 вручення членських квитків УСВА
Ю. Й. Швець, зокрема, розповів, що під проводом організації відбуваються зустрічі воїнів-інтернаціоналістів у первинних організаціях з метою проведення заходів до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і 20 – ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан та підтримання тісного зв’язку між ними, надання необхідної допомоги, с координування дій зі школами для налагодження високого рівня патріотичного виховання молоді. У Царичанському районі проведені змагання між сільрадами з міні-футболу та волейболу на приз імені В’ячеслава Яременка, готуються до фестивалю патріотичної пісні.
На жаль, реєстрація учасників бойових дій на територіях інших держав у районі проведена ще не повністю. Але за той час, що діє Царичанська районна організація воїнів-інтернаціоналістів «Захист» Української Спілки ветеранів Афганістану, її активісти знайшли ще 14 колишніх воїнів-інтернаціоналістів і допомогли їм оформити необхідні документи, що забезпечують отримання пільги. Царичанська РОВІ «Захист» є місцевим осередком Української спілки ветеранів Афганістану (УСВА). Нещодавно надійшли посвідчення для її членів та нагрудні значки, що й були вручені на цій зустрічі бойових друзів. Усі дружно привітали й двох ювілярів з їх 60-річчям: М.Л. Вергуна з Молодіжного та В.М. Мосієнка з Михайлівки.
Легка хмарка суму зупинилася над загалом радісною зустріччю на хвилину мовчання. Поіменно згадали усіх воїнів-інтернаціоналістів району, які не дожили до сьогоднішнього дня, а їх уже 14. Не один із них пішов зарано через душевні рани, особливо отримані під час служби в Афганістані.
... Зустріч тривала. Чоловіки поважних літ та з молодою душею поринули у свою незабутню юність. Дійсно, зустріч із однополчанами зробила неможливе: у дружньому колі, за спогадами, вони знов почували себе завзятими юнаками, котрим дали справжнє бойове, не навчальне, завдання.
Звичайно, із сьогоднішнього часу ця подія нами, сучасними, оцінюється зовсім по-іншому. Така вже особливість історії: коментувати. А тоді радянські солдати виконували наказ свого командування. Нове керівництво Чехословаччини 1968 року (перший секретар ЦК КПЧ О. Дубчек, президент Л. Свобода) розпочало істотні перетворення: передбачалася демократизація суспільно-політичного життя, скасування цензури у ЗМІ, встановлення ринкової економіки та інше, що дало можливість аналітикам назвати цей період «Празькою весною». Однак це різко суперечило стилю радянського керівництва. Тому у ніч із 20 на 21 серпня 1968 року 5 держав членів Варшавського Договору ввели свої війська до Чехословаччини. На щастя, ніяких глобальних бойових дій не велося. Хоча під час різних протестних акцій були жертви. За спогадами наших земляків М.А. Грисенка, П.І. Білоцерківського, В.В. Пузя, В.С. Загребельного, С.П. Єрмолаєва, М.І. Максютенка, місцеве населення ставилося до них досить лояльно.
Колишні воїни згадували найбільш пам’ятні епізоди своєї служби, жваво обговорювали реалії сьогодення. Кожна розповідь сприймалася товариством уважно, пізнавали знайомі назви місць дислокації частин, вітали один одного колеги з військових спеціальностей та родів військ. Напевне, кожен був би радий, щоб подібні зустрічі стали традиційними та частішими.
Катерина КРУТЬ
Юрій ШВЕЦЬ
смт. Царичанка, Дніпропетровська область
|
