Виповнилося три десятиліття з дня загибелі чернігівця,
десантника-«афганця» 20-річного Олександра Верені, який за мужність та
героїзм був нагороджений медаллю «За бойові заслуги» і посмертно орденом
Червоної Зірки.
На могилі Олександра зібралися рідні та бойові побратими з Одеси, Варви і Прилук Чернігівської області, друзі, заступник голови міської організації УСВА Юрій Лохін, голова обласного комітету сімей загиблих Лариса Кожар.
Присутні ділилися спогадами про Сашка. Мати Валентина Іванівна читала його листи, в яких ніколи не було скарг на труднощі військової служби, лише радісні рядки і підтримка рідних.
В одному з боїв супротивник розпочав прицільні обстріли з мінометів, були поранені й вбиті. Олександр Вереня попрохав, щоб його прикрили автоматним вогнем. Кинувши гранату, ціною власного життя знищив ворожий міномет. Душманська куля обірвала життя єфрейтора за 65 днів до закінчення служби.
У загальноосвітній школі №6, у деревообробному ліцеї Чернігова добре пам'ятають свого вихованця. Був він чудовим сином, прекрасною сміливою людиною. Його іменем названо вулицю в обласному центрі. Шкільний друг Олександр Чорнобок присвятив Олександру свій вірш.
Низько схиляємо голови перед живими побратимами наших полеглих синів і чоловіків за пам'ять про загиблих і турботу про їхні сім’ї і їхніх батьків.
