Понад 20 років у Придністровському краї, що межує з Україною, неспокійно. Що ж призвело до такого стану цієї території, що на лівому березі Дністра?

Двері відчинив сам Іван Іванович Селіфонов. До нашої зустрічі я багато чув про цю легендарну людину. Він — Герой Радянського Союзу. Уславлений льотчик, який у роки Великої Вітчизняної війни здійснив 375 бойових вильотів, збив вісім літаків противника.

Читав його книгу «Винищувачі ведуть бій», яка здобула визнання не лише ветеранів війни, а й молоді. Знав, що у ветеранській організації столиці генерал-майор авіації у відставці очолює роботу секції учасників параду Перемоги 1945 року.

До вересня 1944 року Червона армія вигнала гітлерівських загарбників майже з усієї довоєнної території Української РСР за винятком деяких районів Прикарпаття. Бойові дії були перенесені до країн Східної Європи, звільнено більшу частину Польщі та Румунії. Радянські війська наблизились до Східної Пруссії, Чехословаччини, Угорщини, Югославії та Болгарії. По завершенні Львівсько-Сандомирської операції лівофлангові з’єднання 1-го Українського фронту вийшли у передгір’я Карпат і зайняли рубіж на північному заході.

11 вересня рішенням уряду було створено Державну службу України у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції. Строк незначний, однак служба вже успішно працює. Що встигла зробити — про це розмова з її очільником Артуром ДЕРЕВ’ЯНКОМ.

У селі Українка Апостолівського району на Дніпропетровщині урочисто відкрито пам’ятний знак на честь воїна-інтернаціоналіста, молодшого сержанта Сергія Дмитровича Масло. загиблого в Афганістані.

Погодьтесь, що від розв’язання соціальних питань військовослужбовців та членів їхніх сімей багато в чому залежить бойовий настрій захисників Вітчизни. Що найбільше хвилює військовослужбовців у зоні проведення антитерористичної операції, поранених бійців, наскільки соціально захищенні вони та їхні сім’ї?

Дехто з науковців вважає, що Друга світова війна розпочалась не у Європі, а з масштабної агресії Японії проти Китаю. Причому ситуація тут багато в чому нагадувала трагічний початок німецько-радянської війни, коли за лічені дні авіації нападника вдалося досягти повного панування в повітрі. Втім, з однією суттєвою відмінністю — в Китаї варварські бомбардування щільно забудованих житлових кварталів міської бідноти, де для спорудження халуп використовувались переважно підручні легкозаймисті матеріали, спричиняли масштабні пожежі, в яких страшною смертю гинули відразу тисячі мирних людей.

У квітні 1964 року радянська країна помпезно відзначила 70-річчя тодішнього першого секретаря ЦК КПРС і голови Ради Міністрів СРСР Микити Хрущова, якого буквально через півроку усунули від влади з єзуїтським формулюванням «згідно з особистим проханням у зв'язку з похилим віком». Зрозуміло, що ніхто не вірив у добровільність цієї відставки, а на закритих зборах партійцям навіть відверто роз'яснювали, що «Микитку турнули за волюнтаризм і суб'єктивізм».

Чому виникають труднощі під час оформлення статусу учасника АТО?
Чому не працюють пільги учасникам АТО? На це запитання спробували знайти відповідь правозахисник Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк і голова Державної служби у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції Артур Дерев’янко.

Порядок надання статусу учасника бойових дій доволі простий і вже відшліфований роками – з часу прийняття Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тому і для учасників антитерористичної операції у цьому питанні не повинно виникати жодних ускладнень. Про це заявив голова Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО Артур Дерев’янко.

Відомий німецький поет Генріх Гейне свого часу писав: «Війна виявляє  духовну велич людини, яка кидає виклик своєму найбільшому ворогу – смерті». Саме ці слова прийшли мені на пам'ять, коли у місті Хмільник Вінницької області під час лікування познайомився з сержантом військ спеціального призначення 80-х років минулого століття із Львівщини Михайлом Бахуром. На рідкість ввічливий,  начитаний, з вищою освітою і готовністю будь-якої хвилини вийти на захист цілісності України.

«Голос України» продовжує знайомити читачів з особливостями правового статусу учасників антитерористичної операції. Сьогодні ми розглянемо питання матеріально-фінансового забезпечення наших воїнів.

На сході України продовжує діяти режим перемир'я. Але ми із хвилюванням вслухуємося в напружену тишу: чи не перед бурею? І думаємо, що попереду: мир чи черговий етап воєнних дій після перегрупування сил по обидва боки? Із цим питанням ми звернулися до заступника начальника Антитерористичного центру України, керівника АТО в Луганській області генерал-майора Ігоря ВОРОНЧЕНКА.

Сьогодні модно бути військовим експертом. Звичайно, ситуація, яка склалася в державі, внаслідок неоголошеної війни з боку східного сусіда, торкається кожного свідомого українця. Тому, і не дивно чути по радіо, бачити на телебаченні, читати на шпальтах газет різноманітні погляди і оцінки сьогодення. На жаль, рідко зустрінеш об'єктивний аналіз причин неготовності сектору безпеки і оборони до сьогоднішніх викликів, які виникли перед нашою державою.

С той поры, когда погиб Владимир Слаквин, прошло уже тридцать три года. Все это время Сергей Супрун мечтал приехать в Харьков, проведать боевого друга и маму, посетить его могилу. И он приехал вместе с командиром Вячеславом Пономаренко.

Однополчане проживают в разных областях:  Сергей Петрович – из  Луганска, Вячеслав Николаевич – из-под Кировограда, и за многие прошедшие после Афгана годы впервые встретились на харьковской земле.

Так казали про тих, хто вижив під зливою куль, пережив свою «похоронку», неодноразово горів у підбитих танках. Щаслива зірка оберігала на війні в Афганістані й полковника запасу Валентина Шевченка.
І хоча його танк тричі підбивали, а під бойовою машиною неодноразово вибухали протитанкові міни, додому офіцер повернувся живий і здоровий.

Віталій ГОЛОТА: «Військовослужбовці, за бажанням, отримують кошти на банківські рахунки або готівкою»

Ентузіазм, альтруїзм, патріотизм — це найхарактерніші риси типового українця. Зрозуміло, що за спиною кожного із солдатів, які воюють нині із сепаратистами в Донецькій і Луганській областях, є тил. Це матері, сестри, дружини і, звісно, діти. Власне, заради них чоловіки пішли на боротьбу із загарбником. Крок у відповідь намагається зробити і влада. Бо не годиться бути в боргу в героїв. Як саме соціально захищені наші воїни — досліджували журналісти «Урядового кур’єра»

Сторінка за сторінкою ми гортаємо потертий фотоальбом. Кавалер двох орденів Червоної Зірки полковник у відставці Володимир Перебийніс коментує: «Це десантування групи біля провінції Кунар, а це — перехід колони з пальним через гірську річку.

 Ігор МАЛЬЦЕВ: «Влада зобов’язана піклуватися про ветеранів, а ветерани мають розуміти ситуацію і можливості сьогодення»

«Соціальний та правовий захист ветеранів у сучасних умовах. Відповіді на актуальні запитання» — такою була тема нашої прямої лінії, впродовж якої на запитання відповідав начальник управління по роботі з ветеранами Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України Ігор МАЛЬЦЕВ.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

  Із змінами, внесеними Законами України  від 8 грудня 2004 року N 2222-IV, від 1 лютого 2011 року N 2952-VI, від 19 вересня 2013 року N 586-VII, від 21 лютого 2014 року N 742-VII  
(Закон України від 8 грудня 2004 року №2222-IV визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року №20-рп/2010 у зв'язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття)

Обобщенный портрет.

Фрагмент из новой книги авторского коллектива “Аблазов В.И и сыновья”“Афганская Арена. Военачальники СССР 1972 – 1992 гг. и НАТО 2001 – 2014 гг.”, подготовленной к печати.

Гадаю, не всі знають, що на війні в Афганістані воювали і прикордонники. Виявляється, вони теж побували «за річкою». Про це мені розповів заступник начальника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону — начальник оперативно-медичного відділу полковник медичної служби Михайло Вічкань.

Уважаемые друзья!

15 мая 2014 года исполнилось 26 лет с момента начала вывода советских войск из Афганистана. Просматривая различные новостные и информационные сайты я ознакомился, по моему мнению, с очень интересной статьей «Мы должны были остаться в Афганистане: Мнения парламентариев», в которой информационное агентство «Новости Федерации Regions. ru» задает вопросы представителям верхней и нижней палат Государственной Думы РФ:

В жизни бывает, что человек в силу своего врождённого благородства, независимо от превратностей судьбы, выбирает путь, подсказываемый ему сердцем. И все его последующие действия становятся благом для людей. Такой человек творит добро по жизни, только потому, что иначе он не может жить – такую миссию возлагает на него Вселенная.