|
|
Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)до
20-річчя виведення радянських військ з Афганістану зініціювала та
провела велику кількість заходів, які широко висвітлені засобами
масової інформації. Наводимо моніторингове дослідження інформації щодо
“афганської” теми в ресурсах тільки інформаційного агентства
“Укрінформ” і тільки за півтора місяці нинішнього року. Цю інформацію
(другий блок – з фотоматеріалами) можна не тільки деталізувати,
викликавши на інтернет-сайті Укрінформу, але й скласти загальне
уявлення щодо розмаху заходів по їх формі та змісту в цілому по
Україні.
Прес-служба УСВА
|
|
Детальніше...
|
|
 Прошло 20 лет со дня окончания той, уже далекой афганской войны. До сих
пор идут споры об ее итогах и последствиях. Не вдаваясь в эту
дискуссию, одно можно сказать определенно и бесспорно – те, кто в ней
участвовал, в своем большинстве показали образцы стойкости, мужества,
самоотверженности. Они честно выполнили свой воинский долг и вернулись
на Родину победителями. Как на всякой войне были горькие потери. Среди
не вернувшихся с той войны, тех, кто сложил головы, были 15 наших
земляков-севастопольцев. Их имена увековечены на памятнике,
расположенном в центре города, в сквере воинов-интернационалистов. В их
память и в память всех, кто участвовал в военных конфликтах в
Афганистане и в других зарубежных странах, в Севастополе прошел целый
ряд мероприятий, посвященных этой знаменательной дате.
|
|
Детальніше...
|
|
 15 лютого 2009 року виповнилося двадцять років від дня виведення
радянських військ із Афганістану. Напередодні у Палаці культури
«Україна» з цієї нагоди було проведено урочистий захід, де вшановували
ветеранів-афганців тієї безглуздої війни. Відкрили захід голова
Української спілки ветеранів Афганістану Сергій Червонописький і гості
з Росії — відомий колишній командувач 40-ї армії Борис Громов і Герой
Радянського Союзу Руслан Аушев.
|
|
Детальніше...
|
|
 Двадцять з гаком років тому військовий комісар Маньківського району
Черкаської області, переконуючи Василя Шевченка вступати до одного з
військових училищ, навів «залізний» аргумент: «Я в тобі, Василю, хочу
бачити генерала»... Гострий армійський розум досвідченого військового
комісара знав, як стимулювати худорлявого хлопчину в складному і
непередбачуваному світі. Життя юнака складалось по-різному, проте не
пішов Василь стежкою військового - сьогодні це перший заступник
міністра транспорту та зв'язку України.
Кажуть, що побут людини в чомусь обов'язково відображає його характер.
|
|
Детальніше...
|
| |
|
|
Неожиданный поворот случился в программе «Шустер-live» (ТРК «Украина»),
прямой эфир которой состоялся в минувший понедельник. Едва редакторы
упомянули среди значимых событий недели 20-летие окончания афганской
войны - последней из войн советской эпохи,- как постоянный участник
передачи известный журналист Евгений Киселев тут же обрушился с
нападками на лидера украинских интернационалистов, генерал-майора
Сергея Червонопиского. Киселев с пафосом принялся вещать, что не может
простить Червонопискому того, как он, будучи участником съезда народных
депутатов СССР, сорвал выступление Андрея Дмитриевича Сахарова.
|
|
Детальніше...
|
|
 Леонид Кравчук, первый украинский президент, — об опасности
централизации власти, водителях и секретаршах с депутатскими значками и
возможностях детей первых лиц страны. 75-летний политик ответил на
вопросы читателей сайта Корреспондент.net
|
|
Детальніше...
|
|
 17 лютого 2009 року у Святошинському районі столиці на вулиці
Чорнобильській відбулося урочисте відкриття пам’ятника воїнам, які
загинули в Афганістані.
|
|
Детальніше...
|
|
У місті Гайсин є народний музей ветеранів війни в Афганістані. Його
відкрили у лютому 1999 року на честь 10-ї річниці виведення радянських
військ з Афганістану. Він був на той час першим за своїм статусом в
регіоні й Україні. Ідея його створення належить голові районної спілки
ветеранів Афганістану, кавалеру ордена Червоної Зірки підполковнику
Руслану Мушиманському. Особливо багато зробили для будівництва учасники
бойових дій Петро Стецюк, Сергій Канишин, Микола Рябокінь, Микола
Мельник, Василь Іщук, Вадим Тептюк.
|
|
Детальніше...
|
|
 15 лютого, в день християнського свята Стрітення, до пам'ятника
загиблим у локальних війнах їхні рівненські побратими приносять
вічнозелену ялинову гірлянду та живі квіти. Цього року афганці
неодмінно покладуть до гранітного монумента 20 гвоздик: адже два
десятиліття тому для радянських солдатів та офіцерів завершилася чужа,
афганська війна...
З-поміж інших виділяються дві постаті, які йдуть, міцно тримаючись під
руки і ніби побоюючись втратити одна одну. Бойові побратими Сергій
Зінич та Петро Шевчик ходять так завжди. Адже за скельцями тонованих
Сергієвих окулярів - вічна пітьма... Там, у далекому Кандагарі, війна
відібрала у танкіста Зінича Богом даний дар бачити цей нехай і не
завжди справедливий, а інколи й жорстокий світ.
|
|
Детальніше...
|
|
 Про участь радянських військ у війні в Афганістані написано багато.
Здається, чогось нового не додаси до цієї трагічної сторінки історії.
Проте виявляється, що в ній є чимало маловідомих фактів. Наприклад, не
всі знають, що там воювали і прикордонники. Більше того, останнім
покинув цю державу представник 5-ї моторизованої маневреної групи Тахта
- Базарського прикордонного загону.
|
|
Детальніше...
|
|
|
У 1986 році у Людмили БЄЛКІНОЇ було двоє синів, молодший щойно пішов до
першого класу. І раптом - направлення до Афганістану, цілковита
несподіванка і страх.
|
|
Детальніше...
|
|
Чернігівець генерал-майор Микола ВОЛКОВ - один з тих наших
співвітчизників, кому довелося пройти через пекло афганської війни.
Бувало, що виховані у військово-патріотичному дусі юнаки мало не
марили, аби потрапити до
Афганістану, та згодом в суспільстві з'явилося чимало думок з приводу
доцільності й справедливості тих дій. Депутат Чернігівської обласної
ради Волков має щодо цього власну думку.
|
|
Детальніше...
|
|
|
Крізь горнило афганської війни пройшли 2876 закарпатців. Із них 53
загинули, чотири зникли безвісти, понад сто померли вже повернувшись.
Володимирові Хорькову, який воював в Афгані з листопада 1981-го до
листопада 1983 року, пощастило вижити й повернутися додому. Нині
колишній майор очолює Ужгородську міську організацію Соціалістичної
партії України. Із ним напередодні річниці виведення військ із
Афганістану ми розмовляємо про події, яких ветеран ніколи не забуде.
|
|
Детальніше...
|
|
|
Уманська ветеранська організація ще у 1999 році була визнана найкращою в області й досі не здає своїх позицій.
|
|
Детальніше...
|
|
|
Це питання не раз собі задавав, перебуваючи в Афганістані, молоденький
радянський солдат, уродженець гуцульського села Верхній Березів Петро
Баранський.
|
|
Детальніше...
|
|
|
Двадцять три роки тому для Анатолія Фоміна закінчилися жахи афганської
війни: він вижив і повернувся додому. Але повоєнне життя складалося аж
ніяк не безхмарно.
|
|
Детальніше...
|
|
"Не навчальна, а справжня..."
Щорічно, починаючи з 1979 року й до дня виведення радянських військ, по
кілька чоловік відправляли з Тростянця до Афганістану. Віталій
Поляковський прибув у Кандагар, де вже відбули свій строк служби два
його земляки, Олександр Віленський та Олександр Марченко.
|
|
Детальніше...
|
|
Кандагар, Саланг, Кабул, Джелалабад... Ці назви міцно й на довгі роки
засіли у пам'яті тих, хто хоча б раз прокладав по них воєнні маршрути.
Що пам'ятають ті люди, які пройшли ту війну, чим живуть вони зараз? Чи
їх все ще непокоять афганські сни?.. Ці запитання напередодні роковин
виведення радянських військ з Афганістану "Товариш" задавав ветеранам з
різних регіонів України.
|
|
Детальніше...
|
|
Напередодні відзначення 20-ї річниці виведення радянських
військ з Афганістану, Блаженніший Митрополит Володимир у своїй
резиденції у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі провів зустріч з
лідерами Української Спілки ветеранів Афганістану
(воїнів-інтернаціоналістів) та священиками-ветеранами війни в
Афганістані.
|
|
Детальніше...
|
|
|
15 февраля 2009 по всей территории Украины состоялись
мероприятия, посвященные Дню чествования участников боевых действий на
территории других государств и 20-й годовщины вывода войск бывшего СССР
с республики Афганистан.
|
|
Детальніше...
|
|
15 лютого виповнюється двадцять років відтоді, як радянські війська вийшли з Афганістану. Вони покинули цю гірську країну з розгорнутими бойовими прапорами, виконавши свій військовий та інтернаціональний обов'язок, проявивши при цьому героїзм, доблесть, мужність, стійкість та відвагу. Понад 200 тисяч солдатів та офіцерів були нагороджені бойовими орденами і медалями, а 87 стали Героями Радянського Союзу. Тривала афганська війна залишила після себе незагоєну рану, невідступний біль, пам'ять про загиблих друзів у серцях тих, хто повернувся до рідної домівки. Понад 3200 українців полягли смертю хоробрих.
|
|
Детальніше...
|
|
 Представляем нашего собеседника: полковник Ядршыников Михаил Викторович
родился 27 февраля 1947 года в Челябинской области. В 1965 году
закончил школу и поступил в Благовещенское танковое училище. Потом
служил на Дальнем Востоке. В 1977 году поступил в бронетанковую
академию. После завершения обучения в академии по распределению попал в
Украину, в Прикарпатский военный округ.
С декабря 1981-го по август 1984 года служил в Афганистане.
Награжден орденом Красной Звезды. После Афганистана проходил службу
сначала в Днепропетровской области, а затем в Чугуеве (в Башкировке).
Работал военком Киевского района г. Харькова. Окончил Харьковскую
юридическую академию.
С декабря 1996-го по март 1997 года принимал участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС.
|
|
Детальніше...
|
|
 Путь в Афган
«Учебку» проходил в Литве, в медико-санитарном батальоне. Когда к нам в
часть приехали «покупатели» из Афганистана, которые рассказали нам о
прекрасной жизни там, то шестеро ребят согласились.
Я попал в 350-й парашютно-десантный полк, так называемый, всем
известный «полтинник». Стояли мы в районе аэродрома Кабул. В нашу
задачу входила охрана аэродрома, патрулирование города. Довелось
охранять резиденцию маршала Соколова. Но мне, как довольно опытному
санинструктору, часто приходилось выезжать на боевые задания и с
другими подразделениями. Поэтому у меня выходы на боевые операции
начались несколько раньше, чем у моих сослуживцев. Всего же на моем
счету более 60 «боевых».
|
|
Детальніше...
|
|
|
Ужаваемый г-н Червонопиский!
В 1989г. закончилась война, оставившся неизгладимый след в судьбе
каждого из нас. Для тех кто прошел через горнило Афганистана день
вывода войск не просто памятная дата – это день памяти и скорби о тех
наших товарищах, кто отдал свои жизни, исполнив с честью свой
солдатский долг.
|
|
Детальніше...
|
|
|
Уважаемые боевые друзья, соратники, члены семей погибших при выполнении интернационального долга в Афганистане!
15 февраля – День памяти воинов-интернационалистов.
Двадцать лет назад последний бронетранспортер с доблестными советскими
воинами, с честью выполнившими конституционный долг, пересек мост через
Амударью, по фарватеру которой проходила государственная граница СССР.
Завершилась война в Афганистане, которая длилась 2238 дней и ночей.
|
|
Детальніше...
|
|
| << Початок < Попередня 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 Наступна > В кінець >>
| | Всього 4967 - 4992 з 5489 |
|
|
|
.jpg)
