Криворізькі військовослужбовці, які зараз несуть службу на кордоні з Російською Федерацією в складі 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас», отримали перші 10 тонн допомоги від жителів рідного міста.
Вантажівки комплектувались з ініціативи міських організацій ветеранів Повітряно-десантних військ, Криворізької міської організації УСВА, представників міліції, родичів та друзів військовослужбовців, небайдужіх криворіжців. Для потреб військових було принесено упаковки води, продукти, засоби особистої гігієни, білизну тощо. За рахунок організаторів придбано тактичне спорядження – бронежилети 4-го ступеня захисту, розвантажувальні системи, прилади нічного бачення та приціли, радіостанції, рюкзаки, каремати, спальні мішки, медикаменти. Окрема увага – доставці адресних посилок бійцям від рідних та близьких: такі гостинці разом із листами, як ніщо інше, сприяють високому бойовому духу.
Наближаючись до зони АТО
У зону АТО з Кривбасу вирушили велика вантажівка, мікроавтобуси та пікап, вщент набиті продуктами харчування, приємними дарунками та корисними речами. Колону супроводжували почесний голова Криворізької організації ветеранів Повітряно-десантних військ, депутат міськради Микола Колесник і голова Криворізької міської організації УСВА, полковник у відставці Юрій Федосенко.
Чим далі на Схід, тим більше змінюється навколишній ландшафт. Уже за Запоріжжям, на землях Нестора Махно, якість доріг стає все гіршою, люди і машини зустрічаються рідше. Чим ближче Донеччина, тим сильніше кидається в око низька якість життя населення порівняно з Кривбасом зокрема та Дніпропетровщиною загалом: не дивиною є зруйновані сільськогосподарські споруди та хати, які десятиліттями не знали ремонту. Проте чого вдосталь, так це жовто-блакитних прапорів на вулицях та блокпостів – усе більш укріплених і добре оснащених.
Після блокпоста вже Донеччина
Запорізька область, особливо її східна частина, – останній форпост країни перед територією проведення АТО. Ще з травня область входить до «червоної» зони, де загроза екстремізму дуже висока. Сепаратистів приваблює наявність атомної та найбільшої в Європі теплової електростанцій, тож час від часу тут викривають терористичні групи, здійснюються поодинокі напади на блокпости. Колона зупиняється на останньому на території Запорізької області блокпосту, що, підсилений бронетехнікою, прикриває стратегічний напрямок на Маріуполь. Тут – місце зустрічі з бійцями 40-го батальйону територіальної оборони. Далі рухатись уже небезпечно, там активно нишпорять терористи й трапляються справжні бойові зіткнення, тож наражати цивільних на небезпеку як мінімум було недоцільно. За словами вояків, котрі несуть службу на цьому блокпосту, вдень тут відносно спокійно, а в нічний час сепаратисти бешкетують, навіть зброю проти них доводилось застосовувати. Блокпост захищають хлопці з Центральної України. Умови перебування на об’єкті більш ніж спартанські. Але бійці на це не скаржаться, їх дратує нерішучість влади та відверта брехня з боку центральних ЗМІ. – Хотілось би зрозуміти, чому досі не вводиться військовий стан? – риторично запитує заступник командира БМП-2, молодший сержант Руслан П. (з міркувань безпеки вояків та їхніх родин прізвища не вказуємо). - Будь на те відповідний наказ, ми б швидко розібралися з бойовиками. А так сидимо без діла, чекаємо невідомо чого... Пасивно воювати погано. Ще дратує наше телебачення, яке говорить відверту маячню, на зразок того, що у нас високі зарплати, добре спорядження... Добре, як же: шість бронежилетів на тридцять осіб… Микола Колесник передає служивим упаковки води та блоки цигарок, аж тут з’являється колона криворізьких бійців з 40-го батальйону територіальної оборони.
Наші проти терористів
Кілька вантажівок та старенька «Нива» - бійці, в більшості з 17-ї окремої танкової бригади, котрі входять до складу 40-го батальйону, прибули в зону проведення АТО без бронетехніки. Зустрічати гостей з малої батьківщини прибув особисто командир частини полковник Олександр М. Його супроводжують, окрім водіїв, розвідники, чий зовнішній вигляд різко контрастує з формою та спорядженням охоронців блокпоста. Замість камуфляжних формених костюмів у них легкі маскхалати, зброя теж легка, що викликано специфікою роботи розвідки.
Поки військові перевантажують надіслані з Кривбасу речі, просимо командирів та бійців поділитися враженнями від служби. Під час коментарів деякі вояки закривають обличчя масками-балаклавами або прохають ретушувати обличчя на фото. Це на звичайній війні зрозуміло, де «наші», а де «німці». Зараз же у сепаратистів можуть бути таємні посібники і в Кривбасі, тож будь-який ризик для родин захисників Вітчизни є зайвим.
– Ми тут Батьківщину захищаємо, виконуємо свій військовий обов'язок, – говорить комбат. – Кожен з бійців прагне, щоб наш народ жив мирним, спокійним життям. У службі на Донеччині є свої складності: вода низької якості, солона. Готувати на ній їжу проблематично. Тому окрема подяка землякам за привезений вантаж. Адже там, де ми служимо, місцеве населення ставиться до українських військовослужбовців з пересторогою або негативно: бояться сепаратистів чи в кожному бачать «бандерівця». Мізки їм добряче «промили». Наскільки небезпечно перебувати тут? Провокації й напади можуть статись будь-коли та з будь-якого боку. Вже підтвердилася інформація про жінок-снайперів у середовищі сепаратистів. Бойовики часто прикриваються цивільними, наприклад, пересуваються в машинах для перевезення хліба, тому треба бути насторожі.
– Настрій у нас відмінний, – каже старшина взводу розвідки Андрій Ш. – Поки в бойових діях не брали участь. Дуже задоволені, що від рідного міста і близьких надходить допомога, яка так важлива в польових умовах.
– Ми виконуємо свій обов'язок у Донецькій області вже тиждень, – каже командир розвідників Павло Ф. – Блокуємо підозрілий транспорт та спроби бойовиків прорватися через кордон з Росією. Траплялося відкривати й попереджувальний вогонь, який, у разі відмови виконати наказ, привів би до стрільби на ураження. 12 червня наші розвідники затримали двох шпигунів з так званої ДНР, які вели відеозйомку розташування нашої частини. Показово, що їх підвозила місцева міліція, яка тут же ретирувалася. Там, крім нас, немає українських правоохоронців. При затриманні у терористів вилучили планшети і пістолети. Так і служимо. Що стосується участі в бойових діях представників «Правого сектору», то їх ми не бачили. Нехай краще політикою займаються, тут несе службу регулярна армія. Велике спасибі криворіжцям за допомогу і підтримку. Я взагалі перший раз бачу, коли депутат міськради (Микола Колесник, – авт.) приїжджає в настільки небезпечне місце, як зона проведення АТО. Запрошую й інших депутатів, проте фуршету не буде, а веселощі обіцяю!
Після розвантаження посилок вояки збираються на кордон, колона ж з Кривбасу вирушає додому. Микола Колесник залишається: у його планах – за кілька днів об'їхати всі блокпости та місця несення служби криворіжців, щоб особисто переконатися в умовах їх перебування на Донеччині й скласти перелік усього необхідного, що буде привезено в наступні рази. - Ми допомагаємо нашим хлопцям і пам'ятаємо, що це наш обов’язок перед ними, - говорить Микола Колесник. - Тому такі поїздки стануть системними, щотижневими. Потенціал Кривбасу дозволяє забезпечувати своїх земляків, які захищають кордони Вітчизни, не просто всім необхідним, а найкращим. Вони цього варті!
– Те, що криворіжці допомагають своїм воїнам, – це гідно й правильно, – каже Юрій Федосенко, голова організації ветеранів-«афганців» Кривбасу, колишній офіцер підрозділів спецпризначення. – Ми й надалі будемо надавати допомогу, причому не лише гуманітарну, але й моральну, а якщо буде потреба – то й бойову.
Один день перебування поблизу зони бойових дій вартий більшого, ніж постійне сидіння в Інтернеті чи перед телевізором. Це враження, які полишають нескоро. Відчуття нереальності від того, що відбувається: коли по українській землі рухається бронетехніка з державними прапорами, що супроводжує автоколони з паливом; коли колишні водії БєлАЗів з ГЗК чи слюсарі з автоматами й ручними кулеметами боронять територіальну цілісність держави; коли є населені пункти, де не чутно дитячого сміху, проблеми з продуктами, проте можуть пролунати постріли та розриви гранат…
Спільне бажання кожної розсудливої людини – щоб усе це нереальне жахіття скоріш скінчилось, бо воно протиприродне. Щоб в Україні – цілісній та неподільній – настав мир, а всі військові, у тому числі й призвані з Кривбасу, скоріше повернулися додому. Повернулися живими й неушкодженими.
***
Після повернення з зони проведення антитерористичної операції (АТО) в Донецькій області, почесний голова Криворізької організації ветеранів Повітряно-десантних військ, депутат міськради Микола Колесник зустрівся з родичами та друзями воїнів 40-го батальйону територіальної оборони і провів прес-конференцію, на якій розповів про побачене та плани подальших дій. Розпочався захід з хвилини мовчання за криворіжцями, які загинули при виконанні військового обов’язку.
– В результаті перебування в зоні проведення АТО, ми розвезли вантаж, що надійшов з Кривого Рогу, по всіх блокпостах і місцях служби наших земляків, – сказав Микола Колесник. – Проїхали більш ніж 60 кілометрів, усіх воїнів я бачив, і мене всі бачили. Хлопці дуже задоволені подарунками й передають привіт Кривбасу та подяку землякам, своїм родинам. Також солодкі гостинці було вручено бійцям з інших міст, які несуть службу поруч із криворіжцями на шести блокпостах. У відповідь – велика вдячність Кривому Рогу. Ті кілька днів, що я пробув разом з нашими солдатами й офіцерами, дали мені чітке розуміння, що саме потрібно криворіжцям у зоні проведення АТО. Повернувшись, я провів кілька зустрічей з керівництвом області та міста й отримав повне розуміння і підтримку. Губернатор Дніпропетровщини Ігор Коломойський подякував нашим воїнам за героїзм, відданість та чесну службу й призначив мене радником голови облдержадміністрації з питань координації дій правоохоронних органів і військових формувань міста Кривого Рогу та Криворізького району. Також мені довірено курирувати питання забезпечення потреб 40-го батальйону територіальної оборони і створення роти спецпризначення «Кривбас» у складі батальйону «Дніпро-1» Міністерства внутрішніх справ. Результативно пройшла й зустріч з міським головою Кривого Рогу Юрієм Вілкулом та його першим заступником Андрієм Гальченком. Прийнято рішення забезпечити наших військових броньованими й потужними транспортними засобами, бронежилетами, радіостанціями, іншим обладнанням. Рішенням міського голови створено оперативний штаб, до якого, крім мене, ввійдуть Андрій Гальченко й активісти міста.
Микола Колесник повідомив, що його призначено керівником Криворізької філії фонду «Дніпро-1», який буде створено найближчими днями. Фонд матиме власну печатку й розрахунковий рахунок, а оскільки він не буде залучати бюджетні кошти, то придбання амуніції значно спроститься. Кошти, зібрані за рахунок пожертв криворіжців, будуть виділятись не тільки бійцям 40-го батальйону, але й іншим землякам, які проходять службу в 25-й, 71-й, 79-й, 93-й бригадах та в інших частинах. Для цього військкомати складуть відповідні списки призваних на службу, аби всі криворіжці були якнайкраще споряджені.
– Я не буду більше возити картоплю, цибулю чи халву нашим солдатам, – говорить Микола Колесник. – Їм більш потрібні броньовані сучасні машини типу «Дозор», «Урал» та інші. Виберемо кращі моделі, які перевірять на технічну справність та передадуть у військові частини криворіжців. Заради цього будуть проведені перемовини з керівництвом найбільших підприємств міста. 16 червня Дніпропетровська облдержадміністрація вже виділила для наших бійців 100 бронежилетів, прилад нічного бачення, 2 потужні біноклі, 30 комплектів сучасних медичних аптечок. Міська влада додатково передасть 120 бронежилетів, 20 радіостанцій, 250 бушлатів (ще 150 надійде від обласної влади). Криворіжці будуть не просто добре оснащені, вони матимуть обладнання на рівні міжнародних стандартів: замовлені та будуть придбані 50 автоматів АКМС калібру 7,62 мм для підсилення вогневої потужності блокпостів, захисні окуляри (що бережуть очі від уламків), тактичні кобури й пістолети «Форт», рюкзаки та бронежилети для всіх військових з імпортними плитами 4-го ступеня захисту, плащ-накидки пончо. Всі речі закуповуються у виробників без націнки. Вирішується питання щодо закупівлі 400 кевларових касок з Ізраїлю. Тобто, робиться все, щоб у Кривий Ріг більше не надходив вантаж-«200».
На прес-конференції стало відомо, що, окрім трьох військовослужбовців 40-го батальйону територіальної оборони, ще одну нагороду буде вручено найближчими днями, двоє воїнів представлені до нагородження, а офіцер – до присвоєння позачергового звання. Цим відзначено заслуги наших земляків у затриманні терористів під час нещодавньої операції. Микола Колесник закликав активістів міста уникати політичних спекуляцій навколо проблем армії. «Треба допомагати військовим, а не бігати по виконкому в шортах та вимагати 10-ї частини прибутку від містоутворюючих підприємств», - сказав він. Тим же, хто за революційною модою полюбляє у військових обладунках витрачати час на політичних акціях, ветеран-десантник порадив вступати до лав армії, або передати свій камуфляж бійцям, яким він справді потрібен.
Закінчилась прес-конференція та зустріч з родичами військовослужбовців відповідями на питання про підтримку міськрадою введення військового стану, про ротації військ, статус учасників АТО тощо. Частина питань була поза компетенцією депутата міськради, тож він порадив звертатись до приймалень народних депутатів, адже саме Верховна Рада приймає закони та загальнодержавні рішення.
