1 лютого перестало битися серце прекрасної людини, воїна-афганця Миколи Олександровича Вишняка. Багато років свого життя Микола Олександрович віддав афганському руху.   Його смерть – тяжка втрата для всіх хто його знав і любив, для близьких і рідних людей.
Микола Олександрович народився 6 липня 1964 року. Після закінчення Херсонського культурно-просвітницького училища був призваний до лав Радянської Армії, служив в Афганістані в 1983 – 1984 рр. в батальйоні спеціального призначення. В одному з боїв був тяжко поранений, довго лікувався, став інвалідом війни ІІ групи.

  Незважаючи на хворобу та інвалідність, завжди проявляв громадянську мужність, любив людей, займав активну життєву позицію, проводив велику роботу по героїко-патріотичному вихованню молоді. Талановита людина Микола Вишняк – поет і композитор писав вірші та музику до пісень військово-патріотичної тематики, постійно виступав з ними на концертах та творчих зустрічах. В 2006 році випустив музичну збірку пісень «Мій Афган», яка стала популярною не тільки серед учасників бойових дій, а й серед молоді. Його хіти «Ми - спецназ», «Седой подполковник», «Как дед под Берлином», «Джелалабад» та багато інших стали відомими як в України, так і на теренах СНД.
За останні роки Микола Олександрович провів на території України багато концертів, творчих вечорів, авторських зустрічей, тематичних уроків в школах. Приймав участь у фестивалях та став лауреатом Всеукраїнського конкурсу-фестивалю військово-патріотичної творчості «Оберіг» в м. Херсоні, лауреатом Регіонального фестивалю-конкурсу військово-патріотичної пісні «Афган звучить в моїй душі» м. Миколаїв, лауреатом 7 міжнародного фестивалю «Солдати миру ХХІ сторіччя» м. Харків та багато інших.
За проявлені мужність, героїзм при виконанні інтернаціонального обов’язку в Афганістані, значний вклад в розвиток афганського руху на Херсонщині, військово-патріотичного виховання молоді Микола Олександрович Вишняк відзначений багатьма відомчими нагородами, а в 2009 році Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню.
Він вирізнявся скромністю, добротою та щирістю, завжди був готовий прийти на допомогу ближньому. Його любили, поважали всі хто його знав і з ним зустрічався.
Пам'ять про Вишняка Миколу Олександровича завжди буде жити в наших серцях.
Правління УСВА, бойові друзі висловлюють співчуття родині і близьким в зв’язку з тяжкою втратою.