 У 1989 році, з виводом Радянських військ, офіційно закінчилося
протистояння на афганській землі. Але це лише для істориків... Бо ж та
війна назавжди залишилася в душах тих, хто пройшов вогненними гірськими
стежками, хто втратив друзів, бойових побратимів, синів...
Олег Тітаренко, Віктор Коновал, Василь Хамко, Валерій Кравченко —
повернулися на Україну лиш в цинкових домовинах. Це звичайні
звенигородські хлопці, випускники школи, що сьогодні носить ім’я Тараса
Шевченка, життя яких з невеликим розривом у часі забрав Афганістан,
віддавши навзамін їхнім рідним лиш довічні тугу та сльози.
Ніщо не замінить батькам втрачених дітей. І можливо, те, що ми повсякчас згадуємо їхні імена, зайвий раз ятрить незагойні рани в батьківських душах, але такий особистий приклад мужності, самопожертви і героїзму має слугувати наступним поколінням.
Саме тому у 80-х роках минулого сторіччя на подвір’ї школи імені Тараса Шевченка й було встановлено меморіальний знак, як пам’ять про цих чотирьох випускників школи. Не одне покоління випускників по тому, прощаючись, поклало квіти до того монументу, не один першокласник розпочав свою шкільну науку, вивчаючи їхні імена і розбираючи по складах написи, викарбувані в камені: Олег Тітаренко, Віктор Коновал, Василь Хамко, Валерій Кравченко...
Та часу підвладні не лише людські життя, так само він руйнує камінь. І ще два роки тому районна організація Української спілки ветеранів Афганістану підняла питання про необхідність поновлення меморіального знаку загиблим воїнам-інтернаціоналістам. Задум вдалося втілити в життя лише тепер. На території школи на заміну старому звели новий меморіальний комплекс, створення якого було повністю профінансоване з районного бюджету. І його відкриття є справді значимою подією для нашого району.
В урочистостях з цієї нагоди взяли участь старшокласники більшості звенигородських шкіл. Хлібом і сіллю вони зустрічали шановних гостей зі столиці — голову Української Cпілки ветеранів Афганістану Сергія Васильовича Червонописького та представника Держкомітету України у справах ветеранів Олексія Анатолійовича Чумака, які завітали до Звенигородки з цієї нагоди.
Звертаючись до присутніх Сергій Червонописький зазначив:
— Цього року, з 15 травня, ми розпочали "Естафету пам’яті". Її результатом має стати відкриття 5 церков й 38 пам’ятників. На сьогодні ми маємо їх в усіх обласних центрах. В Житомирській та Полтавській області — в кожному районному центрі. А до святкування 20 річниці виведення військ із Афганістану вже буде 5 областей, де у кожному районі будуть вшановані ті молоді люди, які загинули на афганській землі. А це серйозний показник ставлення українського народу до людей, які зазнали багатьох страждань...
Також на урочистостях з промовами виступили Олексій Анатолійович Чумак, голова районної ради Сергій Якович Пащенко, батько загиблого воїна-афганця Леонід Денисович Коновал та Сергій Голега, учень 9-го класу школи імені Тараса Шевченка.
Почесне право відкрити пам’ятник надали гостям зі столиці, а також голові районної ради Сергію Яковичу Пащенку, заступнику голови райдержадміністрації Василю Миколайовичу Довбушу, міському голові Олександру Яковичу Саєнку, а також голові районної організації Української спілки ветеранів Афганістану Олександру Васильовичу Антонюку.
На завершення урочистостей голова Української спілки ветеранів Афганістану Сергій Васильович Червонописький за активну діяльність у громадській діяльності з патріотичного виховання молоді й спрямування зусиль на дотримання єдності у суспільстві нагородив медалями „За громадську мужність” міського голову Олександра Яковича Саєнка та голову районної ради Сергія Яковича Пащенка, а також вручив подяки людям, які приложили багато зусиль у встановленні та виготовленні пам’ятника, — Віктору Андрійовичу Зайцю та Григорію Пилиповичу Ніконенко.
Наш кор.
|
