Два солдати, дві долі. Вчитель та студент. Їм довелося пройти горнило війни.
Валентин Олексійович Гриньов проходив службу в далекому Афганістані, ще на початку 80-х і мріяв повернутися живим до рідної домівки, до неньки, яка виглядала його щодня і чекала бодай листівки з далекого краю і він повернувся живим.
Молодший – Ярослав Іванович Кревогубець, по закінченні середньої школи хотів вчитися далі. Успішно склавши іспити, став студентом Шепетівського бухгалтерського технікуму. Тут доля звела з Валентином Олексійовичем, який часто розповідав студентам про свою службу в Афганістані, як під кулями доводилося вести автомобіль, аби забезпечити усім необхідним бійців для виконання різних бойових операцій. Студенти уважно слухали розповіді про взаємопідтримку і солдатську дружбу, яка зароджувалася на війні, про любов і тугу за Батьківщиною.
Так склалася доля Ярослава, що і йому довелося пізнати всі тяготи війни та боронити у складі десантної бригади рубежі своєї держави на сході. На жаль, Ярослав Кревогубець загинув, віддав найцінніше – ще зовсім юне життя. За відвагу і героїзм нагороджений посмертно орденом «За мужність».
16 червня з ініціативи педагогічного колективу Шепетівського коледжу ПДАТУ та його студентів у навчальному закладі відкрито меморіальний стенд. У заході взяли участь батьки полеглого героя-захисника України – Іван Демянович і Світлана Іванівна Кревогубці, воїни-інтернаціоналісти, воїни АТО, студенти й викладачі закладу, співробітники музею М. Островського.
– Я пишаюсь тим, що знав Ярослава, що був куратором групи, у якій він навчався, – сказав викладач цього навчального закладу, воїн-«афганець» В. О. Гриньов. – Завдяки Ярославу і таким захисникам, як він, які сьогодні боронять рубежі нашої держави, у нас з вами є можливість жити повноцінним життям. Низький уклін батькам Ярослава за виховання сина-патріота, який віддав життя за свободу і незалежність України.
Шепетівська спілка ветеранів Афганістану своєю участю у цьому заході ще раз підтвердила, що вона готова підтримати підростаюче покоління як у радості, так і в дні скорботи.
