 У газеті «Україна молода» за 12 грудня 2008 року було опубліковано
статтю «Чия земля? Губського!!!», в якій викладено факти незаконних
оборудок із землею та причетність до них народних депутатів України —
Богдана Губського, Ігоря Савченка та інших. Ця публікація змусила мене
надіслати депутатське звернення Президентові України Вікторові Ющенку.
Я неодноразово звертався до Вас та керівників правоохоронних органів
держави, в яких наводив конкретні факти земельних афер та інших
порушень чинного законодавства за безпосередньою участю або прикриттям
високопосадовців, у тому числі й народних депутатів.
На жаль, як правило, на свої звернення я отримував відповіді, які
інакше як відписками назвати неможливо, Доручення Президента України в
межах його конституційних повноважень щодо розгляду депутатських
звернень із цих питань по суті ігнорують.
Особливо гострим для держави є питання незаконних операцій із землею і
захисту конституційних прав тих, хто на ній працює. Немає в Україні
такого села чи міста, де б ці питання не набрали загрозливого
характеру. Масштаби порушень земельного законодавства та можливі
соціальні наслідки вже сьогодні дають підстави віднести цю проблему до
питань національної безпеки.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 16, 17, 19 Закону України «Про статус народного депутата України», звертаюся до Вас як гаранта Конституції України з проханням на засіданні РНБО України поставити керівникам правоохоронних органів наступні питання:
1. Чи існує в Україні «земельна мафія» і «чорний ринок землі»? Чи є відсутність результатів боротьби з нею свідченням того, що в правоохоронних органах завелися «перевертні в погонах», які її покривають?
2. Скільки подань до Верховної Ради України з 2004 року зробила Генеральна прокуратура України щодо надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів України? Навести приклади, коли Верховна Рада України відмовила в задоволенні клопотання Генерального прокурора.
3. Скільки за цей період народних депутатів України притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення при тому, що попередньої згоди на це Верховної Ради України не потрібно?
4. Президент України 6 листопада 2008 року дав доручення Генеральній прокуратурі України в десятиденний термін розглянути заяву депутата Київської обласної ради В. Федосєєва, в якій він засвідчує факти причетності до незаконних оборудок із землею народних депутатів Губського, Савченка та інших. Про яку справедливість та рівність усіх перед законом можна говорити, коли Президент України як законослухняний громадянин приходить на виклили слідства з питання його отруєння, а окремі народні депутати України — фігуранти вищезгаданої історії — користуючись своїм імунітетом, шість разів ігнорували такий виклик? Спробував би це зробити простий громадянин! Якщо народний депутат України створює перешкоди в діяльності слідства, то чому правоохоронні органи не притягують його до адміністративної відповідальності, а Генеральна прокуратура України за наявних підстав не звертається до Верховної Ради України з поданням на дачу згоди про притягнення до відповідальності?
5. Чому Верховний Суд України та Генеральна прокуратура України не реагують на численні безчинства, які творяться в судовій системі? Як можна пояснити, що, незважаючи на заборону Верховного Суду України, суддя Бориспільського міськрайонного суду за один день виніс близько сотні неправосудних рішень, на підставі яких злочинними методами в 30 мешканців сіл Княжичі та Зазим’я Броварського району Київської області було забрано земельних паїв площею більше 700 га? Рішення ухвалив суд без участі селян на підставі фіктивних угод, а за окремими рішеннями однією зі сторін узагалі були покійники. Понад три роки прокуратура Київської області імітує боротьбу з цим злочином — то відмовляє в порушенні кримінальної справи, то скасовує ці ж рішення. Якби такий суддя отримав принципову оцінку правоохоронних органів, то, напевно, розповів би їм, хто з народних депутатів України та керівників правоохоронних органів звертався до нього з проханням прийняти такі рішення. Київський апеляційний суд витребував ці рішення для перевірки, але їх не скасував. Прокуратура області протесту не внесла і незаконно відібрану землю селянам не повернула. Таких прикладів можна навести десятки тисяч, коли, обходячи закон через рішення судів, відбувається рейдерське захоплення землі — найціннішого, що залишилося в Україні.
6. Приватний нотаріус м. Бровари пан Бурлака, як учасник земельного дерибану, незаконно зареєстрував понад 100 договорів купівлі–продажу та дарування земельних ділянок площею більше 300 га. СБ України передала за даним фактом матеріали 20 вересня 2007 року до прокуратури Київської області, яка відмовила в порушенні кримінальної справи. Які підстави були покладені в основу відмови? Можливо, прокуратура врахувала той факт, що нотаріус посвідчував доручення тих громадян, які вже давно померли? Висновок напрошується один: притягнутий до відповідальності нотаріус дав би свідчення про те, хто з народних депутатів та правоохоронців замішаний у цих земельних аферах. Це яскравий приклад кругової поруки і того, що в народі називають «мафією». Яку оцінку такому горе–нотаріусу дало Міністерство юстиції України?
7. Чому Генеральну прокуратуру України та МВС України не зацікавив той факт, що незаконні оборудки із землею, як правило, проводять фірми, засновниками яких є помічники народних депутатів України? Так, засновниками ТОВ «Землепром–ресурс», ТОВ «Девелопмент–технологія», ТОВ «Інвестбуд» є помічники народного депутата України І. Савченка — Піддубняк С. В., Байзан О. І., Філоненко В. І., Ганнич А. М.
8. Чому Генеральна прокуратура України за матеріалами СБУ не встановила причетність затриманого начальника ДЗК Броварського району Київської області Вієру С. М. (помічник народного депутата України І. Савченка) до шахрайського заволодіння землею в селах Княжичі та Зазим’я?
9. Чому зі скерованих до Генеральної прокуратури України 70 матеріалів СБУ за фактами незаконних оборудок із землею за 2006—2008 роки на сьогоднішній день порушено тільки 15 кримінальних справ, з яких ще жодної не доведено до суду, а за іншими матеріалами — відмовлено в порушенні кримінальних справ згідно з п. 2 ст. 6 КПК України? Яка мотивація таких дій? Про яку принциповість прокуратури можна взагалі говорити?
10. На сьогоднішній день більша частина лісів ДП «Київський лісгосп» вже передана у власність фізичним та юридичним особам усупереч діючого мотарторію на відчуження лісів. Чи відомо Генеральній прокуратурі України про цей факт, і які заходи вжиті з цього приводу? Чому в процесі перевірки матеріалів щодо виділення земельних ділянок прокуратурами районів тільки іноді скасовуються незаконні рішення сільських рад, а голови сільських рад, що їх прийняли, перевищуючи свої повноваження, — не притягнуті до відповідальності? Хто відповість за те, що до цього часу так і не сплачені органам місцевого самоврядування витрати на передачу лісів у сумі більше ніж 400 млн. грн.? Чому прокуратура та інші правоохоронні органи не зробили принципову оцінку дій службових осіб органів місцевого самоврядування, районних державних адміністрацій Київської області, які роздають усі вільні земельні ділянки мешканцям інших регіонів в угоду вищевказаним народним депутатам України в той час, коли місцеві мешканці десятками років не можуть отримати земельні наділи, які гарантовані їм Конституцією України? Чи не свідчить це про пряме ігнорування ними всіх без винятку законів держави тільки з метою власного збагачення?
11. З метою внесення безладу в облік землі «земельна мафія» знищує правоустановичі документи. Так, у 2005 році невідомі особи вчинили напад на ДЗК Обухівського району Київської області і знищили кадастровий облік. До сьогоднішнього дня цей злочин не розкритий. Можливо, правоохоронці й не шукали винних, бо як інакше пояснити той факт, що 15 вересня 2008 року депутат Бориспільської міської ради Ярослав Годунок у своєму інтерв’ю називає десятки номерів кадастрових справ громадян в Обухівському районі? Чому така інформованість простого депутата щодо документів, що зникли, не викликала закономірної зацікавленості правоохоронців?
12. Земельна мафія, відчуваючи свою безкарність веде себе настільки зухвало, що вже на рекламних щитах відкрито пише: «продається земля». Чи читають ці оголошення працівники прокуратури і міліції?
Якщо ми спільними зусиллями не зупинимо це свавілля, то вони — продадуть усю Україну!
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО,
учасник бойових дій,
учасник ЛНА на ЧАЕС.
|
