Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

Як зазначав колишній Генеральний Секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер, жодних нарікань на бойові якості українських солдатів немає, та відсутність прозорості в розслідуванні справ щодо фінансових махінацій змушує Альянс замислитися, чи варто залучати Київ до миротворчих дій. Цю заяву колишній голова НАТО зробив ще в 2006 році, коли виник скандал щодо махінацій з пальним у контингенті українських саперів в Лівані.
У середині вересня 2010 року наших миротворців знову звинуватили у контрабанді та продажі нелегального пального, цього разу в Косові. Спочатку косовські ЗМІ знайшли факти, що українські військові провозили на територію незалежного краю надлишок бензину, а потім продавали його зарубіжним компаніям. За даними косовських газет та телеканалів, на цьому миротворці заробили понад 2 млн. євро. Причому ці гроші, мовляв, зникли в невідомому напрямі.
Чимало експертів вважають, що косовський скандал роздмухують спеціально – з метою домогтися відкликання українських миротворців. Адже за останній рік Київ неодноразово заявляв, що не визнає незалежності краю.
Приховані джерела
Одним із перших про оборудки українців повідомив телеканал KLAN Kosova, близький до уряду краю. Вже потім це повідомлення підхопили інші інформаційні агентства. Командування миротворчих сил направило в Міністерство оборони України офіційний запит із вимогою розслідувати ці випадки.
Цікаво, що офіційне командування НАТО до останнього не прагнуло оприлюднювати цю інформацію. На думку аналітиків центру Брукінгса, воно дбало про власний престиж, але на публікації в косовській пресі вже неможливо було не реагувати. «Час від часу миротворців НАТО чи ООН звинувачують у злочинах, та офіційні особи намагаються не надавати цьому великого значення. Розголосу набувають лише поодинокі випадки, як це сталося у 2008 році на Гаїті, коли бразильських миротворців звинуватили у викраденнях та торгівлі людьми», – розповів «Главреду» старший аналітик Міжнародного центру права (США) Джон Бенінгер.
На думку експертів, поява інформації про зловживання українців обумовлена політичною ситуацією в Косові. В ЄС упевнені, що край має здобути хоча б асоційоване членство в Союзі до 2011 року, і його мусять визнати якнайбільше країн. Та з цим у Приштині поки проблеми, адже незалежність, проголошену в лютому 2008 року, визнали поки що 70 країн. Серед тих, хто вважає край частиною Сербії, багато європейських країн, таких як Іспанія. Не кажучи вже про Росію та Китай, які вже два роки успішно блокують усі резолюції в Раді Безпеки ООН щодо цього питання.
Навіть рішення Міжнародного суду в Гаазі (липень 2010-го) не прискорило визнання краю. Київ також не раз заявляв, що не визнає незалежності Косова. Ця позиція могла і загубитися серед багатьох голосів, та в краї стоять 187 українських військовослужбовців. Тому, можливо, Приштина вирішила скомпрометувати український контингент. Адже в Косові бачать, що за останні півроку Київ у своїй зовнішньополітичній позиції все ближче підходить до російських поглядів, а Москва ніколи не визнає край як незалежну державу, бо це означатиме послаблення престижу Сербії – найвідданішого союзника Росії на Балканах. «Приштина, можливо, незадоволена тим, що на її території є миротворці з країни, яка не збирається визнавати її незалежність. Тому скандал роздули, аби скомпрометувати і прискорити їх виведення», - резюмує Джон Бенінгер.
Поганий досвід
Репутація українських миротворчих сил підмочується не вперше.
Спочатку українців звинуватили у махінаціях з пальним у Лівані. ООН високо оцінила внесок українських саперів в розмінування полів цієї близькосхідної країни. Та у щорічній доповіді ООН щодо корупції в миротворчих силах зазначалося, що розслідування махінацій у Лівані так і не завершилося судом і не було прозорим. А українських саперів з поспіхом вивели з цієї країни.
Пізніше Київ засвітився під час миротворчих операцій в Іраку, де солдатів та офіцерів звинуватили в нелегальному переправленні грошей на батьківщину. Як контейнери для валюти використовували труни з загиблими солдатами. Тоді, в розпал скандалу, вісім українських миротворців загинули від вибуху, і решту швидко відкликали додому.
Саме недостатня прозорість розслідування найбільше непокоїть міжнародні миротворчі організації. У 2008 році, після інциденту в Конго, де індійських миротворців підозрювали у зловживаннях та торгівлі людьми, Делі провели показовий процес над командуванням свого контингенту, і ООН не вимагало відкликання миротворців.
Переважна більшість експертів вважають, що підозри в економічних зловживаннях виникають і через незадовільне матеріальне забезпечення українських солдатів. «Офіцери з України отримують у миротворчих операціях нижчу зарплатню, ніж їхні європейські колеги, а солдати мають гіршу екіпіровку, тому в ЗМІ і виникають постійні сумніви в їхній чесності», - завважив експерт Бельгійського Інституту миру Стівен Хравеен. У відповідь на косовський скандал українське командування заявило, що у всьому розбереться та проведе ротацію особового складу миротворців. Хоча НАТО поки не коментує ці заяви, Стівен Хравеен вважає, що на Заході накопичується втома від постійних скандалів з українськими миротворцями, які не розслідуються належним чином.