Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - СІМДЕСЯТ РОКІВ «НА ВАРТІ» ГАРНОЇ ПОСМІШКИ

Центральній стоматологічній поліклініці Міністерства оборони України (ЦСП МОУ) 25 серпня виповнилося 70 років від дня заснування. За цей час вона пройшла шлях від зуботехнічної лабораторії до флагмана військової стоматології, де запроваджені найсучасніші методики діагностики, протезування та лікування.
Про основні етапи становлення та розвитку, запровадження у практику провідних стоматологічних технологій лікування та протезування зубів, а також соціальні програми для ветеранів військової служби та членів їхніх сімей нашому кореспонденту розповів начальник Центральної стоматологічної поліклініки — головний стоматолог Міністерства оборони України, заслужений лікар України, лікар-стоматолог вищої категорії, кандидат медичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2013 року, доцент кафедри щелепно-лицевої хірургії та стоматології Української військово-медичної академії, дійсний член всесвітньої Академії стоматологічної освіти полковник медичної служби запасу Рафік КАМАЛОВ.
— Рафіку Ханафійовичу, якщо звернутися до минулого, розкажіть, хто, так би мовити, стояв біля витоків надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям столичного гарнізону сім десятиліть тому?
— Напевно в цьому є щось символічне, адже 147-ма зуботехнічна лабораторія була передислокована зі Сталінграда до Києва відразу після завершення кривавих боїв за визволення столиці радянської України. А 25 серпня 1944 року на її базі була утворена 147-ма окружна стоматологічна поліклініка Київського військового округу, штат якої на той час становив лише 19 медиків. Власне цю дату і слід вважати днем створення Центральної стоматологічної поліклініки Міністерства оборони України.
Першим її начальником став майор медичної служби Шипов, якого, за виявлену під час боїв на фронтах Великої Вітчизняної війни мужність було нагороджено орденами Леніна та Червоного Прапора, а також медалями. Тобто вже сама назва цих високих відзнак свідчить про те, що він був непересічною особистістю, тож керівництво медичної служби не помилилося, призначивши його на цю посаду. Адже він, наскільки дозволяли тодішні умови, оперативно обладнав виділене приміщення всім необхідним для надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям столичного гарнізону.
Я згадав про це невипадково, бо так хочу наголосити, що військові стоматологи в усі часи за потреби ставали на захист Батьківщини або з честю виконували свій інтернаціональний обов’язок. У сучасній історії Центральної стоматполіклініки був такий період, коли тут одночасно проходили службу 12 учасників бойових дій в Афганістані та інших «гарячих» точках планети, з яких 8 військових медиків, серед них і я, були нагороджені орденом Червоної Зірки. Це є свідченням того, що наші лікарі вміють управлятися не лише з бормашиною, а й з автоматом.
— До речі, як на мене, не можна не згадати і про ще одну дату — виповнилося 25 років, як ви беззмінно очолюєте Центральну стоматологічну поліклініку. Що ви вважаєте своїм найбільшим досягненням за цей період?
— Напевно те, що мені вдалося, звісно за підтримки професійного колективу, не лише зберегти військову стоматологію у непростий перехідний період на початку 90-х років, а й вивести її на якісно новий рівень. Яскравим підтвердженням цього є те, що нині, звісно, крім військовослужбовців, нашу поліклініку охоче відвідують відомі політики, бізнесмени, зірки спорту та естради. Тепер я розумію, що досягти такого результату було б неможливо без запровадження передових стоматологічних технологій в галузі протезування та лікування зубів.

— головний стоматолог
Міністерства оборони України Рафік КАМАЛОВ
Поштовхом до цього стало моє перебування в одному з госпіталів Німеччини, де я проходив реабілітацію після контузії, отриманої під час служби в Афганістані. Щоб ваші читачі мене правильно зрозуміли, поясню, що я там опинився в межах програми реабілітації учасників бойових дій, запровадженої за підтримки міністерства соціального забезпечення Баварії. Там також мав можливість ознайомитися з процесом надання стоматологічної допомоги і на згадку про це попросив презентувати мені певну кількість сучасних пломбувальних матеріалів. Вони, звісно, суттєво відрізнялися від тих, які використовували вітчизняні стоматологи, насамперед — якістю. І саме тоді я відчув необхідність, яка поступово переросла в упевненість, спробувати запровадити щось таке і в нашій поліклініці. Але одночасно із цим прийшло розуміння, що самого бажання недостатньо, слід робити практичні кроки.
— І з чого довелося розпочинати?
— Традиційно зі зміни інтер’єру поліклініки. Наприкінці 1991 року завдяки сприянню начальника медичного забезпечення Збройних Сил СРСР був проведений масштабний ремонт з переобладнанням робочих місць під актуальні на той час технології та обладнання. Завдяки цьому ми серед найперших отримали стоматологічні установки фірми «Siemens». Але я розумів, що це тільки половина справи. Тому наступним кроком стало навчання персоналу провідних технологій лікування.
Але як це зробити? Довелося, як то кажуть, розпочати з себе. Для цього вступив на заочне відділення Київського інституту міжнародних відносин. З періодичністю не менше двох разів на місяць, виключно у вихідні дні, я відвідував різноманітні стоматологічні семінари та курси, де опановував не лише основи господарської діяльності, а й передові на той час технології лікування, з якими потім ознайомив підлеглих. І вже менше ніж за рік були підготовлені пломбувальники, протезисти, зубні техніки, хірурги, ортодонти тощо. Адже фахівців вистачало, і всі вони були готові до освоєння нових методик у своїй стоматологічній роботі, розуміючи, що зі старим, хоч і на той час надійним досвідом, конкурувати буде практично неможливо. До речі, першою технологією, яку самостійно засвоїли військові стоматологи, стало виготовлення кераміки. Згодом опановується хірургія, ортопедія, ортодонтія, ендодонтія, пародонтологія, художня реставрація зубів, гігієна порожнини рота, дитяча стоматологія, а також інформаційне забезпечення та діагностика.
— Напевно, ви розуміли, що без запровадження сучасних технологій неможливо розвиватися та успішно працювати на ринку надання платних послуг. І це певним чином підштовхнуло вас до створення у складі поліклініки самоокупних підрозділів?
— Безпосередньо займатися господарською діяльністю військовій медицині дозволено з 1996 року, коли з’явилася відповідна постанова Кабміну. Скористалися цим правом і ми. Саме в цей час у нас з’являються самоокупні спеціалізовані підрозділи, які мали змогу надавати стоматпослуги на комерційній основі. Але при цьому на якісно новий рівень піднялося та на 20% збільшилося надання саме безоплатної меддопомоги офіцерам кадру і запасу та ветеранам Великої Вітчизняної війни.
Нині Центральна стоматологічна поліклініка Міноборони налічує 110 (загалом створено 286 робочих місць) кваліфікованих фахівців, які працюють у дві зміни, з 8 до 20 години, сім (!) днів на тиждень, що дозволяє раціонально експлуатувати наявне устаткування. Лише один приклад: минулого року так заробили майже п’ять мільйонів гривень, тоді як 1996-го — лише 40 000. Половина зароблених коштів йде на безоплатну допомогу військовослужбовцям строкової служби, офіцерам та запасникам, а також спрямовується на протезування ветеранів Великої Вітчизняної війни.
До речі, у провідних країнах Європи — Німеччині, Великій Британії, Франції — вже давно стало нормою, що військова медицина не лише виконує свої безпосередні функції, а й заробляє кошти для власного утримання, надаючи платні послуги. Скажімо, у загальному бюджеті військово-медичної служби Франції ця частка становить 30% — до 300 млн євро. Але при цьому там передбачена і система відповідальності військовослужбовця за недбале ставлення до власного здоров’я. Це означає, що у разі ухилення без поважних причин від медичного огляду його можуть позбавити страховки на безоплатне лікування. Тож перед відвідуванням будь-якого лікаря, зокрема стоматолога, військовому треба сто разів подумати, адже ціна питання — десятки тисяч євро. Чималі кошти від заробленого спрямовуються на різні соціальні програми, зокрема в галузі стоматології.
— До речі, а чи практикує таке Центральна стоматполіклініка?
— Безумовно, ми розпочали проводити такі акції чотири роки тому. Зокрема, запровадили соціальну програму, яка зробила доступнішими для військовослужбовців та членів їхніх сімей провідні стоматологічні технології, зокрема щодо протезування зубів. Більше того, провідні фахівці ЦСП МО України організовують виїзні конференції в гарнізонах Києва, де безкоштовно ознайомлюють колег із провідними технологіями, проводячи для них майстер-класи.
Яким чином краще підійти до розв’язання цього складного питання, я розмірковував не один рік. Оскільки розумів, що такий крок означатиме для нас додаткове фінансове навантаження, бо імплантат пропонуватиметься практично за собівартістю — 2 999 гривень за одиницю. Тоді як у приватних стоматологічних клініках столиці його ціна щось у п’ять разів більша. Як покрити різницю? Все дуже просто. Тут немає жодних прихованих схем чи додаткових комісій. Ми передбачаємо компенсувати її за рахунок збільшення кількості встановлених імплантатів. Тобто в перспективі ціна імплантату може бути ще меншою, принаймні сподіватися на це нам дозволяють попередньо проведені переговори з фірмою, що займається їхньою реалізацією. Тут все зрозуміло: що більша партія закупки, то менша ціна однієї одиниці. Від себе уточню: заробляти треба не від збільшення ціни, а від обороту…
І це не єдина сучасна технологія, яку пропонують захисникам Батьківщини фахівці військової стоматполіклініки. Так, нами успішно застосовується знімний протез для беззубої нижньої щелепи, де встановити його практично неможливо. Але з’ясовується, що ця проблема розв’язується за допомогою дентальних імплантатів, на які, власне, і кріпиться такий протез. При цьому дуже важливо, що при виготовленні знімного протезу також застосовується сучасна цифрова стоматологія, здатна не лише аналізувати у 3D-зображенні комп’ютерний знімок пацієнта, а й пропонувати варіанти майбутнього протезу із урахуванням щонайменших дрібниць. Тому не дивно, що виготовлений таким чином протез, за словами самих пацієнтів, «сидить», як рідний, адже підігнаний ідеально.
— Рафіку Ханафійовичу, здається ви вже досягли певних висот, а чи є ще чого прагнути?
— Звісно, ми і не думаємо спочивати на лаврах. Маю на увазі, що зупинятися на досягнутому колектив нашого лікувального закладу і не думає, маючи досить амбітні плани. Зокрема, передбачене відкриття нових стоматологічних кабінетів як у столичному гарнізоні, так і за його межами. Також після завершення масштабних ремонтних робіт уже розпочав повноцінно працювати наш структурний підрозділ по вул. Мельникова, 24, який теж частково функціонуватиме на самоокупності. До речі, за таким принципом вже працює майже 100 відсотків особового складу стоматполіклініки, що заощаджує Міноборони значні кошти. Судіть самі: з 1-го грудня минулого року, після запровадження нових штатів, у ЦСП МОУ на бюджетному фінансуванні залишилося лише 12 із 286 лікарів-стоматологів.
Звичайно, таких успіхів неможливо було б досягти без фахівців своєї справи, якими по праву можна вважати підполковника медичної служби Юлію Буртову, майорів медичної служби Тамару Вовкогон і Ларису Коваленко, а також працівників ЗС України Леоніда Павловського, Дмитра Шевченка, Анатолія Радька, Анатолія Маслакова та багатьох інших.