|
|
|
Місце служби - гаряча точка |
|
|
 Операція за мандатом довіри
Військові експерти ще довго будуть порівнювати переваги і прорахунки
війни 1979-1989 років та війни, яка й зараз триває на території
Афганістану з 2001 року. Але, на відміну від одностороннього рішення
колишнього СРСР, у зв'язку з трагічними подіями у вересні 2001 року в
Нью-Йорку, Рада Безпеки ООН прийняла Резолюцію, якою було засуджено
терористичні напади та призвано об'єднати спільні зусилля в боротьбі з
тероризмом.
Практичним рішенням зазначеної Резолюції стала антитерористична операція на території Афганістану. Операція розпочалася з передислокації авіаційних сил США в зону Перської затоки та на військові бази США в Узбекистані та Таджикистані.
Співвідношення сил
Завдяки передислокації бойових літаків, їхня загальна кількість збільшилася до 500 одиниць. Зокрема, на базі ВПС США на о. Дієго-Гарсія було розгорнуто 28-ме експедиційне авіаційне крило.
Також було підсилено угруповання США на театрі воєнних дій. Для цього зосередили близько 150 літаків на двох авіаносцях "Карл Вілсон" та "Ентерпрайз" та додатково направили авіаносець "Теодор Рузвельт" з 75 літаками на борту. До складу угруповання окрім зазначених вище входили також 100 бойових літаків, які розташовувались на базі ВПС США у м. Інджерлик (Туреччина). Резерв складався з 150 літаків, які розміщувалися на авіаносці "Китті Хок". Загальна чисельність авіаційного угруповання США на початок операції в Афганістані становила 600 бойових літаків. До складу угруповання в Індійському океані входили авіаносці ВМС США та Великобританії: "Карл Вінсон", "Ентерпрайз", "Кітті Хок", "Теодор Рузвельт", "Ілластрієс". Всього на початок операції коаліційні сили нараховували 28 бомбардувальників, 107 винищувачів, 11 літаків дальнього радіолокаційного виявлення, 39 літаків-заправників, 5 літаків-розвідників, 18 штурмових літаків. До угруповання Сухопутних військ CША входили 10-та легка дивізія США, 82-га та 101-ша повітрянодесантні дивізії США. До складу Сил спеціального призначення входили: 5-та група спеціального призначення США, підрозділи спеціального призначення ВМС США, 1-й оперативний підрозділ Сил спеціального призначення, 22-й полк спеціальної авіадесантної служби та 3-тя бригада морської піхоти.
Ісламський рух "Талібан" був озброєний застарілими зразками радянського озброєння: до 300 танків та броньованих машин, до 250 артилерійських та реактивних систем, близько 85 одиниць засобів та комплексів протиповітряної оборони "Стріла-10", "Стінгер", ЗУ-23-2, ЗСУ-23-4, "Шилка", до 30 бойових і транспортних літаків та близько 90 вертольотів Мі-8 та Мі-24.
Два етапи однієї операції
Бойові дії проти талібів на території Афганістану розпочалися з нанесення ракетно-авіаційних ударів бомбардувальниками В-1, В-2, В-52 з авіабаз, що дислокувалися у штаті Міссурі та на о. Дієго-Гарсія. З перших годин бойових дій було знищено райони розташування засобів ППО, злітні смуги та уражені об'єкти талібів у містах Джелалабад, Мазарі-Шаріф, Герат, Фарух, Кундуз та авіаційна база у Баграмі. Лише після цього Північний альянс, який на той час нараховував близько 20 тисяч багнетів та підтримував коаліційні сили, розпочав свій наступ на Кабул. Сили Північного альянсу здійснили марш через п'ять північних провінцій та зайняли Мазарі-Шаріф. Згодом сили талібів були змушені залишити Кабул та протягом наступної доби всі провінції Афганістану на кордоні з Іраном. Окрім цього, ними були звільнені Герат на заході та Джелалабад на сході країни. Одночасно сили Північного альянсу блокували та до кінця листопада 2001 року взяли місто Кундуз. Залишки сил Аль-Каїди та Талібану зосередились у печерному комплексі Тора-Бора. Таліби мали можливість контролювати лише провінцію Кандагар. Невдовзі передові підрозділи морської піхоти США утворили плацдарм для висадки основних сил на авіаційній базі біля Кандагару та розпочали наступ. Після штурму Кандагар було взято. Пізніше був знищений печерний комплекс Тора-Бора - останній осередок опору талібів.
Операція досягла своєї мети, але поряд з цим підтримка реакційними колами країни інших опозиційних партій та рухів в Афганістані примушує міжнародні сили безпеки і сьогодні утримувати війська у цій ісламській республіці.
Мир в країні - справа загальна Сьогодні намагання міжнародної спільноти зосереджені на відбудові інфраструктури Афганістану та підтриманні миру в країні. Держави-члени НАТО направили до участі в операції ISAF свої контингенти, чисельність яких становить 55100 осіб. Крім держав НАТО, в операції сил ISAF беруть участь й позаблокові країни - Австрія, Австралія, Фінляндія, Грузія, Ірландія, Нова Зеландія, Сінгапур, Македонія, Швеція. Свого часу в операції брали участь також Йорданія та Об'єднанні Арабські Емірати.
Окремо слід зупинитися на литовському військовому контингенті, у складі якого знаходяться 10 офіцерів Збройних Сил України. Литовська Республіка вперше направила свій миротворчий контингент до Ісламської Республіки Афганістан у 2005 році. З листопада 2008 року в провінціях Гор та Кандагар знаходиться близько 200 військовослужбовців збройних сил Литви. Попри те, що з осені минулого року литовське військо перейшло на комплектування за контрактом, формування штатних підрозділів для Групи реконструкції провінції здійснюється виключно на добровільній основі. У випадку загибелі військовослужбовця його родина отримує грошову компенсацію у розмірі 10-річної суми в обчисленні за останній рік служби.
У травні минулого року внаслідок несанкціонованого мітингу місцевих мешканців на знак протесту того, що в Іраку військовослужбовець Збройних сил США стріляв по Корану, біля базового табору в м. Чагчаран було смертельно поранено сержанта збройних сил Литви. Це єдиний трагічний випадок у складі миротворчого контингенту Литви починаючи з 2005 року.
"Діти Литви - дітям Афганістану"
Налагодження співробітництва з місцевою владою та реалізація цивільних проектів є основною формою діяльності литовської Групи реконструкції провінції. Зокрема, побудовано дитячий будинок для дітей-сиріт, закладено парк литовсько-афганської дружби, створено і відкрито міську бібліотеку. На черзі проекти з будівництва малих гідроелектростанцій у віддалених кишлаках (в провінції Гор близько 90% населених пунктів не мають електропостачання).
Урядом Литви для мешканців провінції щорічно передається продуктів харчування, обладнання для шкіл, теплих дитячих речей та іншого майна майже на 1,5 млн доларів США. У грудні 2008 року Міністерством охорони краю спільно з Міністерством закордонних справ Литовської Республіки проведено акцію "Діти Литви - дітям Афганістану", литовські дітлахи зібрали та передали до дитячих закладів провінції Гор теплі речі.
Важливою рисою співробітництва між Групою реконструкції провінції і місцевою владою залишається надання медичної допомоги місцевим мешканцям міста Чагчаран та інших населених пунктах провінції (беручи до уваги те, що на 600 тис. мешканців провінції Гор всього лише 40 місцевих лікарів). До багатонаціонального складу медичної секції литовської Групи реконструкції провінції з листопада 2008 року входять не тільки литовські лікарі (3 лікарі, 1 фельдшер, 2 медичні сестри), а й три військових лікарі Збройних Сил України (2 хирурги, 1 анестезіолог) та військовий лікар збройних сил Грузії. Сааме військові медики першими приходять на допомогу мешканцям провінції Гор.
Особливості української миротворчості
Офіційні завдання, що виконують офіцери миротворчого персоналу з України на різних посадах у складі багатонаціонального контингенту Міжнародних сил сприяння безпеці в провінції Гор Ісламської Республіки Афганістан, сформульовані по-військовому чітко та змістовно.
Зокрема, майор Петро Малєєв, виконуючи обов'язки офіцера відділу цивільно-військового співробітництва багатонаціонального контингенту Міжнародних сил сприяння безпеці, за час перебування у місії спромігся забезпечити високий рівень довіри влади провінції Гор до командування багатонаціональних сил. Під безпосереднім керівництвом офіцера органам влади міста Чагчаран та провінції Гор передано матеріальних засобів на суму близько 100 тис. дол. США. За особистий професіоналізм та сумлінність у виконанні поставлених завдань командувач Регіонального командування "Захід" бригадний генерал Паоло Серро нагородив майора Петра Малєєва першим та єдиним на весь багатонаціональний контингент сертифікатом з високою оцінкою його діяльності.
Капітан-лейтенант Михайло Басанов - помічник командира штабної роти литовського контингенту Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. Завдяки досвіду та професіоналізму українського офіцера забезпечено високий рівень бойової готовності підрозділу та відмінну польову виучку особового складу роти. Окрім цього під його керівництвом знешкоджено 500-кілограмову авіаційну бомбу, 32 одиниці 40-мм пострілів до гранатомета, 100 одиниць фугасних ручних гранат, 100 одиниць сигнальних мін, 18 кг вибухівки та елементи саморобного мінно-вибухового пристрою.
У складі медичної секції багатонаціонального контингенту на посадах лікарів-хірургів проходять військову службу також підполковник медичної служби Кирило Кравченко і майор медичної служби Володимир Негодуйко та лікар-анестезіолог майор медичної служби Дмитро Кучумов. За чотири місяці військової служби у складі багатонаціонального контингенту українськими військовими лікарями було оглянуто близько 2300 мешканців провінції Гор, здійснено 8 оперативних виїздів до віддалених населених пунктів для надання медичної допомоги місцевим мешканцям, проведено 60 хірургічних операцій. Під час виконання службових завдань українські військові лікарі майже щодня мають справу з хворими на туберкульоз, гепатит, лейшманіоз, дизентерію, менінгіт.
Майор Олег Копиця та капітан Роман Долгополов виконують обов'язки у складі групи багатонаціонального елементу підтримки Міжнародних сил сприяння безпеці. За їхньою безпосередньою участю виконані заходи бойового, технічного та тилового забезпечення багатонаціонального контингенту провінції Гор. Незважаючи на ступінь ризику, офіцери неодноразово керували діями патруля під час виконання ними завдань у визначеній зоні відповідальності в Кабулі та організовували супроводження високоповажних осіб Міжнародного штабу ISAF і керівництва Міністерства оборони та Генерального штабу Литовської Республіки під час перебування в столиці Афганістану. За їхньої безпосередньої участі було організовано передачу для багатонаціонального контингенту в провінції Гор близько 12 тонн матеріально-технічних засобів та укладено близько 25 двосторонніх контрактів з місцевими компаніями. Тож рівень довіри до українських миротворців говорить сам за себе. А виправдати його - лише справа часу.
Олексій АППОЛОНОВ,
провінція Гор.
|
|
|
|
