Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - Насамперед

Розвідники, як і розвідка, бувають різними. Але всі вони повинні бути професіоналами високого ґатунку. Чим іще вирізняється розвідник? У ГУР МО України на це запитання відповідають просто: розвідник повинен бути перш за все патріотом.
Українська воєнна розвідка розпочала своє існування 7 вересня 1992 року. Саме цього дня, через рік після проголошення нашою державою незалежності, Президент України видав Указ, яким у складі Міністерства оборони України створено Управління воєнної стратегічної розвідки. Вже 12 вересня 1992 року було підписано директиву тоді Головного штабу Збройних Сил України про формування Управління розвідки ЗС України, а через місяць - 16 жовтня - директиву про створення Управління воєнної стратегічної розвідки Міністерства оборони України.
Появі цих документів передувала серйозна робота. Насамперед слід пам'ятати, що система воєнної розвідки у нашій країні створювалася на основі органів управління з'єднань та частин розвідки колишнього Радянського Союзу. Ідеться про воєнну розвідку Київського, Одеського, Прикарпатського військових округів, 8-ї окремої армії Протиповітряної оборони, 17-ї Повітряної армії і, частково, Чорноморського флоту. Саме на їх основі і формувалася нова розвідувальна структура.
Ще одна характерна риса створюваної у 1992 році воєнної розвідки України - патріотизм та ініціатива військово-службовців, які брали участь у формуванні нової структури і які мали досвід розвідувальної діяльності та її організації. Дві організаційні групи з таких офіцерів і генералів параллельно працювали через структури Верховної Ради і Президента України, а також через Головний штаб Збройних Сил України. Видання Указу Президента України від 7 вересня 1992 року - значною мірою саме їхня заслуга.
На Управління воєнної стратегічної розвідки Міністерства оборони України і Управління розвідки Збройних Сил України були покладені функції планування і управління розвідкою, обробки й аналізу інформації, підготовки відповідних поточних, оперативних і термінових документів. Подальше удосконалення розвідувальної системи, з урахуванням набутого досвіду в нових умовах, об'єднало і структури воєнної розвідки в одну, що оптимізувало схему розвідувального процесу. Так у липні 1993 року виникло Головне управління воєнної розвідки МО України. А 14 квітня 1994-го ця структура, відповідно до Указу Президента України, одержала свою нинішню назву - Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
На погляд керівництва ГУР МО України, складність завдань розвідувального забезпечення національної безпеки й обороноздатності в теперішніх умовах вимагає продовження активного пошуку і впровадження найбільш ефективних форм і методів організації розвідувальної діяльності. Домогтися успіхів у цьому напрямку можна лише завдяки використанню сучасних інформаційних технологій і підготовці висококласних фахівців.
Будь-яка дата народження дає привід підбити підсумки прожитого періоду. Тому під час урочистостей у Центральному будинку офіцерів Збройних Сил України з нагоди Дня воєнної розвідки, вітаючи усіх воєнних розвідників нашої держави з професійним святом, представники керівництва Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗС України та Ради національної безпеки України зазначили, що завдяки різноманітності функцій, форм і методів роботи справляючись із завданнями, основною метою своєї професійної життєдіяльності сучасна вітчизняна воєнна розвідка ставить служіння Українській державі та її народові.
Зокрема, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Григорій Педченко сказав: "Ціную ваш високий професіоналізм та відданість справі, вагомий внесок у забезпечення захисту національних інтересів держави. Служба розвідника є почесною, високоінтелектуальною і вкрай необхідною українському су-спільству".
На завершення урочистої частини свята українських воєнних розвідників привітали Академічний ансамбль пісні і танцю Державної прикордонної служби України та вокальний ансамбль ГУР МОУ "Оберіг".