|
|
|
"Ми підтримуємо контакти із спецслужбами 76 країн" |
|
|
 В умовах глобалізації та в рамках розвитку міжнародних контактів Служба
зовнішньої розвідки України працює виключно на державні інтереси. Про
це у Брюсселі заявив керівник (СЗР) України Микола Маломуж, який
перебував з робочим візитом у штаб-квартирі НАТО. Зустріч із ним була
організована за сприяння дипломатичної Місії України при НАТО.
-Миколо Григоровичу, років десять-двадцять тому така розмова з керівником української зовнішньої розвідки у штаб-квартирі НАТО могла б слугувати початком або ж уже завершенням доброго детективу. Що змінилося за ці роки у вашій Службі та у її відносинах із НАТО?
- Дійсно, раніше про такий рівень співпраці ніхто не мріяв і навіть не уявляв, що таке може бути. Але ми бачимо, наскільки змінився світ. Він став дуже напруженим, з'явилися нові виклики і загрози, які є спільними для багатьох країн. Це стосується проблем нерозповсюдження зброї массового знищення, боротьби з тероризмом та іншими темами, часто пов'язано з формуванням нових світових центрів сили, які інколи є досить радикальними. Такими, що претендують на гегемонію або кидають цивілізаційний виклик іншим, зокрема державам Європейського Союзу, західної демократії або іншим країнам, які обрали шлях власного розвитку, включаючи країни СНД. Ми всі відчуваємо, що потрібно об'єднувати зусилля.
У відносинах з НАТО ми долучилися до програм, які допомагають реформуванню українського сектору безпеки. Вони включають кілька етапів - від формування юридичної бази і приведення її до стандартів, які існують у країнах НАТО, і до реформування організаційної структури, зокрема спеціальних служб та розвідок. У співпраці з НАТО ми розпочали процес вивчення кращого досвіду діяльності спеціальних служб і поступово переходимо до співпраці за пріоритетними напрямами. Передусім це стосується інформаційного обміну у сфері спільних інтересів, включаючи боротьбу з тероризмом, екстремізмом, проблеми із наркотрафіком і нелегальною міграцією та інші.
При цьому ситуація постійно розвивається. Наприклад, раніше ми не бачили проблем для національної безпеки у площині енергетики. Але ця тема вже два роки поспіль є актуальною як для нас, так і для партнерів по НАТО. З'являються нові виклики і загрози, зокрема, пов'язані з кліматичними змінами. Світ знаходиться на порозі глобального перерозподілу ресурсів із відповідним загостренням боротьби за сфери впливу. Спеціальні служби повинні заздалегідь спрогнозувати такий розвиток, відпрацювати колективні заходи безпеки і шляхи врегулювання цих проблем.
Це стосується і нових видів нападу, в першу чергу - кібертероризму. Весь світ зараз - це єдина інформаційна мережа. Інформаційні системи застосовуються в управлінні державами, оборонними відомствами і спеціальними службами, не говорячи вже про сектор економіки і фінансів. Навмисне злочинне порушення стабільної роботи таких систем може зруйнувати цілі країни, призвести до серйозних катастроф як військових, так і екологічних, техногенних. Деякі країни перейшли навіть до створення кіберкомандувань, які будуть протистояти цим реальним загрозам. Ми також усвідомлюємо, що настав час створювати відповідні механізми протидії.
- Зараз НАТО знаходиться на етапі розробки нової Стратегічної концепції. Це пов'язано з новою оцінкою загроз та визначенням напрямків розвитку Альянсу. Країни НАТО заявили, що цей процес буде відкритим для держав-партнерів. Чи бере ваша Служба участь в обміні поглядами чи у розробці відповідних пропозицій?
- Хочу зазначити, що з НАТО ми співпрацюємо системно. Протягом тільки цього року ми направили нашим партнерам понад 120 матеріалів, від поглядів щодо реформування сектору спеціальних служб і сектору безпеки до пропозицій з протистояння реальним загрозам. Тобто ми є активними учасниками цього процесу. Тим більше, що за рядом напрямів, особливо в тому, що стосується боротьби з тероризмом, Україна має потужну оперативну базу та технічні спроможності. Ми довели власну ефективність у виявленні мереж екстремістських і терористичних організацій, їх реальних дій на теренах як країн ЄС і НАТО, так і на теренах України та країн СНД, у "гарячих точках", де зараз відбуваються конфлікти або йде війна. Це стосується ситуації на Близькому Сході, в Північній Африці, в Афганістані, в Пакистані та Іраку, у Балканському регіоні, "заморожених" або вже "розморожених" конфліктів на Кавказі та у Придністров'ї.
Створення відповідних робочих груп по цій проблематиці разом із країнами Альянсу сприяло організації ефективної роботи. До речі, це стосується не тільки НАТО. Ми вітаємо участь у такій співпраці й інших країн, наприклад Причорноморського басейну, тюркомовних держав, країн СНД тощо. Тому що це - спільні загрози, і чим активніше ми співпрацюємо з іншими розвідувальними спільнотами, тим більшого результату можемо досягти.
- Ви, як спецслужба, підтримуєте зв'язки з різними країнами, зокрема з членами НАТО, з Росією, з країнами на Близькому Сході та іншими. Яким чином ця діяльність може бути сумісною? Чи з усіх боків ви зустрічаєте розуміння такого широкого підходу?
- Ми підтримуємо зараз контакти із 136 спецслужбами світу у 76 країнах. Це розвідувальні, спеціальні і правоохоронні органи. У співпраці з ними ми визначаємо, де ми можемо знайти пріоритет саме для захисту українських інтересів. І це не залежить від орієнтації на географічний напрям або на певний блок.
Дійсно, Україна має пріоритет європейської та євроатлантичної інтеграції, це стратегічний курс держави з відповідними політичними заходами, економічними та енергетичними програмами. Але як спецслужба ми контактуємо із колегами з цих країн по виконанню конкретних зобов'язань і програм протидії загрозам, які постають перед нашими державами. Передусім там, де дійсно зачіпаються інтереси України. Ми не працюємо на інші інтереси. Ми працюємо тільки на наші інтереси.
Ми підтримуємо конструктивну співпрацю з країнами Причорномор'я, тому що самі знаходимося у цьому регіоні. Традиційну співпрацю ми зберігаємо з країнами СНД, адже весь цей регіон представляє для України великий інтерес. У відносинах з деякими сусідами присутній політичний аспект, існують енергетичні проблеми або можливість загострення конфліктів. Але спецслужба повинна завжди працювати для зниження загроз і напруженості, створювати передумови для врегулювання та запобігання конфліктним ситуаціям.
Наприклад, у відносинах з Росією ми вважаємо за необхідне поєднувати зусилля у боротьбі з такими явищами, як тероризм, наркотрафік, нелегальна міграція, регіональні конфлікти та загрози розповсюдження зброї. Але при цьому ми маємо говорити принципово і чесно, що ми є рівноправними країнами, що ми не допустимо домінування однієї країни над іншою, тим більше однієї спецслужби над іншими. Що ми будуватимемо з Росією такі відносини, які відповідають загально-прийнятим цивілізаційним підходам як у Європейському Союзі, так і в країнах НАТО.
Два місяці тому на зустрічі керівників спецслужб країн СНД я виклав нову концепцію таких відносин. Позицію української делегації підтримали тоді всі представники спецслужб СНД. Це була принципова розмова. Ми наголосили, що потрібно перейти від практики ультиматумів і від будь-яких конфронтаційних сценаріїв, зокрема в енергетиці, до рівноправних, нормальних та цивілізованих відносин. Самоізоляція і конфронтація у відносинах сьогодні не відповідають інтересам жодної країни.
- Яким чином Служба зовнішньої розвідки України залучена до боротьби з морським піратством?
- Сам хід подій примусив Службу зовнішньої розвідки України досить глибоко зайнятися цією проблематикою. Ми комплексно володіємо ситуацією, знаємо механізми дій піратських угруповань, механізми їхнього фінансування і навіть деяких покровителів далеко за межами Сомалі. Для того, щоб ефективно боротися з цим явищем, треба відпрацювати методологію спільних дій з країнами НАТО та на глобальному рівні. Розв'язувати цю проблему потрібно комплексно як на суші, так і на морі.
Без такого комплексного підходу ми нічого не вирішимо, навіть якщо направимо туди сотню військових кораблів. Я сам відвідав цей регіон, який протягнувся на 1600-1700 морських миль уздовж узбережжя Африки і на 600 миль від берега, в цій акваторії знаходяться сотні кораблів. Ніяка "Аталанта" (операція ЄС. - Авт.) не здатна повністю контролювати ситуацію. Це колосальні простори, де пірати мають потужні можливості: засоби, техніку і озброєння, фінансування. Там знаходяться сотні піратських угруповань, їх повністю локалізувати практично неможливо.
В самій Україні питання боротьби з піратством не врегульовано в правовому аспекті. Тему піратства нам довелося розпочинати практично з нуля. Проблема ще й у тому, що в деяких африканських країнах немає не тільки українських, а й навіть дипломатичних представництв інших європейських країн. Формально відповідальність за захист українських громадян за кордоном покладена на МЗС, яке має відповідні політичні та юридичні зобов'язання.
На практиці МЗС часто не має навіть доступу до певної країни. Але комусь треба проводити практичну роботу, конкретні заходи. Ми таке завдання беремо на себе, навіть незважаючи на те, що основний обов'язок не покладено саме на нас. До речі, ця проблематика пов'язана не тільки з піратством. За минулий рік ми вивели, вивезли, врятували з конфліктних регіонів 1048 українських громадян, у цьому році - вже 960 чоловік. Кожна така операція - це результат мужності та професійного мистецтва наших фахівців, які часто під вогнем вирішують складні завдання.
|
|
|
|
