Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

Всім пошуковцям та й багатьом пересічним громадянам знайома фраза: «Війна не завершена, доки не поховано останнього солдата». Але, на жаль, не встигли пошуковці України справитись із пошуками загиблих воїнів Великої Вітчизняної війни, як на сході країни розпочалася нова війна і з’явилася потреба у їх роботі щодо пошуку воїнів вже цієї війни. Низько схиляючи голову перед сьогоднішніми героями – полеглими і живими, змушений торкнутися теми пошуку та вшанування загиблих воїнів минулої війни.

Щороку завдяки, головним чином, ентузіазму, пошуковці знаходять останки сотень воїнів і, на превеликий жаль, дуже багато з них не вдається перепоховати.
Часто ця робота не проводиться по декілька місяців і навіть більше року, насамперед через відсутність коштів у виконавчих органах місцевого самоврядування, а також складний механізм отримання дозволів, пов’язаних з перепохованням.
В теперішні дні обстановка ще більше ускладнилася. Багато посадовців та навіть деякі члени громадських організацій, які займаються пошуковою роботою, а також і кандидати в народні депутати, яким дуже потрібна довіра людей, стверджують, що зараз не на часі займатися перепохованнями жертв Великої Вітчизняної війни. Оскільки на сході держави йде війна, то, за їх переконанням, необхідно перш за все думати як допомогти сьогоднішнім воїнам.
Не хочу дискутувати на цю тему, бо вважаю аморальним визначати герої якої війни заслуговують на більшу повагу. Враховуючи складну ситуацію в країні, скажу, що все ж необхідно знайти можливість, нехай за найбільш скромним сценарієм, за християнським звичаєм перепоховати останки воїнів минулої війни, які лежать десь на складах і в підсобних приміщеннях.
Особливої гостроти зазначене питання набуває напередодні 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників і 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років. Ми зобов’язані до цих знаменних дат спільними зусиллями виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій, всіх небайдужих громадян зробити згадану благородну і святу справу, щоб не прийшлося лицемірити перед співвітчизниками і пам’яттю загиблих воїнів у дні відзначення ювілеїв, говорячи про те, як ми свято шануємо полеглих воїнів Вітчизняної війни.