|
Із 1 березня міський електротранспорт Харкова повністю переходить на «E-ticket». З користування виводять безконтактні електронні картки для проїзду в метрополітені пільгових категорій громадян, видані «ПриватБанком», а також старі пластикові картки, якими містяни користувалися до цього. Зміни торкнуться пільговиків не тільки Харкова, а й області, адже безкоштовний проїзд для них стане можливим лише за наявності нової картки та коштів на ній.
Колосальні кошти для бюджетів
Циркунівська ОТГ розташована за 20 кілометрів від Харкова, і щодня багато місцевих жителів їздять до обласного центру на роботу, в обласні лікарні та інші організації. За словами голови громади Миколи Сікаленка, на сьогодні в ОТГ проживає близько 1800 громадян пільгового контингенту, які за постановою Кабміну №197 від 14 березня 2018 року мають право на безкоштовний проїзд.
Саме для цих категорій з 1 березня в Харкові діятимуть нові правила перевезення. Наразі харківським електротранспортом пільговики можуть скористатися безкоштовно, пред’явивши посвідчення, що підтверджують їх статус, або картку, яку видавав «ПриватБанк» (для пільговиків, які проживають у Харкові).
Майже половина із 40 тисяч харків’ян пільгової категорії вже отримала нову електронну картку, на яку щомісяця буде нараховано 50 поїздок у трамваї та тролейбусі та 50 – у метрополітені. Проте з 1 березня картка «E-ticket» стане обов’язковою не тільки для містян, а й для пільговиків області. З початку березня старі картки будуть відключені, а посвідчень, які раніше гарантували безкоштовний проїзд у транспорті, буде недостатньо.
– Харківська міська рада надіслала нам лист про те, що, аби й надалі пільговики громади могли користуватися безкоштовним проїздом, ми маємо укласти контракт з КП «Харківпасс», придбати картки «E-ticket», кожна з яких коштує 36 гривень, а потім щомісяця отримувати рахунок за використані поїздки та сплачувати їх. За нашими підрахунками, аби забезпечити наших громадян картками та щонайменше 50 безкоштовними поїздками, з бюджету необхідно викласти 7,5 мільйона гривень у рік. Це колосальні гроші для бюджету, тому забезпечити безкоштовний проїзд ми не зможемо, – розповів Микола Сікаленко.
Такі листи від Харківської міської ради отримали й інші місцеві ради області. Особливо гостро це питання постало для міст, які розташовані неподалік Харкова. Одним з таких є Чугуїв, де також не можуть виділити кошти та виконати норму закону.
– Третина нашого міста – це пільговики. За попередніми підрахунками, аби закупити картки й забезпечити мінімальну кількість поїздок, нам необхідно близько 15 мільйонів гривень, – розповіла голова Чугуївської міської ради Галина Мінаєва.
Не зможуть забезпечити законодавчу норму і в Лозівській ОТГ. За словами першого заступника голови Лозівської міськради Олександра Жидкова, тут і так щорічно на пільговий проїзд витрачають чималі кошти.
– Сьогодні місцеві бюджети забезпечують перевезення пільгового контингенту на місцях. Приміром, для Лозової сума складає більш ніж 2 мільйони гривень на рік. До того ж ми забезпечуємо доставку пільговиків від Лозової до Харкова. Так, минулого року місцевий бюджет тільки на залізничні перевезення спрямував близько 600 тисяч гривень, – навів цифри чиновник.
На думку Олександра Жидкова, у такому разі місцевим радам необхідна дотація з обласного бюджету.
– Аби не відсікати обласних жителів від Харкова, необхідно підтримати програму допомоги для перевезення у вигляді дотації з обласного бюджету. Аргумент полягає в тому, що всі основні організації розташовані в Харкові – обласні лікарні та інше, – додав Олександр Жидков.
Багато категорій
Як повідомили в комунальному підприємстві «Харківпасс» (яке займається обліком надання транспортних послуг з використанням системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті), поки що жодних договорів з органами місцевого самоврядування вони не укладали. Кажуть, для цього необхідно розробити правове регулювання, якого зараз немає. Неврегульованою залишається й низка інших питань, стверджує директор Департаменту соціального захисту населення ХОДА Юрій Шпарага. Приміром, до Харкова з’їжджаються пільговики не тільки області, але і з інших міст. Як забезпечити адресність і хто платитиме за них – незрозуміло.
– За законом людина, яка має пільгу від держави, має право пересування на будь-якій території країни, користуватися будь-яким транспортом і стільки разів, скільки їй потрібно. Жодних обмежень про вісім, десять чи двадцять поїздок у законі не прописано.
Тож у випадку, якщо перевезення пільговиків Чугуїв – Харків за домовленостями можна організувати, то для пільговиків, що хочуть поїхати з Чугуєва в Полтаву – такої можливості немає. Тобто норми закону не виконуються, – пояснив Юрій Шпарага.
Загалом проблема пільгового проїзду в Україні, за його словами, загострилася ще у 2016 році, коли в Бюджетному кодексі з’явилося положення про те, що органи місцевого самоврядування мають забезпечити адресність використання бюджетних коштів.
– Для того щоб забезпечити пільговий проїзд, органами місцевого самоврядування було прийнято місцеві програми, але міжміські перевезення залишаються під сумнівом. У 2016 році – 10 мільйонів, у 2017 році – 20 мільйонів гривень, у 2019 році – 51 мільйон гривень було використано органами місцевого самоврядування, районними радами для забезпечення пільгового проїзду громадян, – розповів Юрій Шпарага.
За словами голови Харківської обласної ради Сергія Чернова, ситуація, яка склалась у Харківській області та в цілому в Україні щодо перевезення пільгового контингенту, свідчить про відсутність державної політики в цьому питанні.
– Не може бути в державі так, щоб зобов’язання замість держави виконував той чи інший орган місцевого самоврядування. Рано чи пізно треба набратися мужності та на державному рівні переглянути пільги й сказати про те, що країна не може мати такої великої кількості пільговиків. Про це говорить досвід розвинутих країн, таких як Швеція, Норвегія, Фінляндія, бюджети яких у десятки разів перевищують бюджет України, але вони не перевозять безкоштовно такої кількості категорій громадян, – вважає Сергій Чернов.
А поки на державному рівні питання перевезення пільгових категорій залишається відкритим, інших варіантів, як співпрацювати з КП «Харківпасс» або ж придбати власний транспорт для перевезення пільговиків, органи місцевого самоврядування не мають, додав Юрій Шпарага. Загалом, за його даними, право на безкоштовний проїзд в області мають близько 240 тисяч пільговиків.
– Органи місцевого самоврядування можуть укласти угоду й забезпечити своїх пільговиків цими картками. Ця картка фіксуватиме, скільки пільговик скористався послугою перевезення в місті Харків. У кінці місяця прийде рахунок з певною сумою, яку необхідно оплатити. Передавати цю картку нікому не можна. У разі, якщо буде виявлено, що карткою скористався не пільговик, її буде скасовано, – розповів директор Департаменту соцзахисту населення.
Хто має право на безкоштовний проїзд
Пільгу з оплати проїзду всіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах, відповідно до постанови Кабміну №197 від 14 березня 2018 року, мають:
– особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до першої категорії;
– учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені до другої категорії:
– діти віком від шести років, потерпілі від Чорнобильської катастрофи, яким установлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою;
– учасники бойових дій;
– особи, які отримали інвалідність внаслідок війни, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
– діти віком від шести років з багатодітних сімей;
– ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ, ветерани Нацполіції, ветерани податкової міліції, ветерани державної пожежної охорони, ветерани Державної кримінально-виконавчої служби, ветерани служби цивільного захисту, ветерани Держспецзв’язку;
– батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби;
– особи з інвалідністю, діти з інвалідністю віком від шести років та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю, відповідно до статті 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»;
– реабілітовані особи, які отримали інвалідність внаслідок репресій або є пенсіонерами, відповідно до статті 6 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».
|
