•   Служба аудиту та оцінок (Audit and Evaluation);
•   Бюро адвокатів з пенсійних питань (Bureau of Pensions Advocates);
•   Служба зв’язку (Communication);
•   Відомчий секретаріат і служба політичної координації (Departmental Secretariat and Policy Coordination);
•   Служба кадрової політики (Human Resources).
Кожна служба Міністерства, як правило, очолюється генеральним директором, який підпорядковується заступнику Міністра у справах ветеранів.
Управління надання послуг та церемоніалу Міністерства відповідає за надання пільг та послуг, а також для забезпечення соціальної та економічної підтримки ветеранам, які її потребують та іншим клієнтам Міністерства і членів їхніх сімей. Крім цього, здійснює церемоніальні заходи зі вшанування пам’яті загиблих.
Управління політичних програм та партнерства Міністерства забезпечує відповідність діючих програм та політики щодо ветеранів, поточним і майбутнім потребам Міністерства. Крім цього, відповідає за розвиток стратегічного партнерства між усіма членами співтовариства організацій у справах ветеранів.
Управління корпоративних послуг Міністерства відповідає за забезпечення ефективного використання та захист фінансових, матеріальних та інформаційно-технологічних ресурсів. Також займається угодами з питань приватної власності на землю за участю ветеранів і допомагає ветеранам врегульовувати питання відповідно до положень Закону про землю ветеранів (Veterans' Land Act). Крім цього, зазначена служба опікується питанням працевлаштування ветеранів.
Служба кадрової політики забезпечує широкий спектр стратегічних та оперативних порад і послуг для всіх організацій у справах ветеранів військової служби, а саме: планування та ресурсне забезпечення в галузі кадрів (добір, комплектування, нагородження, реалізація програми допомоги працівникам, врегулювання трудових відносин та спорів, вирішення конфліктних ситуацій та контроль виплат компенсацій).
Відомчий секретаріат і служба політичної координації Міністерства відповідає за забезпечення виконання службових обов’язків заступника міністра та міністра у справах ветеранів. Це включає підтримку участі міністра в засіданнях уряду, реалізацію законодавчих ініціатив. Секретаріат відповідає за взаємодію з іншими міністерствами, парламентський зв’язок, зокрема, слухання в комітетах, а також координацію брифінгів, ведення службової переписки та ін.
Серед основних пріоритетів Міністерства у справах ветеранів є сприяння реінтеграції демобілізованих військовослужбовців до цивільного життя та допомога їм у питаннях забезпечення охорони здоров’я, освіти, зайнятості, надання позик, виплата пенсій та ін. На теперішній час Міністерство у значній мірі відповідає за дієвість системи соціального захисту ветеранів через існуючі державні механізми, а саме: Канадську пенсійну комісію, Апеляційне правління ветеранів війни та Бюро адвокатів з пенсійних питань.
Статус ветеранів в Канаді мають: особовий склад ЗС Канади та Комерційного флоту із числа тих, хто брав участь в Першій світовій війні, Другій світовій війні або Корейській війні; окремі цивільні особи, які брали участь у бойових діях; колишні військовослужбовці ЗС (зокрема ті, хто служив у спеціальних підрозділах) і Королівської канадської кінної поліції; утриманці військового та цивільного персоналу, які втратили життя під час виконання службових обов’язків.
У 2005 році уряд Канади розробив Закон про соціальний захист ветеранів (The Canadian Forces Members and Veterans Reestablishment and Compensation Act, далі – Закон). Зокрема, цим Законом передбачається: надання послуг щодо працевлаштування; виплати по непрацездатності та інші пільги; страхування здоров’я; реабілітаційні послуги; фінансові виплати; система підтримки сімей військовослужбовців.
На підставі редакції Закону 2007 року була створена Нова група радників у справах ветеранів (New Veterans Charter Advisory Group, далі –NVCAG), що отримала повноваження проводити незалежний огляд і забезпечувати експертну оцінку з питань удосконалення системи соціального захисту ветеранів. На теперішній час до складу NVCAG входить 18 членів.

Австралія
Австралія має широку законодавчу базу по соціальному захисту та реабілітації ветеранів військової служби, а також інвалідів. Так, станом на теперішній час прийнято: “Акт про інтеграцію інвалідів”, “Акт про турботу за інвалідами”, “Акт про медичне обслуговування жертв війни та бойових дій”, загальний закон про соціальне страхування, закон про надання допомоги при працевлаштуванні.
Діяльність державних структур у справах ветеранів військової служби в Австралії підпорядкована Міністерству у справах ветеранів. Зокрема, Міністерство у справах ветеранів надає сприяння членам співтовариства ветеранів та колишнім військовослужбовцям Австралії, їх вдовам (вдівцям) через програми за доглядом по компенсації, а також через служби святкування пам’ятних дат.
Основними напрямками діяльності Міністерства є виплата компенсацій та пенсій; організація допомоги і догляду за ветеранами та інвалідами; медичне лікування, консультативна допомога тощо.
В свою чергу, Міністерство у справах ветеранів Австралії організовує свою діяльність через відповідні урядові організації та громадські асоціації, зокрема, через комісію з питань репатріації, військову комісію з реабілітації і компенсації, що безпосередньо знаходиться у підпорядкуванні Міністерства оборони, наглядову раду ветеранів, офіс австралійських ритуальних послуг.
Крім того в Австралії організатором діяльності по соціальному захисту ветеранів (інвалідів війни) є Міністерство соціальних справ та провінційні агентства зі справ ветеранів.
Водночас, діє два координуючих органи, членами яких є представники федеральних та регіональних урядів, професійних асоціацій.