 А наші - найкращі!
- "Якби й у нас були час і умови для того, щоб добре підготуватися до
конкурсу, наприклад, як у господарів конкурсу "Мировой парень-2009" -
росіян, немає найменших сумнівів, що наші хлопці посіли б усі призові
місця".
Ці найсвіжіші враження про Міжнародний конкурс військово-професійної майстерності військовослужбовців дружніх армій, приурочений до 65-річчя Великої Перемоги, почув від курсанта другого курсу факультету аеромобільних військ Академії Сухопутних військ ЗС України Марини Цвіловської ("дівчина на конкурсі "Мировой парень"?" - саме так, не дивуйтеся) - до речі, вже за годину після того, як наша команда повернулася з Москви до Києва. Конкурс тривав 5 днів у Підмосков'ї на базі 5-ї Таманської мотострілецької бригади - флагмана Московського військового округу, і цього року вимоги до його учасників передбачали участь у кожній команді жінки-військовослужбовця. Дівчата виконували ті ж завдання, що й хлопці, але залік для них проводився окремо - в категорії "Захисниця". До речі, цього року кількість команд зросла до дев'яти, отож загалом за перемогу в конкурсі "Мировий парень-2009" змагалося 36 учасників із 8 країн (Білорусь, Україна, Молдова, Казахстан, Вірменія, Киргизія, Таджикистан та дві команди від РФ) - здебільшого, як і торік, представники "крилатої гвардії".
Марина недарма згадала про підготовку учасників. За лічені тижні до конкурсу у Збройних силах РФ, наприклад, відбувся чемпіонат, на якому контрактники змагалися за тими ж військово-прикладними видами, що й під час майбутнього конкурсу "Мировой парень". Із найкращих з них і були сформовані дві команди. У Збройних Сил України на визначення учасників був лише один тиждень (як, утім, й у решти країн). Тож, за словами голови української делегації на конкурсі, старшого офіцера відділу військово-патріотичного виховання Головного управління виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України підполковника Петра Мазіпчука, обрали тих, хто не підвів би за жодних обставин (решта сумлінних і надійних українських контрактників і контрактниць - у вас усе попереду!). У підсумку, крім учасників минулорічного "Мирового парня" старшого стрільця-снайпера 79-ї окремої аеромобільної бригади Сухопутних військ ЗС України старшого солдата служби за контрактом Володимира Ворчакова та колишнього водія-електрика окремого лінійно-вузлового полку зв'язку 13-го армійського корпусу СВ ЗС України, а нині курсанта першого курсу факультету аеромобільних військ Академії Сухопутних військ ЗС України Олега Дмитрука, до команди увійшли заступник командира розвідувального взводу 80-го окремого аеромобільного полку 13-го АК старший сержант служби за контрактом Віктор Поліщак та Марина Цвіловська. У Віктора в активі – близько 10 років професійної військової служби, майстерне володіння прийомами рукопашного бою, кілька миротворчих місій, чимало спільних навчань. У Марини - три роки служби за контрактом у 25-й окремій повітрянодесантній бригаді 6-го АК, 66 стрибків з парашутом... відданість Батьківщині і "блакитним беретам" зокрема.
Але перейдемо до фактів.
Як і минулого року, в конкурсі професійної майстерності військовослужбовців дружніх армій "Мировой парень-2009" було чотири номінації: "Атлет" ("дорога життя", яка включала біг на 30 метрів до поперечини, чотири підйоми з переворотом, вісім поштовхів двома руками 24-кілограмових гирь, біг на 200 метрів до смуги перешкод і власне 600-метрову смугу, при цьому більшість учасників конкурсу вклалися в 4 - 5 хвилин(!)); "Професіонал" ("штурмова смуга", снайперська стрільба, військово-медична підготовка та кидання гранат), "Ерудит" (знання з військової історії), а також конкурс сценічної майстерності "Кавалер". У підсумку серед 36 учасників українці здобули "золото" і "бронзу" в "Атлеті" (старший солдат Володимир Ворчаков і курсанти Олег Дмитрук, Марина Цвіловська, відповідно), а також бронзові нагороди у "Професіоналі" (Марина Цвіловська; старший сержант Віктор Поліщак – в окремому конкурсі "Снайпер"), "Ерудиті" (Марина Цвіловська, Олег Дмитрук) і "Кавалері" (Володимир Ворчаков). Досить непогано, особливо якщо взяти до уваги, що часу на підготовку майже не було. Та було б ще краще, якби Олегу Дмитруку вибороти "срібло" в "Атлеті" не завадила... кепка, яка впала під час виконання підйомів з переворотом, що було порушенням форми одягу, - що ж, як кажуть, не судилося.
- Під час цього конкурсу, між іншим, вкотре переконалася, що для того, щоб побачити "мирових" хлопців, нікуди не треба їхати - всі вони тут, в Україні, - посміхнулася Марина.
Це ж можуть сказати про українських дівчат і хлопці - учасники конкурсу. На "штурмовій смузі", наприклад, Марина "пропустила" вперед лише двох подруг - професійних спортсменок, одна з яких - майстер спорту РФ з акробатики. А про те, наскільки суворим був вид змагань, мабуть, зрозуміло вже з його назви.
- У шоломі і бронежилеті спочатку сам для себе розбираєш і збираєш автомат - з ним потім належить бігти всю дистанцію, - розповіла Марина. – Дістаєшся "напівзруйнованого будинку" та стрибаєш з другого поверху. Після цього добігаєш до пункту "обкурення" і надягаєш загальновійськовий захисний комплект - наскільки правильно ти це зробив, одразу перевіряють на практиці. У цьому комплекті долаєш міст, потім знімаєш його і повзеш під колючим дротом, пробігаєш між скатами, що гойдаються, та іншими рухомими перешкодами, влучаєш у танк гранатою, та хутчіш назад. Увесь цей шлях тебе супроводжують дим, полум'я, розриви вибухових пакетів і шалений тряскіт черг із автоматів, кулеметів і БТР. Словом, набуваєш певне уявлення, як воно на війні...
До інших успіхів нашої команди слід додати, що Марина здобула "бронзу" в індивідуальній першості серед жінок-"захисниць", отже, тепер зеленоока українка, без перебільшень, третя у Збройних силах на теренах Азії та Східної Європи, країн колишнього СРСР. А спільну історію, до речі, українським конкурсантам випало пригадати під час складання письмового тесту в номінації "Ерудит", як і основні дати та положення щодо організацій СНД та ОДКБ. При цьому, чи є твоя держава членом обох цих організацій, до уваги не бралося. Та й справді, чому б на це зважати справжнім ерудитам?
А номінацію "Кавалер", на одностайну думку учасників, для команди Збройних Сил України "витягнув" Володимир Ворчаков, хоча показовий виступ Віктора Поліщака на тлі відеоряду із бойового життя 80-го аеромобільного полку під українську пісню "Десант", а також танок "Несе Галя воду" Олега Дмитрука та Марини Цвіловської під акомпанемент товаришів теж "порвали" аудиторію, яка вибухнула оплесками. Для участі в цій номінації українській делегації, до речі, вдалося привезти з собою лише особисті гітару та губну гармошку, протее на сцені Володимир зіграв попурі із пісень "Есть только миг...", "Рідна мати моя", "Танці" тощо, на баяні та акордеоні, позичених у колег з інших країн. Цікаво, що хлопець не вчився у музичній школі взагалі, опанувавши мистецтво гри на інструментах самотужки. Як запевнили Володимира після конкурсу члени міжнародного журі, якби вони дізналися про це раніше, перше місце йому було б забезпечене. Та 22-річний десантник і не збирається зупинятися на досягнутому!
А серед культурних заходів на конкурсі "Мировой парень-2009" найбільше враження на учасників справило відвідування на Новодівочому кладовищі в Москві могили легендарного генерала Василя Пилиповича Маргелова – засновника повітрянодесантних військ. Організатори конкурсу включили цей захід у культурну програму з огляду на те, що серед учасників переважали "блакитні берети".
- Десантники вважають себе його "дітьми", отже, вшанування могили "батька" було для нас непересічною подією, - озвучив загальне враження Віктор Поліщак. - Ми сфотографувалися біля його монумента, і тепер для нас цей знімок - чи не найпочесніший трофей конкурсу, адже, справді, не всім десантникам випадає така честь.
Між іншим, продовжив 27-річний сержант-миротворець, протягом усього конкурсу він спілкувався тільки українською, навіть коли учасники з інших країн для зручності переходили на російську. За службу під час чисельних зустрічей з іноземними колегами він добре переконався, що тільки так можна відстояти свою аутотентичність і довести, що Україна - це самостійна і суверенна держава.
- Українці завжди розуміють усіх, але переважна більшість колег потім бажає, щоб спілкувалися саме їхньою мовою. Під час конкурсу, як завжди, намагався обстояти свою лінію. Але найбільш відчутний крок у цьому напрямку, здається, був зроблений, коли перед двотисячною аудиторією на гала-концерті пролунала наша українська пісня "Десант"... Сподіваюся, що відтак в учасників на все життя залишиться правильне враження про українців, - зазначив Віктор.
..Повертаючись до початку цієї замітки, слід зауважити, що для того, щоб уникнути несподіванок з підготовкою до конкурсу в майбутньому, у найближчі місяці Міністром оборони України буде підписаний наказ про заснування у Збройних Силах України програми "Універсальний солдат". Її метою буде підготовка українських військовослужбовців до міжнародних професійних змагань, а також запровадження власного однойменного конкурсу. Як розповів начальник управління пропаганди та військово-патріотичного виховання ГУВСПР ЗС України полковник Олексій Сергієнко, проект цього наказу вже пройшов узгодження і незабаром впише нову сторінку в розвиток Українського війська. Не хочеться загадувати, але позитивні результати цієї роботи можна буде побачити, мабуть, вже на наступному конкурсі "Мировой парень". Адже цього року українська команда здобувала перемоги, фактично "приймаючи бій з ходу", за що незабаром отримає відповідні заохочення від вищого керівництва Збройних Сил. Тож цікаво, як то буде наступного разу?
Олексій АНДРЮШИН
"Народна армія"
|
