Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - Як стати миротворцем, або Про особливості комплектування миротворчих підрозділів

Між тим, миротворча діяльність на початку ХХІ століття є складним багатогранним процесом, що невід'ємно пов'язаний з національними інтересами багатьох держав світу та цілою низкою політичних, економічних, соціальних та інших проблем. Сучасна миротворча діяльність, за більш ніж 50 років з моменту початку першої миротворчої операції, дозволила міжнародній спільноті набути значного досвіду у питаннях урегулювання конфліктів з метою підтримки миру та стабільності у різних куточках планети. І цей досвід є справді неоціненним.
"Кадровий зріз" служби в ім'я миру
Окрім того, сьогодні міжнародна миротворча діяльність стала одним із дієвих способів забезпечення національної та воєнної безпеки держав, недопущення розповсюдження наслідків воєнних конфліктів на інші регіони. І наша держава, беручи участь у миротворчості під прапором міжнародних організацій, декларує власну відповідальність у справі підтримання міжнародного миру і безпеки.
Загальновідомо, що Збройні Сили України беруть участь у міжнародних миротворчих операціях практично з моменту проголошення незалежності нашої держави. Зокрема, 3 липня 1992 року український парламент затвердив Постанову N 2538-ХІІ про участь Збройних Сил України у Миротворчих Силах ООН у зонах конфліктів на території колишньої Югославії, й така участь стала "бойовим хрещенням" українських військових під прапором Об'єднаних Націй.
З того часу Україна не припиняє своєї активності у міжнародній миротворчій діяльності, її співпраця з міжнародними організаціями у цій галузі постійно поглиблюється. Активна участь України у міжнародних миротворчих операціях позитивно впливає на зміцнення її авторитету у міжнародних миротворчих операціях, на світовій арені, сприяє розвитку співробітництва з євроатлантичними та територіальними структурами безпеки - і тому має особливе значення для національних інтересів нашої держави. Більше того, миротворчість значним чином визначає сучасну роль України у системі забезпечення світової та регіональної безпеки.
Відповідно, для Збройних Сил України ця участь перетворилася за сучасних умов на пріоритетне завдання, метою якого є зміцнення національної безпеки України через створення стабільності та безпеки як у глобальному, так і регіональних вимірах.
Окрім того, участь Збройних Сил України у миротворчій діяльності поєднує два основних взаємопов'язаних процеси, вкрай важливих для Українського війська: його реформування та вирішення воєнних проблем європейської інтеграції. З одного боку, успішне реформування армії обумовлює якість та ефективність участі у миротворчій діяльності, з іншого - ця участь стимулює розвиток Збройних Сил України і сприяє їх відповідності сучасним вимогам, забезпеченню спроможності діяти спільно з підрозділами інших держав при виконанні завдань, які відповідають інтересам національної безпеки та міжнародним зобов'язанням України.
Як представник Головного управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, хочу приділити увагу кадровому забезпеченню участі військовослужбовців Збройних Сил України в міжнародних миротворчих операціях.
Перш за все, варто навести такі цифри.
Станом на 9 липня поточного року 515 військовослужбовців проходять військову службу в 7 країнах. З них 453 - в двох миротворчих контингентах під егідою ООН (56-й ОВЗ Місії ООН у Ліберії та Національний контингент у Косові), 62 - на посадах миротворчого персоналу в 7 країнах. Зокрема, під проводом ООН – 29 осіб в 4 країнах, під проводом НАТО - 23 особи в 2 країнах, під проводом інших організацій - 10 осіб в одній країні.
Як бачимо, військовослужбовці Збройних Сил України проходять службу за кордоном під проводом різних міжнародних організацій (ООН, НАТО, ЄС та ін.) на посадах у миротворчих контингентах та у якості миротворчого персоналу. Також зрозуміло, що вимоги до різних категорій військовослужбовців різні.
Тож як стати миротворцем? До контингентів потрапляють найкращі Комплектування миротворчих контингентів, які направляються до інших держав, здійснюється на базі військових частин, що визначаються у відповідній директиві Міністра оборони України на проведення ротацій у наступному році.
Військовослужбовці, які виявили бажання бути направленими за кордон для проходження військової служби на посадах у складі військових підрозділів, подають про це рапорт у порядку підпорядкування.
Військовослужбовці-жінки можуть бути направлені за кордон у складі військових підрозділів за наявності вакантних посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями-жінками.
На посади у складі військових підрозділів, що направляються до інших держав, добираються військовослужбовці, кандидатури яких розглядаються на альтернативній основі на засіданнях атестаційних комісій військових частин з подальшим розглядом кандидатів:
Вищою атестаційною комісією Міністерства оборони України - на посади командирів підрозділів та з числа осіб вищого офіцерського складу;
атестаційною комісією Збройних Сил України - на посади заступників командирів підрозділів;
атестаційними комісіями видів Збройних Сил України - на посади командного складу підрозділів (від командира роти і вище), начальників служб та тих, хто безпосередньо відповідає за розподіл та збереження матеріальних засобів, а також військовослужбовців інших видів Збройних Сил України;
атестаційними комісіями з'єднань, військових частин - на решту посад у складі підрозділів.
Списки кандидатів за складом військовослужбовців військового підрозділу, що направляється до іншої держави, затверджуються командувачем виду Збройних Сил України, на який покладено завдання з формування військового підрозділу.
Основними вимогами до кандидатів є:
відповідність військових звань, військово-облікових спеціальностей, рівня освіти зазначеним у штатах миротворчих контингентів;
позитивний висновок військово-лікарської комісії щодо участі у міжнародних миротворчих операціях;
вислуга рядовим та сержантським складом за другим або наступним контрактом; проходження спеціальної підготовки.
Військовослужбовці, які призначаються на посади у складі військових підрозділів, що направляються за кордон, не виключаються зі списків особового
складу військових частин, з яких вони прибули. Посади, що вивільняються такими військовослужбовцями, вважаються невакантними і зберігаються на строк перебування їх за кордоном. Після закінчення терміну військової служби у складі військових підрозділів, що направлені за кордон, військовослужбовці повертаються на попереднє місце служби.
Проходження військової служби за кордоном на посаді у складі контингенту не може перевищувати одного року.
Водночас, Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України постійно проводить моніторинг участі Збройних Сил України у миротворчій діяльності та, враховуючи накопичений досвід, постійно удосконалює систему відбору військовослужбовців до складу миротворчих підрозділів.
За останні роки проведено великій обсяг робіт щодо зміни підходів до комплектування миротворчих підрозділів.
По-перше, якщо раніше підрозділи комплектувалися військовослужбовцями різних військових частин та видів Збройних Сил України, то зараз вони комплектуються військовослужбовцями однієї частини. Починаючи з 2007 року, Національний контингент у Косові комплектується частинами зі складу Об'єднаних сил швидкого реагування.
Переваги такого підходу полягають, по-перше, у тім, що для виконання миротворчих завдань направляються злагоджені підрозділи, психологічно сумісні, особовий склад яких вивчений усіма посадовими особами та компетентними органами. Також заощаджуються кошти, які виділяються на формування (розформування) підрозділу, матеріально-технічне забезпечення, переїзд великої кількості військовослужбовців з місць проходження служби (військових комісаріатів) до місця формування, тощо.
По-друге, керівний склад підрозділів проходить мовну підготовку в Україні та за кордоном.
По-третє, командири миротворчих контингентів відбираються на альтернативній основі на засіданні ВАК МО України та зараховуються до Резерву кандидатів для призначення на посади миротворчого персоналу, офіцерів міжнародних штабних елементів (центрів) та командирів миротворчих контингентів (далі - Резерв). Відповідно, кандидатури заступників командирів підрозділів розглядаються на засіданні атестаційної комісії Генерального штабу Збройних Сил України та зараховуються до Резерву кандидатів для призначення на посади заступників командирів миротворчих контингентів.
Знання мови необхідне
Комплектування посад миротворчого персоналу, багатонаціональних органів військового управління, закордонних дипломатичних установ України, інших міжнародних організацій, командирів миротворчих підрозділів у Міністерстві оборони України також здійснюється з Резерву.
Порядок зарахування до Резерву для направлення за кордон:
розгляд командирами (начальниками) кандидатів, які виявили бажання проходити військову службу за кордоном;
проходження кандидатами первинного медичного огляду для визначення придатності до проходження військової служби за кордоном;
розгляд кандидатів на засіданнях відповідних атестаційних комісій;
проведення тестування з визначення рівня володіння кандидатами іноземною мовою;
проходження спеціальної підготовки у відповідних навчальних центрах;
оформлення виїзних справ та документів та розгляд кандидатів, які закінчили курси спеціальної підготовки, на засіданнях атестаційної комісії Збройних Сил України та Вищої атестаційної комісії Міністерства оборони України:
зарахування кандидатів до складу Резерву.
До кандидатів для призначення на посади миротворчого персоналу та багатонаціональних органів військового управління висуваються такі вимоги:
вік від 25 до 50 років - для миротворчого персоналу, та від 25 до 60 років - для багатонаціональних органів військового управління;
військове звання - капітан, майор або підполковник. Для кандидатів на посади до багатонаціональних органів військового управління військові звання можуть бути від старшого лейтенанта до генерал-майора;
загальна оцінка, отримана за оцінними критеріями щорічного оцінювання військовослужбовця, - не нижче, ніж "добре";
придатність до служби у миротворчому персоналі на підставі постанови військово-лікарської комісії;
рівень володіння іноземною мовою - не нижчий, ніж функціональний, підтверджений відповідним свідоцтвом або сертифікатом;
освітньо-кваліфікаційний рівень та кваліфікація, які відповідають посаді за призначенням;
наявність свідоцтва про проходження спеціальної підготовки у відповідних навчальних центрах;
наявність посвідчення водія категорії "В", виданого державними установами не менше ніж за 2 роки до моменту направлення військовослужбовця за кордон, та практичні навички водіння повнопривідного автомобіля у важких дорожніх умовах - для миротворчого персоналу;
практичні навички роботи на персональному комп'ютері.
Термін безперервного перебування військовослужбовця у Резерві для направлення за кордон становить не більше двох років.
Військовослужбовці, призначені на посади миротворчого персоналу та у багатонаціональних органах військового управління виключаються зі списків особового складу військової частини та призначаються на посади у 2 центрі миротворчого персоналу та офіцерів у міжнародних штабах (місіях).
Таким чином, ви ознайомилися з порядком проходження відбору військовослужбовців Збройних Сил України для проходження служби за кордоном. Наступного разу ми розповімо про організацію мовної та фахової підготовки в Україні та за кордоном.
Начальник Головного управління особового складу Генерального штабу