Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - Збройні сили сусідніх держав: сьогодення та перспективи розвитку

РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ
Незважаючи на оптимістичні заяви російських лідерів, у збройних силах РФ існують проблеми з їх реформуванням, у тому числі з комплектуванням ЗС військовослужбовцями-контрактниками. Так, наприклад, первинні посади офіцерів заповнені на 89%, загальний дефіцит командирів взводів та обслуг становить близько 10%. У деяких округах до 40% командирів взводів є офіцерами запасу, яких призвали на службу на два роки. Залишається проблемою і дострокове звільнення офіцерів, оскільки близько 50% із них залишають службу до встановленого законодавством граничного віку. Нагадаємо, що згідно з положенням Федеральної цільї програми комплектування російської а передбачалося переведення на комга тування за контрактом 80 з'єднань і час загальною чисельністю 147 578 солда' сержантів. А з урахуванням офіцерів і і порщиків чисельність створюваного у повання армії Росії нового зразка пови була складати 183 630 осіб.
Результати соціологічного опитуї ня, проведеного в елітній 76-й повітрі десантній дивізії, показали, що в 91% вії ковослужбовців сподівання на військ службу за контрактом не виправда; через матеріальні умови. 72% незадово. матеріально-побутовими умовами пр дження військової служби за контракто тому числі відсутністю житла.
Понад третину російських офіцерів І жає, що престиж їхньої служби повні відсутній, а близько 50% - що він знє знизився. А рівень довіри армії в суспіль на теперішній час становить 28-30%.
Як заявив голова комітету з оборо безпеки Ради Федерації, здоровий гг підказує, що Росія, яка має величезну риторію і протяжний кордон, неспромо; забезпечити національну безпеку тіл добровільною армією контрактників. надто дорого та ускладнює підготовку м лізаційних ресурсів. Тому оптимальною Росії на довгі роки залишається зміш система комплектування збройних сил.
РЕСПУБЛІКА БІЛОРУСЬ
Загальна чисельність армії Респубі Білорусь складає приблизно 50 тис. вії ковослужбовців. Передбачається, що датки на утримання й розвиток ЗС крс на 1 січня 2010 р. становитимуть 2% ВВП.
З урахуванням тенденцій розвитку енного мистецтва та досвіду локаль воєн і останніх воєнних конфліктів ге ральний штаб збройних сил Білорусі значив пріоритети подальшого будівниц національної армії. Акценти були зроб; на нарощуванні потенціалу і можливосППО, авіації, ракетних військ, сил і засобів РЕБ, розвідки, зв'язку. Частку цих родів військ у загальній чисельності збройних сил планується істотно збільшити, у тому числі за рахунок формування нових частин.
Так, частка сил і засобів ППО та ВПС, починаючи з 2006 р., становить 26%, ракетних військ - 2,2%, РЕБ - 1,31%, розвідки -5,6%, зв'язку - 5,87%. Крім того, ці роди військ у першочерговому порядку оснащуються новими і модернізованими зразками озброєння та військової техніки. Наприклад, планується, що ракетні війська та артилерія сухопутних військ найближчим часом будуть переозброєні на сучасний російський оперативно-тактичний комплекс «Іскандер» з дальністю стрільби до 300 км.
Палата представників Національних зборів країни нещодавно внесла зміни і доповнення до закону «Про військовий обов'язок і військову службу», одним із яких стало введення в республіці служби в резерві (разом зі строковою службою і службою за контрактом). До неї залучатимуться висококваліфіковані працівники підприємств, організацій та установ, діячі науки, культури і мистецтва, переривання трудової діяльності яких на період проходження строкової служби не відповідає інтересам держави. На службу в резерві можуть призиватися й інші громадяни в разі відсутності потреби збройних сил у військовослужбовцях строкової служби. Треба зазначити, що сьогодні в республіці вже існує надлишок призовних ресурсів.
Термін служби в резерві для громадян, які не мають вищої освіти, становить три роки, а для осіб із вищою освітою - два. За цей період резервісти на навчальних зборах і заняттях при військових частинах здобувають військову спеціальність, після чого їх переводять у запас. На першому році служби в резерві тривалість зборів становить від ЗО до 120 днів, на другому і третьому - по 15. У разі пропуску занять навчальні дні в термін служби не зараховуються. На час проходження зборів керівники підприємств, організацій і установ зобов'язані надати резервістам відпустку, щоправда, без збереження заробітної плати. Питання щодо їх харчування, забезпечення одягом і розміщення у цей період вирішує Міноборони.
У Білорусі реалізована Концепція територіальної оборони держави. В умовах проведеного скорочення чисельності білоруської армії й зниження рівня озброєння саме організація територіальної оборони вважається одним із найбільш економічних шляхів компенсації сил і засобів, підтримки обороноздатності країни на належному рівні. Для вирішення цього завдання створюються територіальні війська, що стануть компонентом сухопутних військ і розгортатимуться або в загрозливий період, або в разі раптової воєнної агресії проти держави.
Створення цих військ дасть змогу протягом ведення бойових дій звільнити регулярну армію від охорони тилових об'єктів, комунікаційних вузлів і мостів, від забезпечення режимних заходів у період введення воєнного стану, ліквідації наслідків застосування супротивником зброї масового ураження тощо. їх особовий склад залучатиметься також до будівництва оборонних рубежів і ремонтно-відбудовчих робіт.
Республіка Білорусь також має солідний потенціал військово-промислового комплексу, продукція якого користується попитом на міжнародних ринках озброєнь. За даними Стокгольмського інституту досліджень проблем миру, ще в 1996 р. Білорусь увійшла до десятки провідних експортерів ОВТ. Невипадково уряд країни приступив до створення міністерства ВПК.
РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА
Відповідно до програми розвитку збройних сил, із 2008 р. Військо Польське має налічувати 150 тис. військовослужбовців (п'ять років тому його чисельність становила близько 220 тис. солдатів та офіцерів). Значно скорочено кількість військових навчальних закладів, звільнено в запас близько 3 тис. викладачів. Нині з кількох десятків військових навчальних закладів залишилося всього чотири: вища школа сухопутних сил, вища офіцерська школа військово-повітряних сил, академія військово-морського флоту та академія національної оборони. У 2008 р. 31 військове формування Війська Польського було майже повністю укомплектовано контрактника-ми, в тому числі екіпажі головних бойових кораблів ВМФ. Як стверджують у головному військовому відомстві, третина польської армії з 2008 р. вже відповідає європейським стандартам і готова до участі у воєнних операціях НАТО.
Цікаво, що в польській армії щорічні витрати на утримання одного солдата-професіонала зросли з 25 тис. євро в 2003-му до 33 тис. у 2008-му. У 2004-2008 рр. у Війську Польському було проведено значну модернізацію, в ході якої застаріла військова техніка була частково замінена новою, власного виробництва, або отриманою від союзників. Наприклад, США поставили Польщі фрегати, Норвегія - підводні човни, Німеччина-танки «Леопард», засоби зв'язку і захисту від зброї масового ураження. Поряд із цим ЗС країни припинили деякі власні дослідно-конструкторські роботи, зокрема щодо створення навчально-тренувального літака.
Запроваджено чимало й інших нововведень, у тому числі в організації процесу бойової підготовки. Насамперед, він став інтенсивнішим. Так, до цього танкісти проводили бойові стрільби в шість, а піхотинці - у п'ять разів менше, ніж це заведено в арміях НАТО. Нині становище змінюється, але стандартам Альянсу частини польської армії відповідають не завжди, перш за все через причини матеріально-фінансового характеру.
У даний час більше уваги приділяється самостійності в діях військовослужбовців -починаючи з рядових, від яких вимагають проявляти більше ініціативи під час виконання поставленого завдання, і до командирів усіх ступенів. Наприклад, комбатів нині ніхто зайвий раз не перевіряє і тим більше не опікує. Вони мають затверджений план на період навчання, бюджет, у інших же своїх діях вони вільні - тобто кожен планує їх так, як вважає за краще для батальйону. Та після закінчення періоду навчання вони звітують за повною формою і без будь-яких послаблень.
До речі, таких періодів у циклі навчання, що розрахований на 12 місяців, - чотири. У ході першого (протягом 4 місяців) відбувається навчання солдатів за фахом. Наступні вісім місяців, які також поділено на періоди, спрямовані на навчання в складі підрозділів: 5 місяців - злагодження в складі рот, 2 місяці - злагодження в складі батальйонів і один місяць - обслуговування техніки.
Проте деякі вимоги НАТО щодо реформування ЗС польська армія поки ще не виконала. Це, насамперед, стосується модернізації озброєння і військової техніки. Наприклад, Перша Варшавська бригада була оснащена танками ПТ-91 «Тварди» (польська модифікація радянського танка Т-72), бойовими машинами піхоти БМП-1, самохідними установками «Гвоздика» і «Акація», більшість із яких, на думку танкістів, могла б іще послужити. Однак по лінії НАТО спостерігається тиск на поляків щодо переозброєння, тому очікується надходження нової техніки. Швидше за все це будуть німецькі «Лео-парди-2», які також не нові, проте відповідають стандартам НАТО. Не береться до уваги і те, що для їх експлуатації та обслуговування довелося розгорнути відповідну інфраструктуру, яка навряд чи обійдеться дешевше, ніж створення сучасного танка польською промисловістю.
Цікаво, що в армії Польщі, незважаючи на фінансові труднощі, визначені заходи із запобігання технічному відставанню з ОВТ, поліпшення військової інфраструктури та удосконалення воєнного бюджету. Так, частка видатків на технічне переоснащення збільшилася з 10% у 2002 р. до 23% у 2006 р.
3 метою підтримки національного ОПК законодавчо встановлено, що за кордоном може закуповуватися тільки 30% ОВТ. Прийнято закон про «Фінансову стабільність збройних сил», який гарантує фінансування оборонних програм у розмірі 1,95% ВВП незалежно від політичних обставин. Для воєнної промисловості передбачено збільшення обсягів замовлень МО до $180 млн на рік.
Разом із тим у НАТО залишається багато претензій до «молодого» союзника. Так, на думку фінансових експертів Альянсу, які проводили кілька років тому порівняльний аналіз військових витрат Данії, Іспанії, Нідерландів і Польщі, 15-17% коштів, які щорічно витрачаються Варшавою на національну оборону, використовуються неефективно. А це становить близько 2,5 млрд злотих на рік.
СЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛІКА
Після отримання результатів оборонного аналізу та оцінки збройних сил у лютому 2001 р. керівництво міністерства оборони Словаччини затвердило структуру зразка 2010 р., концепцію й плани реформування, що призвело до скорочення чисельності армії з 40 до 24 тис. осіб. Нині збройні сили цієї країни перебувають у стадії реформування й доведення до стандартів НАТО.
Неприємним сюрпризом стала жорсткість вимоги, висунутої союзниками по Альянсу, щодо переведення армії на контрактну основу, що означало, насамперед, збільшення військових витрат. Проте на початку 2002 р. Словаччина розпочала втілювати в життя розраховану на чотири роки програму переходу від загального військового обов'язку до комплектування за контрактом. Уже кілька років збройні сили цієї країни комплектуються винятково на добровільній основі. У принципі, зменшення чисельності особового складу було неминучим, оскільки Словаччина мала скоротити своє важке озброєння до порога, встановленого Угодою про адаптацію Договору про звичайні збройні сили в Європі. І як не пручалися словаки, але під натиском США їм таки довелося знищити ракетні частини, озброєні оперативно-тактичними ракетними комплексами СС-23 «Ока», на що Вашингтон виділив $385 тис.
Ще донедавна Словаччина виношувала амбіційні плани переозброєння своїх ВПС. Однак нині Братислава прийшла до висновку про необхідність обмежитися модернізацією лише наявних 16 літаків Ь39. За планами словацького воєнного відомства, саме вони мають бути задіяні в ППО і льотній підготовці, а штурмові завдання виконуватимуть вертольоти МІ-24. У перспективі - плани Міноборони щодо закупівлі приблизно 18 надзвукових бойових літаків. Що ж стосується наявного парку літаків Су і МІГ, то в Братиславі неодноразово заявляли, що частина його буде списана. Однак у разі проведення модернізації цих бойових машин вони зможуть залишатися на озброєнні ще понад 20 років.
УГОРЩИНА
За період з 2003 по 2006 р. угорську армію не тільки скоротили з 45 до 35 тис. осіб, а й було скасовано призов. Кількість загальновійськових бригад зменшилася з чотирьох до двох. Артилерію сконцентрували в окрему бригаду, дислоковану за 60 км від Будапешта. Значні зміни було внесено до планів створення системи протиповітряної оборони, центром якої визначили місто Дьєр.
Військове відомство країни планує завершення модернізації трьох основних РЛС
ППО, а також значне скорочення бронетех-ніки. Зокрема, з важкої техніки залишився лише один батальйон танків Т-72, а всі БМП радянського виробництва знято з озброєння. Зі старої бронетехніки передбачається залишити тільки БТР-80, які, на думку військового керівництва Угорщини, найбільш пристосовані до проведення операцій із підтримки миру. Крім того, в країні сформовано один інженерний батальйон і водоочисну роту, які включені до складу сил швидкого реагування НАТО. Парк винищувачів МіГ-29 залишається на озброєнні до 2009 р., поки не будуть введені в експлуатацію нові літаки Огіреп. У складі угорських ВПС також залишаться 15-18 модернізованих ударних вертольотів Мі-24.
МОЛДОВА
Національна система оборони Молдови складається з керівництва, збройних сил, ресурсів і територіальної інфраструктури. Збройні сили включають армію, прикордонні війська і війська карабінерів. Однак зазначається, що у випадку агресії, яка перевищуватиме бойову здатність сил національної системи оборони, до її відбиття залучатимуться всі людські й матеріальні ресурси, які є в наявності.
За рішенням парламенту армія також може бути залучена до вирішення проблем, не пов'язаних безпосередньо з обороною держави. Зокрема, йдеться про «сприяння в припиненні внутрішніх екстремістських дій», спрямованих проти конституційної системи, масштаби яких виходять за рамки можливостей органів, що мають забезпечити державну безпеку і суспільний порядок. Чинне законодавство дозволяє задіяти армію і в антитерористичних операціях - на підставі указу глави держави, а також в операціях щодо ліквідації наслідків стихійних лих, техногенних аварій, катастроф - на підставі постанов уряду. Кишинів оголосив, що після проведених скорочень армія Молдови налічує 6,800 тис. військовослужбовців, а Служба інформації й безпеки - 1,2 тис. співробітників. До речі, на думку молдовських аналітиків, чисельність придністровської армії приблизно така ж, але співробітників спецслужб у Тирасполя більше. Також армія Молдови має невелику кількість винищувачів МІГ-29, які пройшли капітальний ремонт і призначені на продаж, 7 транспортних літаків та 5 вертольотів Мі-8, які здаються в оренду ООН.
РУМУНІЯ
До 2010 р. армію Румунії планується скоротити зі 120 до 90 тис. осіб, внаслідок чого вона налічуватиме 75 тис. військовослужбовців і 15 тис. цивільних фахівців. На початок 2004 р. сили оборони румунської армії складалися з механізованої бригади, батальйону гірських стрільців, парашутного полку, 12 літаків і п'яти бойових кораблів. Також для участі в міжнародних миротворчих операціях Румунія зможе надавати 1 тис. миротворців.
До речі, в контексті загострення ситуації на Близькому Сході Пентагон виявляє зацікавленість у постійному розгортанні в Румунії та деяких країнах Балканського півострова так званих мобільних баз.
Концепція мобільних баз у стратегічно важливих регіонах світу прийшла на зміну створенню великомасштабних американських воєнних угруповань на території країн-членів НАТО. Румунське керівництво заявляло, що країна готова надати США військові бази на своїй території. До того ж прецедент розгортання американської мобільної бази в Румунії вже мав місце в період бойових дій в Іраку. Після відмови Туреччини надати військам США свою територію значні сили американської армії використовували, військову базу біля м. Констанци як перевалочний пункт для повітряних і морських перекидань у зону конфлікту. Адже вона розташована найближче до Близькосхідного регіону, ніж будь-яка інша велика база в Європі, має розвинену систему комунікацій по суші, повітрю й Чорному морю. Саме там планувалося розгорнути першу мобільну базу ЗС США.
ТУРЕЧЧИНА
Ця країна має одну з найчисельніших армій у Європі, яка, до того ж, володіє певним бойовим досвідом. Та нині збройні сили Туреччини переживають складні часи. Криза, що вразила країну, призвела і до серйозного скорочення воєнних програм саме в той час, коли активно проводилася модернізація й переозброєння армії. Так, якщо в 2001 р. воєнний бюджет становив $7,2 млрд, то в 2002 р. він скоротився до $5,8 млрд. Розуміючи, що в колишніх обсягах програми найближчим часом втілити в життя не вдасться, військові заморозили багато проектів.
При цьому генеральний штаб, з огляду на заплановані обсяги допомоги з боку США, виділив пріоритетні напрямки воєнної програми, робота над якими має бути відновлена. До останніх потрапили закупівля нових вертольотів, низка військово-морських проектів, зокрема «Фрегат - 2000». Особлива увага, як і раніше, приділяється створенню регіональної системи ППО. Туреччина прийняла рішення і про приєднання до програми зі створення тактичного винищувача, у якій беруть участь кілька європейських країн і Канада.
Слід зазначити, що на території Туреччини розміщуються близько 20 американських військових об'єктів, у тому числі склади ядерної зброї. Анкара виступає за створення на території країни американської системи протиракетної оборони, елементи якої планується розмістити на військовій базі «Інджирлик». Крім того, Туреччина внесла пропозицію створити в Стамбулі штаб сил швидкого розгортання НАТО і включити в зону його відповідальності Балкани, Кавказ і Центральну Азію.
На рубежі тисячоліть, на тлі значних історичних подій та виникнення нових джерел небезпеки, в світі відбувається геополітич-ний перерозподіл сфер впливу, змінюються цільові установки воєнно-політичних союзів та воєнні доктрини окремих держав. Ці процеси значною мірою охоплюють і суміжні держави: деякі з них уже стали членами НАТО, інші - готуються до вступу. Різні суспільно-політичні умови та економічні можливості обумовлюють і деякі особливості розвитку збройних сил цих країн, впливають на хід їх реформування.
Що стосується ЗС нашої країни, то за їх нинішнього фінансування з боку держави на сьогодні спрогнозувати їх подальше майбутнє, на жаль, досить проблематично.