Однією з найбільших за масштабами та розмахом битв Другої світової війни, безперечно, була Курська битва (5 липня — 23 серпня 1943 року), коли на порівняно невеликій території (Курський «виступ», глибиною до 150 км, шириною до 200 км) у двобої зійшлися тисячні маси танків, самохідних гармат, бойових літаків. А противники кинули у бій мільйонні угруповання військ.

Субмарина затонула в 1944-м возле мыса Тарханкут в Крыму, но до сих пор числилась без вести пропавшей.
Затонувший корабль, напомним, украинские археологи нашли на прошлой неделе, когда испытывали подводного робота на мысе Тарханкут в Крыму. Советская подлодка типа "Щ" ("Щука") лежит на 52-метровой глубине примерно в 20 километрах от берега.

У Бучі, що неподалік Києва, ті, хто пройшов крізь пекло Афганської війни, традиційно зустрічаються біля пам’ятника загиблим воїнам-інтернаціоналістам. Обов’язково приходять Віра Михайлівна Олійник і Олександра Василівна Григорова. У цих двох передчасно посивілих жінок  спільне горе: їхні сини Юрій Олійник і Дмитро Григоров ніколи не повернуться живими з тієї війни. У материнській пам’яті вони навічно залишаться  двадцятирічними…

На ці запитання відповідає 1025-річчя Хрещення Русі, до якого наближають нас і дні, й події
Знадобилися надвисокі сучасні технології, щоб стало буденним віч-на-віч розмовляти з кимось із будь-якого місця планети, за тисячі кілометрів від себе. А ще буденніше щороку пірнаємо у Дніпро, не замислюючись, що таким чином щоразу вітаємося із часами за тисячі років від себе. Бо ця потужна річка — живий свідок усього, що причетне до неї відтоді, як вона з’явилася на Землі, і безперервно несе цю безмежну інформацію, примножуючи її щодня, в майбутнє.

Цього року Український фонд "Єднання" з Луцька відзначає двадцятиліття. У 1993-му він був одним із перших благодійних фондів, зареєстрованих на Волині. За ці роки "Єднання" стало своєрідною народною дипломатичної місією двох великих європейський держав. Про це наша розмова з директором фонду Олегом Трофимчуком.

«    Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України.     »

Конститу́ція Украї́ни — Основний Закон держави України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття. На пам'ять про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України.

Із 71-річним Олексієм Муленком, жителем села Малин Млинівського району, зустрілися на подвір’ї його обійстя. Олексій Семенович саме рубав дрова. На традиційну напівжартівливу пропозицію допомогти відповів, що у його хазяйстві гостей просять не до роботи, а до столу. А потім зауважив: «Знаєте, звістка про те, що батька забирають на фронт, застала його за рубанням дров; і майже так само, збираючись до лісу на заготівлю дров, отримав повістку і я... Отакий збіг...»

Солдати Радянської армії побували в багатьох «гарячих точках» планети. Були серед них і українці. Не всі з них повернулися до рідних домівок живими і здоровими: лише в Афганістані загинули тисячі наших земляків, а десятки потрапили в полон або зникли безвісти. Долі деяких з них і досі не з'ясовані.

У Афганістані вони були не зовсім звичайними військовими. Хоча відрізнити військових медиків від солдатів непросто – на них така ж форма і вони теж носили зброю. Проте їхнім завданням було рятувати життя. А ще вони стали на перепоні споконвічних афганських захворювань, які у різні часи ставали справжнім прокляттям для тих, хто ступав на цю землю.

ПОСТАТЬ

Навіть у сторічний ювілей легендарного підводника чимало сторінок його біографії  ще маловідомі…

Торпедування німецького суперлайнера «Вільгельм Густлов» радянським підводним човном «С-13» під командуванням Олександра Маринеска, визнане фахівцями «атакою століття». А в рідній країні героя упродовж десятиріч про це знали одиниці. На офіційному рівні живу легенду вважали ледь не «одеським босяком», котрий невідомо яким чином потрапив на флот.

70 років тому почалося визволення української землі від гітлерівських окупантів
Розгром ворога під Сталінградом поклав початок докорінному перелому як у ході Великої Вітчизняної, так і Другої світової війни, став видатною воєнно-політичною подією. Влітку 1942 року німецько-фашистська вояччина розгорнула наступ із метою виходу до нафтових районів Кавказу, родючих земель Кубані та нижньої Волги.

Кожному з нас доля відміряє свою часточку віку. Ростиславу Шикулі (на знімку) вона відміряла 42 весни. Одна з цих весен і розірвала серце батькові двох синів, коханому чоловікові, військовому пілоту та поету...

Мій земляк Дмитро Антонович Коваль у свої 89 років добре пам'ятає, як почалася війна. У неділю, 22 червня 1941 року він, 17-річний житель села Зятківці, разом зі своїми ровесниками готувався до випускних екзаменів. Саме тоді по радіо передали страшну новину про віроломний напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз.

Життя тричі Героя Радянського Союзу Олександра Покришкіна неодноразово висіло на волоску, але він щоразу виходив переможцем.
Народився він у місті Новомиколаївськ (нині Новосибірськ) в родині переселенців. Батьки бідували, і хлопчина, тільки-но йому виповнилося 14 років, почав працювати. Спочатку покрівельником, а потім, після закінчення фабрично-заводського училища, влаштувався слюсарем-лекальником.

П’ятнадцяте лютого військовий комісар Харківського обласного військкомату полковник Олексій Середа традиційно розпочне із вшанування пам’яті бойових товаришів біля меморіальної стели «Афганський біль». Як і всі минулі роки, він мовчки постоїть і згадає те, що так марно намагається забути чи сховати в закутках своєї пам’яті.

Ще під час строкової служби в навчальному центрі Білоруського військового округу механік-водій легкого плавучого танка ПТ-76 рядовий Шерстюк неодноразово подавав рапорти про направлення його до Афганістану. Але командування військової частини постійно відмовляло Сергію: «Мало ще досвіду маєш!» — казали йому командири. Невдовзі Сергій став курсантом Новосибірського вищого військово-політичного загальновійськового училища імені 60-річчя великого Жовтня.

Военно-политическая обстановка в Афганистане все больше осложнялась. Чем слабее и уязвимее становились позиции государственной власти, тем давление на советское военное командование оказывалось сильнее. С каждой неделей требования официального Кабула все возрастали. В 1987 году более 85 % территории страны, разделенной в административном порядке на 31 провинцию и один округ Хост, находилось под контролем моджахедов. Государственная власть теряла уезд за уездом, провинцию за провинцией.

9 мая 1945 года в 2 часа 10 минут по московскому времени диктор Юрий Левитан объявил о капитуляции фашистской Германии и зачитал указ об объявлении этого дня праздником Победы. Но мало кому известно, что война на этом не закончилась.

В канун юбилея актера и поэта «Курьер» выяснил любопытный факт: знаменитая песня Владимира Высоцкого «Товарищи ученые...» посвящена киевским научным работникам. А если быть точным — ученым Научно-исследовательского института микробиологии и вирусологии им. академика Д. К. Заболотного.

Не одне десятиліття вірою і правдою служить українській пісні соліст Львівської обласної філармонії, народний артист України Мар’ян Шуневич. Його доля і творчий шлях неодноразово перетиналися з військом.
В інтерв’ю «Народній армії» Мар’ян Васильович розповів про ці епізоди власної біографії.

Однією з найстаріших оздоровниць вітчизняного оборонного відомства по праву вважається Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова, працівники якого, до речі, восени минулого року відсвяткували його 175-річчя. За цей час лікувальному закладу випало пройти довгий та складний шлях розвитку.

По странному стечению обстоятельств, Сталин вернул погоны на Рождество 1943 года — 6 января. Главный символ Белой армии неожиданно «покраснел»

    Завершився 2012 рік. Для когось – успішно, а для когось – й не дуже. Вкотре не дочекались обіцяного і зафіксованого в офіційних документах про співпрацю з урядом ветерани-«афганці». Хоч чекати, терпіти і вірити вони звикли, але попередній, прийнятий  2011 року Меморандум «Про взаємодію і співпрацю…» свідчить про те, що терпець може урватися.

Під час перебування в Афганістані Валентин Сергійович Дьомін був причетний до особливої сфери діяльності спецслужб, про яку дуже рідко згадується в книгах, спогадах та інтерв'ю учасників тих подій. Він був співробітником Представництва КДБ СРСР в Афганістані і упродовж трьох відряджень до цієї країни діяв по лінії радянської зовнішньої розвідки. Кожне відрядження було особливим, не схожим на попередні, насиченим багатьма подіями, незвичними ситуаціями, несподіваними зустрічами і смертельним ризиком. Утім, багато радянських розвідників діяли в таких же складних умовах, але далеко не кожен упродовж одного місяця нагороджувався двома орденами і двома медалями.