У сучасних умовах патріотичне виховання являє собою, з одного боку, найважливішу складову частину системи виховання в суспільстві. З іншого боку, воно є одним з напрямків соціально значимої діяльності, безпосередньо пов'язаної з розвитком у молоді патріотизму, формуванням у неї готовності до захисту Батьківщини.
Українське суспільство завжди з повагою ставилось до своїх захисників. Свідченням цього є велика кількість заходів щодо відзначення дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Аналіз української періодики тільки свідчить, наскільки важливим вважають згадувати про Афганську війну та її учасників і керівники державних структур, і громадські організації, і громадяни всіх регіонів України
У всі часи захищати рідну землю було справою честі й гідності, святим обов’язком кожного громадянина. Після Великої Вітчизняної війни наші земляки змушені були нести службу в багатьох державах світу. Та найбільш тривалою і тяжкою була військово-політична операція в Афганістані. Сьогодні чимало учасників бойових дій, які з честю виконали свій військовий обов’язок, серед нас. Їх бойовий досвід, загартованість, висока відповідальність і наполегливість допомагають бути дієвими і в цивільному житті. Виконуючи Указ Президента України про проведення у 2014 році в Україні Року учасників бойових дій на території інших держав, Спілка ветеранів Афганістану Голосіївського району Києва спланувала заходи з відзначення 25-річчя виведення військ із Республіки Афганістан та з увічнення пам’яті про загиблих і померлих учасників бойових дій. Серед них: проведення у загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладах району тематичних уроків і лекцій з історії війни в Республіці Афганістан та інших локальних конфліктів.
Особливо тісний зв’язок поколінь існує із спеціалізованою школою № 85 з поглибленим вивченням англійської мови міста Києва, де директор Т. М. Федунова. В школі проводиться дослідно-експериментальна робота за темою «Військово-патріотичне виховання як невід’ємна складова громадянського становлення учнів».
В рамках цієї роботи значну кількість заходів проводить керівник пошукового загону «Стежками минулого» Зоя Михайлівна Шуляк. Завдяки її наполегливості в школі працює музей «Захисники Вітчизни», оформлені стенди про ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, воїнів-«афганців», відбуваються зістрічи з ветеранами війни. Тут частий гість ветеран Великої Вітчизняної війни, поет, лауреатом премії ім. С. С. Гулака-Артемовського Георгій Олександрович Киреєв, випускник школи, учасник бойових дій в Афганістані Є. Г. Єпіфанов. Величезну роботу з патріотичного виховання проводить з учнями вчитель школи, учасник бойових дій в Афганістані В. В. Величко. Днями на зустріч із школярами були запрошений ветерани Афганської війни полковники у відставці В. Ф. Данілейко, М. С. Дорохов. Темою їх зустрічи були події війни в Афганістані. Вони розповіли, що Афганістан залишається в нашій пам’яті не лише болем утрат, а й мужністю та героїзмом солдатів і офіцерів. Він став відправним пунктом формування сучасної доктрини залучення українських військових до миротворчих місій на територіях інших країн. Трагічну данину сплатили наші співвітчизники в цій війні. Безсмертний подвиг і героїзм тисячі синів і дочок України, проявлений при виконанні свого військового обов’язку, назавжди ввійде в історію України жахливою трагедією. Трагедією для сімей тих, хто не повернувся, трагедією для тих, хто повернувся скаліченим, і навіть для тих, хто пройшов війну живим та неушкодженим, – це також трагедія, оскільки повернулися вони вже зовсім іншими людьми. Побачене і пережите на афганській землі безслідно не пройшло ні для кого.
Немало поневірянь «афганцям» довелося витримати ще й у повоєнний час, оскільки вони не знаходили порозуміння, а часто не зустрічали адекватного ставлення з боку суспільства. Воїнам-«афганцям», обпаленим пеклом того лихоліття, довелося здолати та вистояти перед черствістю чиновників, знайти себе у новому житті, і не просто вижити, а й відстояти велике звання Солдата, Патріота, Людини.
На жаль, не всім неушкодженим після повернення вдалося позбавитись так званого «афганського синдрому» і знову продовжити військову службу. Ті ж, хто її продовжив, вважають, що під час бойових дій на чужині пройшли справжню чоловічу школу мужності і повною мірою пізнали те, що називають військовим обов'язком. Тож Україна, незважаючи на чималу критику в адресу Афганської війни, має пам'ятати, шанувати та дбати про її учасників. Усім їм випали тяжкі випробування. І вони витримали їх з гідністю. Витримали тому, що кожен з них суворо дотримувався вимог військової присяги, виконував накази командирів і начальників, готовий був першим піднятись в атаку, і ціною власного життя захистити від смерті своїх товаришів.
Незабаром в Голосіївському районі Києва відбудеться урочисте відкриття пам‘ятника учасникам бойових дій в Афганістані та на території інших держав, побудованого за допомогою державної адміністрації цього району.
