" /> Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - Перспективи розвитку легкоброньованих бойових машин Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
 
 
 
    
 
Головна
Новини
Про організацію
Голова УСВА
Публікації
Електронні книги УСВА
Акції
Документи
Нормативні документи
Ветеранські закони
Фотогалерея
Зв`язок
Музей
Реабілітація
Питайте-відповідаємо
Локальні війни
Анонси
Книга вдячності
Організації УСВА
Сайти ветеранів
Фестивалі
Майбутнє України
 


Погода
Погода!


41062985 Відвідувачів
Боевое Братство
Урядовий портал
Міністерство оборони
Президент України Офіційне інтернет-представництво
Укрінформ
Орденские планки – ветеранам
Перспективи розвитку легкоброньованих бойових машин Надрукувати Надіслати електронною поштою
ImageСьогодні практично в усіх арміях світу основну частку бронетанкового озброєння та техніки складають легкоброньовані бойові машини (ЛБМ), які призначені для транспортування механізованих (піхотних) підрозділів та їх вогневої підтримки в бою, зокрема: бронетранспортери (БТР), бойові машини піхоти і десанту (БМП і БМД).
Це пов’язано зі зміною форм і методів ведення сучасних війн та локальних конфліктів. Стрімкий розвиток асиметричних відповідей у збройному протиборстві (терористичні атаки, повстанські дії, прагнення втягнути противника в протиборство “на виснаження ” на так звані “закриті території ” – в населені пункти, джунглі, гори і тому подібне) означає постійне залучення військових підрозділів до патрулювання, супроводу конвоїв, несення служби на блокпостах, автономні дії. При цьому, основним завданням стає збереження особового складу в умовах застосування протитанкових засобів ближнього бою, іншої легкої зброї, при раптових нападах із засідок, вогню противника з флангу або тилу, широкому застосуванні мінно-вибухових загороджень тощо.
У світі нараховується понад 60 тис. колісних ЛБМ і більше 80 тис. гусеничних. Найбільша частина парку колісної легкоброньованої техніки була прийнята на озброєння в 1970-75 роках (БТР-60, 70, 80 (СРСР); EE-11 Urutu (Бразилія); V-150 Commando (США); Pirana (Швейцарія)).
Серед гусеничних ЛБМ основна кількість машин була прийнята на озброєння в 1960-71 роках - це гусеничні БТР (M113 (США); Type-85 (Японія); FV-432 (Великобританія), а також БМП першого покоління (БМП-1 (СРСР); Marder-1 (ФРН); VCC-1 (Італія)).
Крім того, серед гусеничних ЛБМ досить великий відсоток машин прийнятий на озброєння в 1981-1987 роках - це в основному глибокі модернізації БМП першого покоління - БМП-2 і БМП другого покоління (БМП-3(СРСР); М2 Bredly (США); MCV-80 Warrior (Великобританія))
Такий розподіл ЛБМ свідчить про те, що, на сьогодні, на озброєння іноземних армій гусеничні ЛБМ достатньою мірою задовольняють вимоги сучасного бою: ефективний захист (при цьому маса машин зростає до 25 т), гідромеханічні трансмісії, сучасні засоби навігації і зв’язки.
Досвід бойового застосування угруповань сухопутних військ у локальних конфліктах останнього десятиріччя підтвердив крайню необхідність мати легкоброньовані машини з підвищеним рівнем основних бойових характеристик.
Так, досвід афганської, іракської та чеченської кампаній змусив військове командування багатьох країн значно скоригувати свої погляди на роль і місце легкої бронетехніки у війнах нового покоління. Наприклад, в Іраку БМП “Бредлі”, “Страйкер” та броньований “Хаммер” набагато помітніші, ніж танки, які в основному розташовані на операційних базах. Набагато менша інтенсивність конфлікту на Балканах, передусім в Косово, але і там легка бронетанкова техніка є одним з основних елементів захисту особового складу у ході виконання бойових завдань.
Водночас, характер сучасних бойових дій показує, що БТР перестає бути засобом доставки піхоти. Все частіше на нього покладаються функції БМП по ураженню броньованих цілей та живої сили противника. Це обумовлено тенденцією зниження вірогідності великомасштабних бойових дій і збільшення загрози локальних воєн та збройних конфліктів, що в свою чергу тільки підвищує роль застосування БТР з урахуванням їх високої оперативної і тактичної рухомості, значним ресурсом роботи та надійності, а також можливістю бойового застосування БТР в різних географічних умовах.
Сучасний стан
Велика кількість різних марок ЛБМ, що утримуються на озброєнні Збройних Сил України, ускладнює їх експлуатацію, постачання, відновлення як у військах, так і на заводах капітального ремонту.
В сучасній фінансово-економічній ситуації стає очевидним, що таке становище є недозволеною розкішшю. Абсолютно необґрунтовано мати на озброєнні збройних сил повністю не уніфіковані ЛБМ, функції яких (за винятком авіадесантування) при веденні бойових дій в наземних операціях ідентичні.
Прийняття рішення щодо модернізації БМП і БТР ускладнюється тим, що можливості з удосконалення зазначених машин суттєво обмежені.
Збільшення бойової маси машини, яка пов’язана з модернізацією, призводить до втрати такої бойової властивості, як плавучість, яка притаманна всім БМП та БТР розробки колишнього СРСР та є пріоритетною якістю наших машин у порівнянні із закордонними аналогами.
У зв’язку з цим модернізація ЛБМ в основному впродовж останніх років була спрямована на вдосконалення комплексів керування озброєнням, приладів та систем управління, зв’язку, встановлення більш потужних силових установок, в тому числі іноземного виробництва, тощо.
Водночас, парк колісних ЛБМ піддається стрімкому моральному старінню, що, у свою чергу, веде до розширення ринку на поставку колісних ЛБМ нового покоління і підвищення попиту на модернізацію застарілих зразків.
В середині 90-х було започатковано процес створення колісних ЛБМ нового покоління, які повинні повною мірою відповідати сучасним вимогам з рухливості, захисту, озброєння і ергономіки, які пред’являються до машин такого класу.
Також, однією з найважливіших вимог є можливість створення спеціальних і допоміжних машин на базі новітніх ЛБМ, які розробляються, без суттєвої переробки конструкції. Тобто передбачається створення комплексу (сімейства) ЛБМ.
На сьогодні, у світлі такої концепції, створені колісні ЛБМ (БТР-90 (Росія); Pandur II (Австрія); GTK/VBM (ФРН - Франція); Pirana III та  Pirana IV (Швейцарія); AMV XC-360 Rosomak (Фінляндія).
Вищезазначені колісні бронетранспортери мають масу понад 20 т і оснащені гідромеханічними трансмісіями та шинами, що забезпечують ним максимальну швидкість руху до 110 км/год, а також сучасними засобами зв’язку і навігації. Вони озброєні автоматичними гарматами з сучасними системами наведення та прицілювання. На сьогодні чітко простежується тенденція щодо збільшення калібрів автоматичних гармат до 40...60 мм. Ці ж машини є базою для створення машин вогневої підтримки, озброєних артилерійськими системами калібру 90, 105, 120 мм.
Сучасні колісні ЛБМ пристосовані для навішування додаткового броньового захисту, крім того конструкція цих машин передбачає створення ряду ЛБМ без суттєвих доробок конструкції базової машини.
Розвиток ЛБМ в Україні
Ситуація в Україні повною мірою відображає загальні світові тенденції зі створення парку ЛБМ, особливо це стосується колісних машин.
Казенне підприємство “Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова”, що визначене Міністерством промислової політики України єдиним виконавцем робіт з розробки бронетанкового озброєння та техніки, за результатами проведеного аналізу напрямків розвитку легкоброньованих бойових машин з 2006 року розпочало розробку двох колісних легкоброньованих машин з колісною формулою 4х4 (“Дозор-Б”) та 8х8 (БТР-4 “Ладья”), які повинні стати базовими машинами для цілого ряду (сімейства) бойових машин.
БТР-4 “Ладья”
Бронетранспортер БТР-4 “Ладья” (та його модифікації) призначений для заміни в перспективі машин типу БТР-60, 70, 80 та іншої спеціальної техніки, яка була створена на їх базі, а у варіанті з підвищеним захистом – для заміни БМП-1, 2 та машин на їх базі.
Бронетранспортер БТР-4 має компоновку з переднім розташуванням відділення управління, середнім розташуванням моторно-трансмісійного відділення і кормовим розташуванням бойового і десантного відділень, відділення управління.
Розміщення десантного відділення в кормовій частині і наявність кормових дверей забезпечують зручну і безпечну посадку і висадку десанту.
На новітньому бронетранспортері БТР-4 передбачається встановлення: одномісного або двомісного уніфікованого бойових модулів з дистанційним керуванням, які оснащені комплексом озброєння і складаються з: 30 мм автоматичної гармати; 7,62 мм спареного кулемета; автоматичного протитанкового ракетного комплексу і автоматичного гранатомета або комплексу з двох автоматичних гармат меншого калібру.
Крім того, на БТР-4 передбачається встановлення дизельного двигуна з потужністю 400 - 450 к.с. (вітчизняного типу 3ТД або іноземного виробництва IVECO та Deutz) з автоматичною гідромеханічною коробкою передач, які дозволяють бронетранспортеру розвивати максимальну швидкість руху по шосе до 110 км/год.
Корпус забезпечує захист екіпажу та десанту від бронебійних куль. Трансмісія і ходова частина БТР-4 мають запас по навантаженню, який дозволяє збільшити масу бронетранспортера до 25 т без погіршення характеристик рухомості. Цей запас необхідний для встановлення додаткової навісної броні з метою забезпечення захисту лобової проекції від бронебійних снарядів дрібнокаліберних автоматичних гармат, що по суті є колісною БМП.
На базі бронетранспортера БТР-4 у подальшому може бути створено ряд (сімейство) машин:
колісна бойова машина піхоти;
командирська машина;
бойова розвідувальна машина;
броньована командно-штабна машина;
машина вогневої підтримки (з гарматою калібром до 120 мм);
броньована ремонтна евакуаційна машина;
броньована санітарна машина та інші.
У 2009 році на Казенному підприємстві “Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова” вже розпочато проведення попередніх випробувань дослідного зразка БТР-4.
У разі отримання позитивних результатів попередніх та державних випробувань, а також у разі фінансування робіт з налагодження їх виробництва в Україні, вже на кінець 2012 року Збройні Сили України можуть отримати на озброєння першу партію цих бронетранспортерів.
Бронетранспортер “Дозор-Б”
Бронетранспортер “Дозор-Б” та машини на його базі передбачаються  для озброєння та оснащення спеціальних підрозділів сил швидкого реагування, сил спеціальних операцій та миротворчих підрозділів, для заміни в перспективі машин типу БРДМ-2 і спеціальних машин на їх базі.
Бронетранспортер “Дозор-Б” має компоновку з переднім розташуванням моторного відсіку, середнім розташуванням відділення управління і кормовим розташуванням десантного відділення.
Розміщення десантного відділення в кормовій частині і наявність кормових дверей забезпечують зручну та безпечну посадку і висадку десанту.
Озброєння бронетранспортера складає зенітний кулемет НСВТ-12,7 або КТ-12,7 закритого типу з дистанційним керуванням.
Як силова установка бронетранспортера передбачається встановлення дизельного двигуна стандарту EURO-2 або EURO-3 з автоматичною гідромеханічною коробкою передач. У поєднанні з незалежною підвіскою та швидкісними шинами дозволяють бронетранспортеру “Дозор-Б” розвивати швидкість руху по шосе до 120 км/год. Корпус бронетранспортера забезпечує захист від бронебійних куль стрілецького калібру.
На базі легкого бронетранспортера у подальшому можуть бути створені:
розвідувально-дозорна машина;
самохідний протитанковий комплекс;
машина вогневої підтримки (з автоматичним гранатометом);
санітарна машина;
командно-штабна машина;
броньований тягач для буксирування артилерійських систем загальної масою до 2 т (автоматичний міномет, протитанкова гармата) та інші.
У 2010 році на Казенному підприємстві “Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова” передбачається розпочати проведення попередніх випробувань дослідного зразка “Дозор-Б” в рамках програми (тактико-технічного завдання) із створення спеціальної ударної машини для сил спеціальних операцій.
На базі ЛБМ БТР-4 “Ладья” та “Дозор-Б” доцільно розробити ряд (сімейство) типових уніфікованих броньованих гусеничних та колісних шасі під монтаж озброєння і спеціального обладнання, а також машин різного призначення для всіх видів та родів військ, що тільки сприятиме суттєвому підвищенню ефективності переозброєння Збройних Сил України.
Але створення уніфікованих шасі під монтаж озброєння та військової техніки може бути здійснено лише за умов як цілеспрямованого виділення коштів (асигнувань) в рамках Державної програми розвитку озброєння та військової техніки, так і з залученням всіх зацікавлених управлінь і відомств Міністерства оборони, Міністерства промислової політики України та Генерального штабу Збройних Сил України.
БМП-1
Не менш значимим напрямом для розвитку та підтримки боєздатності військ Збройних Сил України є модернізація БМП-1.
Вона дозволить довести її тактико-технічні характеристики до рівня БМП-2. На цей час з позитивними результатами завершено попередні випробування модернізованої БМП-1 та триває підготовка до проведення державних випробувань на Державному підприємстві “Житомирський ремонтно-механічний завод ”.
В ході роботи передбачено встановлення бойового модуля, який озброєно 30 мм автоматичною гарматою, ПТРК “Конкурс”, 30 мм автоматичним гранатометом та 7,62 мм кулеметом. Система керування вогнем включає телевізійний прицільний комплекс з лазерним далекоміром та стабілізатор озброєння в 2-х площинах.
Тренажери ЛБМ
Крім того, сучасні вимоги потребують розробки принципово нових навчально-тренувальних засобів для навчання екіпажів бойових машин, побудованих на базі досягнень сучасних інформаційних технологій. Для вирішення цього питання Казенне підприємство “Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова” розробило комплексний тренажер екіпажів БМП-2.
Використання цих тренажерів дозволить впровадити нові, більш ефективні методи підготовки членів екіпажів БМП, знизити витрати на навчання за рахунок економії палива та боєприпасів, моторесурсів бойової техніки, а також виключити пошкодження бойової техніки та нещасні випадки при навчанні екіпажу.
У найближчій перспективі з отриманням на озброєння новітніх зразків бронетранспортерів передбачається розробка комплексних тренажерів екіпажів БТР-4 “Ладья” на Казенному підприємстві “Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова”.
Перспективи розвитку ЛБМ
Серед напрямів розвитку легкого бронетанкового озброєння на середньострокову та довгострокову перспективу для оснащення підрозділів Збройних Сил України доцільно виділити наступні:
створення багатофункціональних мобільних зразків, пристосованих до тривалого ведення бойових дій та інтегрованих в єдину автоматизовану систему управління боєм;
реалізація новітніх конструкторсько-компонувальних рішень, спрямованих на винесення озброєння, боєприпасів, пального за межі відділення управління з одночасним підвищенням його захищеності;
підвищення вогневої потужності як за рахунок підвищення калібру основного озброєння до 40 мм, так і розробки більш ефективних боєприпасів, у тому числі дистанційного підриву;
підвищення мобільності, надійності та покращення протимінного захисту;
підвищення потужності та розробка вітчизняних дизельних двигунів в існуючих габаритних розмірах, застосування автоматичних трансмісій та систем керування рухом;
використання в нових розробках композитної, у тому числі електромагнітної, броні, систем активного та динамічного захисту;
зменшення помітності зразків в оптичному, ІЧ- діапазонах, підвищення захищеності від виявлення РЛС.
Пріоритетними напрямками розвитку ЛБМ є:
розробка серії бронетранспортерів на базі БТР-4 “Ладья”, у тому числі для танкових, механізованих та аеромобільних підрозділів, а також для підрозділів сил спеціальних операцій;
модернізація бойової машини піхоти БМП-1 зі встановленням бойового модуля;
розробка нової спеціальної ударної машини на базі бронетранспортера “Дозор-Б” для аеромобільних підрозділів та підрозділів сил спеціальних операцій;
розробка нового легкоброньованого транспортного засобу для аеромобільних парашутно-десантних підрозділів з можливістю їх авіадесантування.
* * *
Подальший успішний розвиток легкого бронетанкового озброєння Збройних Сил України, як і зразків танків, залежить від ефективного поєднання зусиль щодо підтримання у боєздатному стані існуючого парку, його модернізації та проведення активних дослідно-конструкторських робіт з розробки нових зразків.
Такий підхід дозволить як створити умови для подальшого розвитку та збереження науково-технічної і виробничої бази, так і підтримати на належному рівні бойовий потенціал військ (сил). Крім того, це дасть змогу не зациклюватися на спробах нескінченного удосконалення і модернізації конструкцій бронетехніки 60-70-х років минулого сторіччя, а створити моделі, адекватні сучасним реаліям. Потенціал в українських вчених, конструкторських бюро та промисловості для цього є.
Галушко С.О., полковник, незалежний експерт
 
< Попередня   Наступна >

 

 
 
© 2005-2018, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
www.usva.org.ua
pressusva@ukr.net
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на usva.org.ua обязательна.
Редакция usva.org.ua может не разделять точку зрения авторов статей
и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.