|
|
|
Виступ народного депутата України Сергія Червонописького в Верховній Раді |
|
|
| |  Шановні друзі! | |
| | І це незважаючи на те, що в країні за роки незалежності створена
відповідна нормативно-правова база, що налічує біля двох десятків
досить ґрунтовних законів з цього приводу. Однак вся трагедія ситуації
полягає в тому, що права у ветеранів є, але належних умов для їхньої
реалізації немає. Більше того, ми є свідками того, як кожний уряд, без
виключення, робить спроби ще більше обмежити ці права в їхньому
матеріальному забезпечення всупереч чинній Конституції держави. Це ще
раз підтверджує той сумний факт, що в країні відсутня реальна стратегія
реалізації захисту ветеранів від тих соціально-економічних та правових
негараздів, які сьогодні пронизують усі сфери їхнього життя.
А це, насамперед, медичне обслуговування, забезпечення житлом,
встановлення справедливих комунальних тарифів, безоплатне виділення
автотранспорту, право на безкоштовний проїзд та багато іншого.
За браком часу зупинюсь лише на деяких найбільш болючих
проблемах. Насамперед, це медицина, адже від неї залежить саме життя
тих, хто вижив навіть у страшному воєнному лихолітті. Скажіть, будь
ласка, хто з нас не чув про постійне недофінансування відповідних
медичних закладів для ветеранів, де сьогодні в дефіциті навіть звичайні
йод та вата? А що ж влада? Розпорядженням КМ України від 16 січня 2007
року № 10-р утворено міжвідомчу робочу групу з питань безоплатного
медичного обслуговування ветеранів усіх категорій, якій доручено до 31
грудня 2007 року (цілий рік!) підготувати і внести до Кабміну
пропозиції щодо змін до відповідних нормативно-правових актів. Тобто
введення в дію витратних рішень на підставі цих пропозицій буде
можливим лише з 1 січня 2008 р. І це при тому, що щороку ми втрачаємо
тисячі життів ветеранів саме з причини відсутності належної медичної
допомоги.
А виплата компенсації за невикористане санаторно-курортне лікування?
Тут хочеться сміятись крізь сльози. Мінпраці встановлено середню
вартість путівки, яка підлягає відшкодуванню, на 2004 р. в розмірі 100
грн., на 2005 р. - 150 грн., на 2006 р. - 200 грн. І це при реальній
вартості в межах 1500-2000 грн. Думаю, що коментарі тут зайві,
Слідуючою за гостротою проблемою ветеранів є проблема житла. На
квартобліку лише в місцевих органах влади перебуває 16473 сімей
ветеранів, серед яких 4314 сімей ветеранів, вік яких перевищує 60
років. У той же час у 2006 році за рахунок субвенцій на будівництво або
придбання житла зазначеним категоріям громадян в Україні надано лише
256 квартир, в тому, числі в м. Києві 4. В той же час щорічно Верховною
Радою України призначається не менше 100 млн. грн. субвенцій місцевим
органам влади на ці цілі. На жаль, це прямий результат
безконтрольності, безсистемності та зловживань у цій важливій справі,
що робить просто нестерпним життя багатьох тисяч заслужених людей та
їхніх близьких.
А для тих ветеранів, які більш-менш забезпечені необхідними умовами
життя, цього року знову настали скрутні часи у зв'язку з обвальним
підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги. Ситуація, що
склалася у цій сфері, надає правові підстави вимагати від Уряду
здійснення у всіх регіонах України ретельної перевірки прийнятих
місцевими радами рішень про підвищення тарифів на предмет їхньої
відповідності чинному законодавству; внесення до Верховної Ради України
пропозицій щодо законодавчого врегулювання всього комплексу питань, пов'язаних з наданням населенню житлово-комунальних послуг;
вжиття додаткових заходів щодо підвищення в цілому доходів населення,
які мають випереджати зростання цін і тарифів на житлово-комунальні
послуги.
І нарешті, транспортні проблеми. Саме тут очевидні найбільш кричущі
порушення прав ветеранів-інвалідів. Нещодавня постанова Кабінету
Міністрів № 999 від 19 липня 2006 р. про новий "Порядок забезпечення
інвалідів автомобілями" створює стільки непереборних перешкод на цьому
шляху, що про нормальне одержання соціального автомобіля з ручним
керуванням годі і мріяти. Не краще становище з реалізацією права на
безкоштовний проїзд ветеранів у міжнародному, міжміському, міському,
приміському транспорті. В багатьох регіонах місцеві органи влади
встановлюють власні обмеження залежно від статусу ветерана, місця його
проживання, кількості пільгових пасажирів у салоні тощо. Ми всі
прекрасно знаємо, скільки випадків приниження, а то й відвертого
знущання з ветеранів трапляється кожного дня в усіх видах транспорту,
що теж далеко не прикрашає наше суспільство.
Фракція соціалістів у Верховній Раді України свідома своєї високої
відповідальності за стан справ у цій надто важливій сфері і вносить
конкретні пропозиції з цього приводу. За браком часу я не буду їх
оприлюднювати, а відразу передаю до секретаріату слухань з твердою
надією, що вони будуть враховані Кабінетом Міністрів України у своїй
практичній діяльності.
Ця надія підкріплюється тим мудрим та виваженим кроком Кабінету
Міністрів, який було здійснено 7 лютого, - відновленням діяльності
Державного комітету у справах ветеранів, і на який усі ми з нетерпінням
чекали.
Користуючись нагодою, хочу щиро привітати усіх
ветеранів-“афганців”, членів їхніх родин зі знаменною датою - 18
річницею виводу
радянських військ з Афганістану і побажати всім усіляких гараздів в житті.
Дякую за увагу.
С. Червонописький
голова УСВА
народний депутат України
| |
|
|
|
|
