Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - Про пенсію, її розмір і принципи призначення

—   Ми обов'язково маємо комплексно проводити пенсійну реформу. І що швидше, то краще, — переконував з трибуни Сергій Тігіпко. — Проблема серйозна, але не ми перші з нею стикаємося. Потрібно об'єктивно поглянути на проблему і швидко братися за її вирішення. Так, серед невтішних особливостей нинішньої пенсійної системи маємо середній розмір пенсії на кінець 2010 року — 1151 грн. Водночас 2,8 млн отримували пенсію менше 800 грн, 4,1 млн — від 800 до 900, а загалом 65% пенсіонерів мали пенсію нижче за 1000 грн.
За словами урядовця, вже третій рік поспіль спостерігається дефіцит у Пенсійному фонді. У 2009 році він становив 31,1 млрд грн, а торік — 34,4 млрд грн.
—   На жаль, за останні три роки жодного разу нам не вдалося вийти на прогнозовану цифру збільшення заробітних плат та пенсій, яка передбачалась в бюджеті. Справа в тому, що в Україні відсутнє максимальне обмеження в розмірах пенсій. Багато країн ввели такі обмеження, але у нас вони не були передбачені. І як результат — 3802 особи мають пенсії понад 10 тис. грн, — зауважив посадовець. — Тому виплати людям похилого віку необхідно поділити більш справедливо. Потрібно обмежувати максимальні пенсії, зменшувати обсяги тих грошей, які отримують спеціальні пенсіонери — державні службовці і категорії, прирівняні до них, а також обмежити максимальні пенсії й для військових. Ми розуміємо, що повинен бути один принцип для нарахування пенсій для всіх, але підійти до цього питання ми зможемо, лише провівши адмінреформу.
Словом, більш заможніші пенсіонери мають поділитися з незаможними.
Віце-прем'єр-міністр також оприлюднив пропозицію щодо максимального рівня пенсій, який, на його думку, не має перевищувати 10 мінімальних. І цю норму треба поширити на всіх пенсіонерів, а не лише на тих, хто піде на заслужений відпочинок після реформи. Щодо вислуги років для військових, то Сергій Тігіпко пропонує збільшити її з 20 до 25 років протягом 10 років (6 місяців за рік), а не за 5 років, як до цього пропонувалось. Те ж саме стосується державних службовців і тих категорій, які до них прирівняні. Так, пропонується додавати кожного року по 6 місяців протягом 4 років з 2014-го, замість запропонованих 2 років одночасно з 2013-го.
Цікавими також є зауваження щодо разових виплат учителям, лікарям, соціальним працівникам, які ляжуть вантажем на бюджет. Пропонується ввести і другий рівень пенсійної реформи з 1 січня 2013 року. Адже, на погляд Сергія Тігіпка, одним махом усі проблеми не вирішити. Слід змінювати співвідношення працюючих до пенсіонерів, використавши важіль легалізації зарплати та робочого місця. За низького рівня надходжень до Пенсійного фонду неможливо серйозно підійти до підвищення мінімальних пенсій. їх, як правило, отримують люди, які вийшли на пенсію 15-20 років тому.
Сергій Тігіпко не сприймає пропозиції, які подекуди висуваються щодо підвищення шкали соціальних внесків, оскільки виникатиме загроза загнати зарплати в ще більшу тінь. Це збільшить і навантаження на роботодавців, яке в Україні сягає 41,2%, тоді як у інших країнах — мінімум на 5-6% менше. У полі зору і демографічна ситуація. Для прикладу: якщо 2006 року нараховувалося 15,8 млн стабільних платників внесків до Пенсійного фонду, то на кінець 2010 року — 14,4 млн, при цьому кількість пенсіонерів залишилася сталою — 13,7 млн осіб. В Україні співвідношення зайнятого населення до пенсіонерів становить 68%, в Росії — 52,6%, у Польщі — 41,6%, в Естонії — 58,2%, в Австрії — 39,5%, у Німеччині — 39,1% і у Франції — 35,9%.
— При цьому йдеться лише про зайняте населення. Якщо ми візьмемо стійких платників податків і проаналізуємо їхнє співвідношення до пенсіонерів, то отримаємо надзвичайно загрозливий показник, який становить 95%, — зазначив Сергій Тігіпко. — Тобто в нас одна працююча людина утримує одного пенсіонера, тоді як в інших країнах — три або мінімум дві особи.
На необхідності та комплексності пенсійної реформи з парламентської трибуни
наголошувала і Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова. Вона вважає, що реформа в державі має підтримуватися абсолютною більшістю суспільства, а не викликати його спротив. Однак, загальний рівень пенсій в Україні не витримує жодної критики, оскільки більшості пенсіонерів не вистачає коштів навіть на харчування, лікування та оплату комунальних послуг. Тому пенсійна реформа повинна мати комплексний характер, бути зрозумілою і не проводитися за рахунок пересічних громадян.
—   Моніторинг Уповноваженого Верховної Ради з прав людини свідчить, що за останні 10 років бідність і злиденність у людей похилого віку зросла суттєво. Пенсії майже 10 мільйонів пенсіонерів не перевищують тисячі гривень, а розмір мінімальної пенсії базується на застарілому визначенні прожиткового мінімуму, — зазначила Ніна Карпачова. — Люди обурені несправедливим механізмом перерахунку пенсій за роки праці, який у багатьох випадках призводить навіть до її зменшення. Необхідно підтримати і трудових мігрантів, яких сьогодні за межами України налічується понад 7 мільйонів осіб. Ці люди чекають від держави укладання двосторонніх угод з іншими державами, які б уможливили врахування всього трудового стажу українців як за роки праці на Батьківщині, так і за її межами.
На необхідності реформування пенсійного забезпечення наголошував і директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер.
—   Ми вважаємо, що ці заходи фінансово відповідальні і закладуть фундамент пенсійної системи, яка буде здатна забезпечити виплати не лише нинішнім, але й майбутнім пенсіонерам, — зазначив Мартін Райзер. — Частка зарплат українців на покриття пенсійного забезпечення нині є найвищою у світі, у 2010 році вона становила 18% ВВП. Також в Україні і найвищий в Європі рівень відрахувань у Пенсійний фонд, який сягає 35% сукупних зарплат. Попри це, у 2010 році бюджетні трансфери в Пенсійний фонд становили 7% ВВП. Це колосальний бюджетний трансфер, який направляється на покриття пенсійних виплат. При цьому зменшується можливість використання бюджетних грошей для фінансування інших ключових галузей: від інфраструктури до охорони здоров'я і освіти.
На його переконання, необхідно якнайшвидше запровадити запропоновану українським урядом реформу. Адже лише підвищення пенсійного віку для жінок із 55 років до 60 дозволить заощадити пенсійні виплати у сумі 1,5% ВВП щороку. А боротьба з тіньовими зарплатами не вирішиться лише адміністративним тиском. Натомість потрібно, щоб українці чесно декларували зарплати і пенсійні внески. Це можливо лише у випадку, коли вони бачитимуть зв'язок між сплаченими внесками і отриманими пенсіями. На завершення слухань Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зауважив, що до опублікування рекомендацій цього засідання потрібно враховувати пропозиції всіх експертів з цієї проблеми. Він не виключив можливість проведення ще одних парламентських слухань на тему пенсійної реформи. Тепер слово за народними депутатами, які мають розробити власні пропозиції та подати їх у профільний комітет для розробки відповідного законопроекту.