3 червня 2015 року в Адміністрації Президента України під головуванням Керівника департаменту з питань взаємодії з громадянським суспільством та політичними партіями О. Й. Яреми відбулася нарада з підготовки «Державної стратегії розвитку національно-патріотичного виховання на 2016 – 2020 роки» (ДСРНПВ 2016 – 2020), в якій брав участь заступник голови УСВА В. І. Аблазов.

УСВА внесла такі доповнення до запропонованого проекту:
1. Визначити пріоритети багатонаціональної компоненти у національно-патріотичному вихованні на 2016 – 2020 роки.
Обгрунтування:
– Україна – багатонаціональна Держава;
– Україна прагне до міжнародних політичних і військових союзів, бере участь у багатонаціональних коаліціях, міжнародних операціях з підтримку миру та безпеки, створенні багатонаціональних підрозділів;
– Україна направляє на навчання за кордон десятки тисяч молодих людей;
– Україна постачає робітників до багатьох країн світу (трудова міграція);
– Україна має за кордоном потужну національну діаспору;
– в Україні навчаються та працюють багато громадян іноземних держав.
2. Залучити до суб’єктів впровадження стратегії  всі центральні органи виконавчої влади, зокрема МЗС, а також більш широке коло недержавних організацій.
3. Змінити редакцію окремих позицій.

Головні питання Державної стратегії розвитку національно-патріотичного виховання на 2016 – 2020 роки додаються.
Робота над проектом  Стратегії триває.


Пропонуються наступні розділи:
1. Актуальність створення  ДСРНПВ 2016 – 2020.
2. Основні положення і терміни.
3. Сучасна ситуація в сфері національно – патріотичного виховання в Україні.
4. Мета ДСРНПВ 2016 – 2020.
5. Цілі ДСРНПВ 2016 – 2020.
6. Завдання ДСРНПВ 2016 – 2020 та способи їх реалізації.
7. Засоби реалізації стратегії.
8. Суб’єкти впровадження стратегії , їх завдання, повноваження і координація.
9. Етапи впровадження ДСРНПВ 2016 – 2020, кроки та заходи.  
10.  Очікуваний результат, контроль та критерії ефективності робіт.


1. Актуальність створення  ДСРНПВ 2016 – 2020
• Війна на сході.
• Недостатність згуртованості та громадянської відповідальності в суспільстві.
• Патріотичне виховання як одна із важливіших складових національної безпеки.
• Системотворча соціальна роль національно-патріотичного виховання – відносно майбутнього суспільства, головним чином орієнтуючись  на молодь,  охоплює всіх громадян та всі аспекти їх життя: «Патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, володіє високим рівнем комплексності, тобто охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, історію, державу, право».
2. Основні положення і терміни
(Розділ потребує узагальнення всіх термінів, що будуть використовуватись під час роботи над стратегією).
3. Сучасна ситуація в сфері національно-патріотичного виховання в Україні
(Розділ потребує окремого детального опрацювання).
4. Мета  ДСРНПВ 2016 – 2020
Упорядкування, напрямлення  та створення умов для системного розвитку національно-патріотичного виховання в Україні.
5. Цілі ДСРНПВ 2016 – 2020
• Всебічний розвиток особистості громадянина.
• Безпосереднє включення широкого загалу громадян в розбудову сучасної української держави.
• Наповнити національним змістом процес національно-патріотичного виховання.
• Соціальна організація громадян та збільшення ролі громадських організацій в суспільстві.
• Збільшити кількість громадян охоплених системною роботою з національно-патріотичного виховання.
● Мінімально  необхідно якісно охопити не менше 20 % населення, тобто цільова аудиторія складає 8-10 мільйонів (структуру аудиторії та її особливості необхідно дослідити додатково, але порядок цифр очевидний).
● 1% (100 тис ) критичний поріг присутності який потрібно подолати на етапі становлення (тобто збільшити наявне охоплення на порядок від сучасного стану)
● Стабільне зростання охоплення від 1% до 10% від цільової аудиторії (100 тис – мільйон) це стабілізація розвитку національно-патріотичного виховання в країні.
• Стандартизувати та збільшити якість роботи в сфері НПВ.
• Розвинути інфраструктуру НПВ.
• Отримати вимірюваний, прогнозований  результат.
6. Завдання ДСРНПВ 2016 – 2020 та способи їх реалізації
• Розробка необхідних рішень, проектів та програм для успішної реалізації стратегії.
• Створення єдиної робочої групи з впровадження стратегії та координації суб’єктів НПВ.
• Координація суб’єктів НПВ.
• Поетапність розвитку НПВ та необхідна системність.
• Створення центрів НПВ за єдиним форматом.
• Створення на основі таборування ефективного інструменту НПВ.
• Створення стандартів в галузі НПВ.
• Удосконалення та систематизація заходів в сфері НПВ.
• Удосконалення законодавства в сфері НПВ.
• Зміна принципів фінансування (гроші за дитиною, гранти і проектне фінансування).
• Методологічна робота та дослідження в сфері НПВ.
• Кадрова робота в сфері НПВ.
• Покращення діяльності існуючих організацій, проектів, ігор і т.д.
• Боротьба з деструктивними соціальними явищами.
• Робота з громадською думкою.
• Збільшення ролі громадськості в сфері НПВ.
• Розвиток військово-патріотичного аспекту національно-патріотичного виховання.
• Моніторинг та контроль в сфері НПВ.
7. Засоби реалізації стратегії
• Загально державна програма.
• Державні цільові програми.
• Відомчі програми.
• Місцеві програми.
• Покращення законодавства в сфері НПВ.
• Сприятливі економічні умови (режими роботи в сфері НПВ).
• Фонди та інструменти фінансування.
• Стандарти та технології.
• Окремі заходи і проекти.
• Діяльність громадських організацій.
• Міжнародна співпраця.
• Інформаційні кампанії.

8. Суб’єкти впровадження стратегії, їх завдання, повноваження і координація
• АП.
• РНБО.
• Кабмін.
• Мін молоді.
• Міносвіти.
• Мінсоцзахисту.
• Мін оборони.
• МВС.
• ДСНС.
• МОЗ.
• Мін культ.
• Мінінформ.
• Місцеві органи влади.
• Громадські організації.
• Громадяни.
• Координаційний орган НПВ.
• Фонд розвитку НПВ.
9. Етапи впровадження ДСРНПВ 2016 – 2020, кроки та заходи  
2015 – підготовка рішень, програм та заходів.
2016 – стартовий етап (створення основи необхідних змін).
2017 – трансформація існуючої системи.
2018 –2020 – нарощування обсягів та покращення якості НПВ.
10. Очікуваний результат та критерії, контроль та критерії ефективності робіт
• Створення єдиного центру розвитку НПВ та покращена керованість процесами НПВ.
• Наповнення  національним змістом процесу НПВ.
• Об’єктивний вимір кількості охоплених НПВ громадян.
• Критерії що піддаються соціологічному виміру.
• Об’єктивний вимір долучення  громадян до розбудови держави та самореалізації.
• Впровадження стандартів.
• Об’єктивний вимір розвитку інфраструктури.
• Стабільні умови  для подальшого зростання.