Сьогодні, 27 жовтня 2014 року нашому другу, бойовому товаришу, заступнику голови УСВА Олегу Івановичу Міхнюку виповнилося б 49 років, але, на превеликий жаль 20 серпня він героїчно загинув під Луганськом захищаючі незалежність і суверенітет нашої країни.
Народився Олег Іванович 27 жовтня 1965 року в селище Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області. У 1982 році вступив до Київського політехнічного інституту, після закінчення першого курсу 1983 року був призваний до лав Збройних Сил і направлений до Республіки Афганістан. У період з 1983 по 1985 рік у бойових діях в Афганістані був двічі поранений, але, не зважаючи на жодні обставини, після лікування завжди повертався до своєї частини і з честю продовжував виконувати військовий обов’язок. За мужність і героїзм нагороджений двома орденами Червоної Зірки і медаллю «За відвагу».
Після звільнення з лав Збройних Сил активно включився в роботу із захисту ветеранів та інвалідів війни, членів сімей загиблих учасників бойових дій.
У 1989 році був одним з ініціаторів і безпосереднім учасником створення Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів). У 1990–1991 роках – комсорг ЦК ВЛКСМ Центру реабілітації для воїнів-інтернаціоналістів «Лісова поляна», з 1991 року – начальник медико-соціального відділу УСВА, був ініціатором створення Всеукраїнського дитячого патріотичного об’єднання «Майбутнє України». У 1998 році був призначений заступником голови УСВА з питань медико-соціальної реабілітації і військово-патріотичного виховання молоді.
Олег Іванович, разом з бойовими товаришами відпрацьовував шляхи співробітництва з органами виконавчої влади щодо виконання Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» стосовно ветеранів війни і сімей загиблих, вдосконалення системи, що забезпечує лікування, зміцнення фізичного і морально-психологічного стану ветеранів війни і сімей загиблих, підвищення їх соціальної активності, надання всебічної моральної і матеріальної підтримки ветеранам війни, членам сімей загиблих.
Талановитий організатор, він постійно проводив велику роботу з виховання молоді на патріотичних, історичних і бойових традиціях українського народу.
Олег Іванович з перших днів брав активну участь у подіях Євромайдану 2013–2014 років у Києві, був командиром восьмої «афганської» сотні самооборони Майдану. Маючи бойовий досвід, багато зусиль доклав до організації, підготовки й навчання бійців, які беруть участь в Антитерористичній операції на сході країни.
Олег Іванович одним з перших був добровольцем і брав активну участь у боях за відстоювання суверенітету й цілісності нашої держави.
За особисту відвагу і значні досягнення в соціальному захисті ветеранів та інвалідів війни, членів сімей загиблих учасників бойових дій, захисту територіальної цілісності і незалежності країни нагороджений орденами «За мужність» всіх ступенів, міністром оборони України був відзначений іменною вогнепальною зброєю.
Звитяга, мужність і героїзм нашого бойового побратима упродовж всього його короткого життя залишиться для нас яскравим прикладом самовідданого служіння Батьківщині, українському народові в ім’я збереження України.
