Капелан Української Православної Церкви побував на позиціях наших бійців у зоні АТО.
З благословення Архієпископа Шепетівського і Славутського Пантелеімона настоятель храму святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії протоієрей Анатолій Вересюк виконував місію капелана у зоні АТО на Донеччині та Луганщині. Місія капелана - опікуватися військовими та їхніми сім'ями, відповідати за духовний стан воїнів або, як ще кажуть, бути священиком душі.
Протоієрея Анатолія запросили військові зенітно-ракетного полку в/ч А 3730, яка дислокується у Шепетівці, та в/ч А 2072. Вояки добре знають протоієрея Анатолія, його добру вдачу і готовність завжди вислухати, допомогти, підтримати. Власне, у цьому і полягає місія священика - допомагати, а ще - щирою молитвою зцілювати і пробуджувати духовно-патріотичні почуття військовослужбовців.
Отримавши запрошення і благословення Архієпископа, отець Анатолій без вагань зібрався у далеку дорогу. У телефонній розмові з військовими поцікавився, що потрібно їм насамперед.
До Дніпропетровська священик їхав поїздом, а звідти до місця призначення, у Луганську область, його доставив шепетівський підприємець, його парафіянин Володимир Колесник. Ще один підприємець, Олександр Гусаров, передав безкоштовно нашим захисникам бензопилу, запасні частини. Там, на Сході, без неї ніяк не можна, бо треба укріплювати свої позиції.
Одним словом, усі, до кого звертався отець Анатолій, з розумінням поставилися до його прохань і кожен вніс свою посильну частку у загальну справу.
Близько місяця перебував священик у зоні проведення антитерористичної операції. Його поселили окремо у землянці, щоб зміг кожному приділити увагу. Ранок розпочинав молитвою, молився за бійців, а також за їхніх рідних і близьких, приймав сповідь, а вечір завершували спільною молитвою. Також спільна молитва звучала й у святкові дні - у день пам'яті мучеників Маккавеїв, на Преображення Господнє. А ще священик освячував місця розташування наших бійців.
— Знаєте, наші воїни там бояться не за себе, а більше за своїх дітей, батьків, дружин. Тому часто подавали записки за здоров'я рідних, — ділиться роздумами Анатолій Вересюк.
Війна є війна, і душевний стан бійців потребує духовного зцілення. Тож отець Анатолій зумів стати справжнім пастирем душ наших захисників. З деякими доводилося бесідувати годинами, щоб зняли напругу, уберегти від нервового зриву, від необдуманого кроку.
Отець Анатолій уміє слухати. Тож бійці неохоче відпускали свого духовного наставника.
— Я побачив, як командири піклуються про кожного свого бійця. Навіть у таких умовах облаштували кухню, укріпили бліндажі, нині споруджують лазню. Я благословляв воїнів на захист рідної Вітчизни, — підсумував священик, який пройшов горнило війни ще у далеких 19861988 роках у Афганістані.
Як каже священик, саме на війні випробовуються усі людські чесноти — совість, честь, відвага, мужність, дружба. Саме звідти, з Афганістану, боєць Анатолій Вересюк повернувся з твердим переконанням служити Богу і своїй Вітчизні.

Ольга СНІЖНА.
На знімку: священик серед бійців у зоні АТО.