У день 65-ї річниці Великої Перемоги Президент України Віктор Янукович вшанував пам'ять загиблих у Великій Вітчизняній війні. Вінок та квіти Віктор Янукович поклав до могили Невідомого солдата в Парку Вічної слави. Разом із главою держави в церемонії також взяли участь Прем'єр-міністр України Микола Азаров, Голова Верховної Ради Володимир Литвин, Київський міський голова Леонід Черновецький, урядовці, ветерани Великої Вітчизняної.

Довгоочікуваною подією стало й урочисте відкриття пам'ятника маршалу авіації, тричі Герою Радянського Союзу Івану Кожедубу. Відкриваючи меморіальну споруду, глава держави подякував її авторам за чудову високохудожню роботу. На його п'єдесталі викарбуваний напис: "Споруджено у травні 2010 року за дорученням Президента України Віктора Федоровича Януковича". Символічним стало й те, що разом з Президентом біле полотно з пам'ятника знімав співслужбовець Івана Микитовича - військовий льотчик 1-го класу, кавалер трьох орденів Червоного Прапора генерал-майор авіації А. Гордєєв.
Про Івана Кожудуба багато написано. Та й сам він чимало розповів про себе у двох книгах: "Служу Родине" та "Верность Отчизне". Нагадаю лише деякі фрагменти з біографії прославленого льотчика Великої Вітчизняної війни. Народився він 8 червня 1920 року в селі Ображіївка Шосткинського району Сумської області. Навчався в хіміко-технологічному технікумі та Шосткинському аероклубі. Після закінчення в листопаді 1942 року Чугуєвської військової авіаційної школи льотчиків сержант Кожедуб прибув у місто Іваново в 240-й винищувальний авіаційний полк. Перебуваючи на фронті з лютого 1943 року, Іван Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, збив 62 ворожих літаки. У нього був найвищий рейтинг льотчика-винищувача. Коли Іван Микитович вилітав на бойове завдання, німці попереджали гучномовцем свох пілотів: "Ахтунг! Ахтунг! У небі Кожедуб".
Друга його війна була у Кореї, де він командував 324-ю винищувальною авіаційною дивізією. Івана Микитовича Кожедуба оголосили своїм Почесним громадянином міста Бельци, Чугуїв, Калуга, Куп'янськ, Суми та інші населені пункти. Першу Золоту Зірку Героя він отримав у 23 роки, захищаючи небо Криворіжжя та Кировоградщини. У 25-річному віці льотчику вручили третю Золоту Зірку Героя.
Справедливо сказано, що подвиг не має терміну давності. Подвиг - він на віки! Тож не заросте народна стежка до цього пам'ятника. Зауважу, що після того, як зняли президентську охорону, жодна людина, що йшла до Вічного вогню, не пройшла повз пам'ятник, не зупинившись. Кожен вважав за потрібне віддати почесті людині, яка навіть з п'єдесталу ніби рветься в небо.

Семен ШЕХТМАН