|
|
|
Наші у Ліберії |
|
|
"Броня", "Броня", зліт виконав! Під ваше управління!.."
Саме такою фразою радіообміну між командиром екіпажу бойового Мі-24 і
передовим авіанавідником починається спільна робота з ураження умовної
цілі супротивника.
Нещодавно зі злітно-посадкової смуги міжнародного аеропорту RIA
("Roberts International Airport"), що поблизу базового табору 56-го
окремого вертолітного загону ЗС України, котрий виконує миротворчі
завдання сил Місії ООН у Ліберії, піднялася двійка наших Мі-24 і взяла
курс на Тубманбург - населений пункт неподалік кордону зі Сьєрра-Леоне.
Окрім виконання спеціальних завдань центру управління повітряними операціями штабу UNMIL, двом екіпажам вертольотів Мі-24 з бортовими номерами 182 і 184 належало виконати польоти за маршрутом RIA - Тубманбург - зона наведення - Тубманбург - RIA у взаємодії з офіцерами групи бойового управління загону, які відпрацьовували практичні дії передового авіанавідника.
- Починаючи з лютого, коли у Штабі Місії ООН у Ліберії відбулось підписання і затвердження нових документів щодо завдань бойової підготовки загону, кількість завдань групі бойового управління з наведення Мі-24 на наземні цілі зросла до двох на тиждень, - розповідає начальник штабу - перший заступник командира загону підполковник Юрій Клят. - Навантаження збільшились у чотири рази. Утім, таке рішення вищого штабу дає змогу за рахунок льотної практики в ООН покращити льотний вишкіл менш досвідчених молодих льотчиків, підвищити льотну класність решті, а окремим командирам екіпажів отримати допуски до льотно-інструкторської роботи. Офіцери групи бойового управління до найдрібніших деталей відшліфують свої навички. Окрім цього, льотчики і авіанавідники набудуть безцінний практичний досвід, який згодом зможуть передати своїм колегам в Україні, а це чи не найголовніше.
..Через півгодини польоту над червоною, вкритою густим бушем і непрохідними джунглями землею, двійка бойових вертольотів приземлилась на майданчику Тубманбург. Після остаточного обговорення льотчиками і офіцерами ГБУ, які прибули туди заздалегідь, схеми та порядку наведення на наземні цілі, рубежів прийому-передачі управління, мішенної обстановки, каналів управління та порядку ведення радіообміну в ефірі льотчик-інструктор полковник Андрій Когут дав настановчі вказівки своїм підлеглим.
Начальник групи планування застосування авіації - заступник командира загону військовий льотчик першого класу полковник А. Когут уже не вперше в якості інструктора "муштрує" молодших колег. Ось і цього разу відповідно до планової таблиці польотів начальник служби безпеки польотів загону майор Сергій Ващенко з місця командира екіпажу під пильним доглядом досвідченого інструктора працював над вдосконаленням техніки пілотування, виконанням посадки на майданчик поза аеродромом і виконував польоти на взаємодію з групою передового авіанавідника. Льотчик-оператор В'ячеслав Ромащук, виходячи з програми подальшого просування за курсом бойової підготовки (КБП) в зоні пілотажу, виконував політ як командир екіпажу вертольота. Старший льотчик ланки майор Олександр Микулянич виконував необхідні вправи КБП за програмою вдосконалення льотних навичок до рівня льотчика-інструктора і працював по заздалегідь визначених і заново виявлених наземних цілях, вказаних авіанавідниками.
Ще вдосвіта група бойового управління висунулась у заданий район зони наведення, адже відстань від базового табору до Тубманбургу близько півтори сотні кілометрів. Більшу частину шляху краще долати на всюдиході, тому "УАЗ" - саме те, що треба.
До зони наведення необхідно прибути щонайменше за годину до початку тренування, - розповідає начальник командного пункту загону підполковник Олександр Пєшков. - До посадки вертольотів ми повинні провести рекогносцирування місцевості, визначити цілі для наведення, обрати зручне місце для дислокації групи, налаштувати засоби зв'язку. Словом, хто літав - той знає, що це таке.
Тренування екіпажів "крокодилів", як жартома називають бойові Мі-24, визначають рівень готовності групи бойового управління і екіпажів вертольотів до застосування за призначенням. Адже серед головних завдань 56-го овз в цій африканській країні - це патрулювання кордонів країни, супроводження поважних осіб Місії та колон із VIP-персонами.
Кількість наведень, які провела наша група, наближається до третього десятка, - констатує начальник групи бойового управління майор Андрій Гончарук. - Цього разу екіпажі вертольотів виконали 54 "атаки" на наземні цілі - 4-5 тренувальних заходів на 4 задані і 4 щойно виявлені цілі. Щоразу під час нашої роботи ми чітко усвідомлюємо, що, опрацьовуючи свої дії, ми повинні грамотно виконувати весь алгоритм дій без спрощень.
Опрацювавши польотне завдання, двійка Мі-24 виконала переліт за маршрутом у зворотньому напрямку.
За 10 хвилин полковник Андрій Когут ретельно розібрав політ кожного з трьох пілотів. Вказав на недоліки, підказав, як треба діяти в тому чи іншому випадку, наголосив на рішучості при ухваленні рішень, поставив кілька контрольних запитань і, отримавши ствердні правильні чи невпевнені відповіді, кожному по-батьківськи роздав "на горіхи" або похвалив за той чи інший виконаний елемент маневру, пілотажу, посадки чи злету, набирання, скидання висоти, швидкості тощо.
А інакше і бути не може. У вертолітного неба - свої життєві правила.
На знімках: опрацювання завдань з ураження умовної цілі супротивника.
Андрій АГЄЄВ Ліберія
|
|
|
|
