|
Результати дає тільки єдність дій |
|
|
Редакція газети “Третій Тост” отримує величезну кількість звернень
щодо допомоги у вирішенні проблем типового для ветеранів війни
характеру. Оскільки користування сайтом УСВА все збільшується,
знайомимо з одним з таких листів.
Поставлені питання боляче “дістають” всіх “афганців”. Пільгову складову наших можливостей ми висвітлили в трьох спецвипусках “ТТ” у минулому році. З усього нового що з’являється обов’язково і оперативно надаємо роз’яснення і в газеті, і на сайті.
Нажаль, маємо обмежений формат газети, в першу чергу – фінансово обумовлений, а тому значно більше матеріалів, особливо оперативних, вкидаємо на сайт. Тут, між іншим, проблеми миротворців висвітлюються системно. Чекаємо більше дописів, пропозицій, обґрунтувань місцевого характеру. Знаємо, наші сайтові матеріали активно аналізуються і відповідними службами владних структур.
У цій розбурханій країні все дається важко. Та на просторах СНД і Балтії ми єдині залишилися хоча б з такими пільгами. Вони майже у всьому прирівняні до фронтовиків. Але покращення соціальної уваги до наших проблем з боку влади все більше залежить від нашої внутріспілкової консолідованості.
На травень – червень планується звітно-виборна конференція УСВА і проблема єдності наших ветеранських дій у обговоренні буде однією з основних. Бо й правда, тільки разом ми сила.
Голова Ревкомісії УСВА
Володимир Сіроштан
Дорога редакціє!
Доброго дня. Пише до Вас учасник бойових дій в Афганістані 1980 – 1989рр., голова спілки воїнів-інтернаціоналістів і миротворців Делятинського гарнізону Бушан Михайло Сергійович. Ми вдячні Вам за газету “Третій Тост”. Бурхливо проходять у нас обговорення ваших статей і нарисів. Жива і дуже дієва газета. Лави Ваших підписчиків можуть значно зростати, якщо Ви прислухаєтесь до наших порад. Адже у нас в спілці є воїни-миротворці, які пройшли Югославію, Ліван, Ірак, Ліберію. А вони лишилися поза нашою увагою. А хто пройшов Сьера-Леоне, той привіз букет хвороб і болячок. Їх не можна зараз залишати сам на сам із цими проблемами. Мені часто приходиться проводити бесіди із молодим поповненням частини. Ох, як мало наші воїни знають і чують про реальний стан в збройних силах України, особливо на контрактній службі.
На сторінках вашої газети ми б хотіли бачити і правову рубрику. Адже із-за необізнаності нашого законодавства роками ідуть судові тяганини в місцевих судах. А в більшості випадків суди просто знущаються над нами. Вони погрузли в корупції і хабарництві. Прямо і відкрито заявляють, скільки треба тисяч “зелених” щоб розглянути якусь справу, а винести законне рішення – нема слів…
Дайте роз’яснення наших пільг, якими ми можемо користуватися. Бо нас кругом дурять хто як може. До прикладу. В громадському транспорті проїзд… Хто в місті обласному живе, той користується, хоча і не в кожному автобусі, бо там черга – два пільговики на автобус чи тролейбус. А хто живе в села? Чи в районі? Ніхто пільговиків не бере, бо до міста 50-60 км, а місця в транспорті не безрозмірні. Ми водіїв розуміємо, у них теж сім’ї є.
Можливо б Ви порадили нашим представникам із депутатського корпусу, тим, хто живе в сільській місцевості, цю пільгу компенсувати щомісячно до пенсії, або через соціальний захист на рахунок пільговика. Тоді і розрахунок з перевізниками буде живими грішми.
А з медициною ще гірше. Чи в районній, чи обласній лікарні установлені захмарні ціни. Пільговиків не обслуговують безкоштовно. Посилають у військові шпиталі. Найближчий військовий шпиталь знаходиться від нас 150 – 250 км. А там таких ліків і спеціалістів необхідних немає. Ось такі болючі питання ми б хотіли бачити на сторінках Вашої газети. Повірте, я постійний Ваш читач. Наболівше заставляє стукати у всякі двері, хоча не всякі двері нам відкривають.
Дякую, що вислухали.
З повагою Ваш читач,
голова спілки Делятинського гарнізону
Івано-Франківської області
Надвірнянського району
|
