Головна
Новини
Про організацію
Голова УСВА
Публікації
Електронні книги УСВА
Акції
Документи
Нормативні документи
Ветеранські закони
Фотогалерея
Зв`язок
Музей
Реабілітація
Питайте-відповідаємо
Локальні війни
Анонси
Книга вдячності
Організації УСВА
Сайти ветеранів
 


Погода
Погода!


24520961 Відвідувачів
Орденские планки – ветеранам
Боевое Братство
Президент України Офіційне інтернет-представництво
Укрінформ
Міністерство оборони
Урядовий портал
АРМІЙСЬКА АВІАЦІЯ: АСПЕКТИ БОЄГОТОВНОСТІ НОВИЙ КАЛИНІВ: МІСЯЦЬ ВЕРТОЛІТНОЇ МЕККИ Надрукувати Надіслати електронною поштою
 Армійська авіація є наймобільнішим й найефективнішим компонентом Сил швидкого реагування Сухопутних військ Збройних Сил України, який виконує найвідповідальніші завдання. Це і участь у миротворчих операціях у складі визначених підрозділів, несення бойового чергування у складі сил протиповітряної оборони, завдання з пошуку і рятування, а також ліквідація наслідків техногенних катастроф. Сьогодні на озброєнні полків армійської авіації знаходяться бойові вертольоти Мі-24П, десантно-транспортні вертольоти Мі-8МТ, Мі-26 та допоміжні вертольоти Мі-9, які зійшли з конвеєрів ще у 80-ті – 90-ті роки.
 На базі 7-го Бреславльського окремого полку 13-го армійського корпусу армійської авіації Сухопутних військ ЗС України, що дислокується у Новому Калинові на Львівщині, майже місяць під керівництвом начальника армійської авіації – начальника управління армійської авіації Командування Сухопутних військ Збройних Сил України полковника Валентина Пістрюги тривали збори з підвищення класної кваліфікації льотного складу армійської авіації.
Військові вертолітники, а саме підготовлений льотний склад з трьох військових частин армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України, проводили теоретичні заняття та практичні польоти вдень і вночі за складних метеорологічних умов, під час яких підвищували свою класність. Активну участь у заході взяли також представники командування та начальники армійської авіації управління армійських корпусів Сухопутних військ Збройних Сил України.
За словами полковника Валентина Пістрюги, місце проведення зборів було вибрано не випадково. Адже Бреславльський полк армійської авіації, де командиром полковник Юрій Вербельчук, – один з найстаріших та найлегендарніших серед споріднених частин Сухопутних військ ЗС України. 1-го квітня особовий склад частини відзначив 67 років з дня заснування. На сьогодні це єдиний полк в Україні, на озброєнні якого є два вертольоти-гіганти Мі-26. (Західні спеціалісти стверджують, що нічого ефективнішого для боротьби з пожежами, ніж вертоліт Мі-26, у світі просто не існує).
 Кожний зліт як професійний іспит
Пілот має відпрацьовувати ті завдання, які йому необхідні в реальній бойовій ситуації, готуватись за відповідними льотними вправами й одночасно набувати певного досвіду.
Так, упродовж трьох тижнів на Калинівському аеродромі було проведено шість льотних змін, під час яких екіпажі на вертольотах Мі-8МТ та Мі-24 змогли удосконалити свої льотні навички та виконати необхідні вимоги для присвоєння класної кваліфікації військового льотчика (штурмана) 2-го і 1-го класів. Також екіпажами гвинтокрилих машин було відпрацьовано польотні завдання щодо дій у простих та складних метеорологічних умовах.
Для забезпечення практичної фази зборів було задіяно чотири вертольоти: по два Мі-8МТ та Мі-24, та виділено 65 тонн авіаційного гасу. Екіпажі виконували практичні польоти за визначеним маршрутом у складних метеорологічних умовах, залікові польоти на виконання десантно-транспортних та спеціальних завдань, а також політ у хмарах із заходом на посадку з використанням посадкових систем. Крім пілотування у простих та складних метеоумовах як вдень, так і вночі, авіатори вправлялись у бойовому застосуванні авіаційного озброєння, тренувалися вражати умовного наземного і повітряного противників.
65 тонн авіаційного гасу – це, насправді, зовсім не велика цифра… Саме його повинно вистачити і на підготовку льотного складу кандидатів до 56-го окремого вертолітного загону чергової 15-ої ротації Місії ООН у Ліберії та Кот-Д’Івуарі, яка відбудеться у червні.
Щодо підготовки миротворців нової ротації, то розпочалася вона на початку березня, у місцях постійної дислокації частин армійської авіації. Також у планах –проведення збору вертолітників з морської підготовки, який триватиме на базі 11-го полку армійської авіації на Херсонщині. А з 25 квітня на базі Калинівського полку планується розпочати бойове злагодження українських миротворців. Перевірятимуться питання льотного вишколу екіпажів, безпеки польотів, інженерно-технічна, спеціальна, вогнева та фізична підготовка особового складу а також питання тилового та речового забезпечення.  Водночас триває підготовка пілотів до військового параду у столиці України на честь відзначення 20-ої річниці незалежності України. Авіаційну компоненту Сухопутних військ під час параду представлятимуть – 4 військово-транспортні вертольоти Мі-8МТ та 5 бойових вертольотів Мі-24 зі складу 3-го окремого полку армійської авіації, що дислокується у місті Броди Львівської області.
– Під час параду військ у Києві армійські вертолітники пролетять групами, – розповів начальник льотно-методичної служби армійської авіації Командування Сухопутних військ Збройних Сил України полковник Володимир Колотило. – Інша група виконає клин із трьох вертольотів Мі-8, а третя група пролетить клином із п’яти  вертольотів Мі-24.
 …Я льотчик , я повинен літати
Серед учасників збору – начальник армійської авіації – начальник відділу армійської авіації 6-го армійського корпусу, військовий льотчик першого класу полковник Андрій Когут. Цей офіцер, який неодноразово командував 56-им окремим вертолітним загоном у Ліберії, стверджує, що молоді льотчики могли б набувати певного льотного досвіду у складі миротворчих підрозділів. Щоправда, тут є дві сторони медалі. Звичайно, певну кількість годин нальоту та відповідні навички молодому льотчику-миротворцю така діяльність дає. За одну ротацію пілот може налітати від 100 до 150 годин. Це, погодьтесь, немало. Але з іншого боку, виконання миротворчих завдань робить вимушену перерву у професійній підготовці військового льотчика за відповідними льотними вправами згідно з курсом бойової підготовки. І він, простіше кажучи, відстає в навчанні.
– Для порівняння, у 80-ті роки минулого століття система підготовки молодого льотного складу була такою: випускники училищ прибували в бойові частини і включались до складу ескадрильї, де були досвідчені інструктори-методисти. Лейтенанти надзвичайно інтенсивно виконували польоти як з інструкторами, так і самостійно, тож за кілька років досягали рівня 2-го, а то й 1-го класу. Тепер про таке залишається хіба що мріяти, – констатує Андрій Миколайович.
Військовий льотчик 3-го класу майор Павло Бардаков проходить службу  у Бродівському полку. Упродовж першого тижня збору він виконав 12 польотів і до своїх 730-ти годин нальоту додав ще майже 6. Має за плечима вже не одну миротворчу місію в Африці, крайню, в Ліберії, завершив у грудні 2010 року. Павло має тепер більше двох місяців вимушеної перерви. Він переконаний, що будь-які паузи у льотній практиці вкрай негативно позначаються на професійному рівні пілота. Тому подібні льотно-методичні збори – необхідність для відновлення і росту майстерності льотчика.
Варто зазначити, що відповідно до вимог ООН наліт командира екіпажу миротворчого підрозділу має бути не меншим ніж 1000 годин. Такого показника льотчик зможе набути не раніше ніж за десяток років інтенсивної льотної роботи! На практиці ж виходить так, що перерви в льотній підготовці через обмежену кількість пального розтягують цей процес не на одне десятиріччя, і льотчик, якого свого часу готували та витрачали значні кошти, стає просто безперспективним за віком та медичними показниками.
 Відомо, що в арміях світу військовий льотчик щорічно має виконувати наліт до 180-200 годин. У нас же середньорічний наліт пілота (без урахування практики миротворчої компоненти) протягом останніх років становить 20-40 годин, що в 5-10 разів менше від світової норми.
До речі, тільки для підтримання боєздатності льотчика 1-го класу потрібно 500 літрів авіаційного гасу. Але вже за місяць відсутності польотів ця кількість гасу подвоюється. А за три місяці становитиме 8 тисяч літрів пального! У такій же пропорції зростає і час, потрібний на відновлення втрачених навичок. Їхнього відновлення потребує й інструкторський склад, і група керівництва польотами, і особи, що забезпечують польоти. Молодому льотчику взагалі доведеться проходити програму підготовки із самого початку. Тому й не дивно, коли деякі молоді пілоти, по кілька разів розпочинаючи “з нуля” та так і не набувши відповідного рівня підготовки, писали рапорти на звільнення у запас.
– З певних причин, – каже полковник Валентин Пістрюга, – льотна підготовка здійснюється таким чином, що основні зусилля начальників і командирів усіх рівнів зосереджені на підтриманні готовності до виконання поставлених завдань насамперед льотних екіпажів, які включені до складу Об’єднаних сил швидкого реагування. А льотні екіпажі ескадрилей, які не входять до зазначеної функціональної структури, не мають необхідного нальоту.
Він також додав, що сьогодні є суттєві напрацювання і в питаннях підготовки льотного складу, зокрема молодих льотчиків. Нині застосовується ефективніша форма підготовки льотного складу в рамках льотно-методичних зборів на визначеному аеродромі. В цьому році вдалося суттєво покращити показники нальоту молодих пілотів, які прибули на збори з різних авіаційних частин, а також підготувати льотчиків-інструкторів з різних видів льотної підготовки, спроможних діяти як у простих, так і в складних метеоумовах. Сподіваємося, що за відповідного рівня фінансування пілоти, які беруть участь у зборах, проходитимуть підготовку на основних типах вертольотів у своїх військових частинах. Адже інтенсивна підготовка на вертольотах дозволяє опанувати всі типи цих машин: Мі-8, Мі-24, які перебувають на озброєнні у вертолітних частинах армійської авіації СВ ЗС України.
2011 – рік технічної готовності
Як свідчить практика, модернізація авіаційної техніки під час проведення ремонтних робіт на сьогодні є найефективнішим способом підвищення її бойового потенціалу та відновлення справності. Командування Армійської авіації бачить перспективи модернізації вертольотів Мі-8 і Мі-24, яку виконують вітчизняні державні авіаремонтні підприємства. Завдяки поліпшенню характеристик двигунів, новому навігаційному, прицільному обладнанню та засобам реєстрації польотної інформації модернізовані гвинтокрили сьогодні здатні виконувати бойові завдання з більшою ефективністю.
За словами полковника Валентина Пістрюги, загалом за період з 2000 року капітальним ремонтом відновлено 92 вертольоти. Із них 39 вертольотів знаходяться в справному стані, 18 вертольотів потребують поточного ремонту, 35 вертольотів вичерпали міжремонтний ресурс, але мають запас міжремонтного терміну служби та знаходяться в складі військових частин армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України. Це дозволяє використовувати їх для виконання завдань за призначенням як в особливий період, так і при виконанні завдань, пов’язаних з проведенням навчань, ліквідації стихійного лиха та в інших особливих умовах експлуатації авіаційної техніки. До кінця поточного року планується відремонтувати ще 10 вертольотів (4 Мі-24, 5 Мі-8, 1 Мі-9), з яких 8 (3 Мі-24 і 5 Мі-8) – за бюджетною програмою забезпечення участі в міжнародних миротворчих операціях. Це дозволить на кінець 2011 року підняти рівень справності авіаційної техніки до 67 одиниць.
Фаховість пілота – його “клас”
Знаковим є і те, що проведення льотних зборів у новому навчальному році дозволило скасувати вимушену перерву в підготовці вертолітників, що стало їхнім черговим кроком до підвищення льотної майстерності. Після складання теоретичних іспитів претенденти на підвищення класності пройшли курс підготовки до виконання польотів.
Загалом, під час збору 25 льотчиків виконали поставлені завдання із пілотування в складних метеорологічних умов уночі. Дванадцять із них класифікувались на 2-й клас. Це – командир полку з селища Чорнобаївка Херсонської області підполковник Максим Семіленко, майори Павло Бардаков та Сергій Ващенко. До військового льотчика-штурмана 2-го класу піднялись: капітани Олег Ярошевич, Андрій Попов, Олександр Стогній. Майор Ярослав Ткачик здобув перший клас військового льотчика-штурмана. Командир 7-го окремого полку армійської авіації полковник Юрій Вербельчук виконав програму військової кваліфікації “військовий льотчик-снайпер”. Право на аналогічний кваліфікаційний ранг отримав і начальник армійської авіації – начальник відділу армійської авіації 6-го армійського корпусу, що на Дніпропетровщині, військовий льотчик першого класу полковник Андрій Когут.
– Тільки пілотування та виконання практичних завдань відповідно до курсу бойової підготовки авіаційних частин та підрозділів дасть нам змогу відтворити в полку прошарок висококласних льотчиків, – зауважив полковник Юрій Вербельчук.
У свою чергу, начальник армійської авіації – начальник управління армійської авіації Командування Сухопутних військ Збройних Сил України полковник Валентин Пістрюга провів детальний розбір польотів та відмітив в кращий бік полковників Юрія Вербельчука, Андрія Когута, старшого льотчика вертолітної ескадрильї 11-го полку майора Олега Гегечкорі, старшого льотчика вертолітної ланки 3-го полку майора Павла Бардакова та старшого штурмана вертолітної ескадрильї 7-го полку майора Ярослава Ткачика.
За інтенсивного графіка польотів фахівці інженерно-авіаційної служби полку під час зборів провели чимало різних видів підготовок згідно з регламентом технічної експлуатації авіаційної техніки. Зважаючи на значний обсяг та складність виконання завдань, велике навантаження та відповідальність покладались саме на техніків. Керівник зборів полковник Валентин Пістрюга високо оцінив відмінну роботу фахівців служби під керівництвом підполковника Анатолія Бойчука та майора Юрія Євтіфієва, підрозділів аеродромного та логістичного забезпечення, які очолюють підполковники Ігор Нікітін та Ігор Туревич, підрозділу зв’язку та радіотехнічного забезпечення, де командиром підполковник Микола Федін, та група керівництва польотами на чолі з підполковником Юрієм Проданюком.
Норма 2, особлива – льотна
Є ще одна необхідна умова, аби завдання льотного дня було успішно виконане, і з нею погоджуються всі учасники польотів. Міцний тил – основа успішного виконання польотів. А представлений він в цій частині завідувачкою льотної їдальні Марією Скундуляк, шеф-кухарем Марією Цебак, кухарем Іриною Яворською та багатьма іншими працівницями гарячого цеху, які дбайливо, по-домашньому готують вишукані страви для льотно-підйомного складу.
– На перше здебільшого готуємо борщ український, борщ зелений, розсольник, супи гороховий та з макаронами. Останнє входить до меню окремо у вареному та тушкованому вигляді з підливою до других страв, – каже Марія Скундуляк. – На обідньому столі постійно є перлова, рисова, гречана та горохова каші. Салати з буряка або капусти в раціоні льотчика щодня.
Велика їм за це подяка. Загалом раціон льотчика виглядає багатим. Вони харчуються за льотною нормою. До неї додається молоко незбиране, згущене, сметана, творог, сир сичужний твердий, сік фруктовий та інше.
Питання престижу…
Ще минулого року всім військовослужбовцям почали виплачувати грошову премію у розмірі 55% від окладу, а Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 889, згідно з якою льотному складу, який виконує польоти в Україні, виплачується надбавка до 100% від посадового окладу.
Кабінет Міністрів України 23 лютого нарешті ухвалив постанову № 150 “Деякі питання забезпечення миротворчого контингенту”. Цим документом передбачено, що розмір щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті військовослужбовцям Збройних Сил зі складу миротворчого контингенту, направленого для участі в наданні підтримки Операції ООН у Кот-Д’Івуарі, на період їх фактичної участі в зазначеній операції збільшується на 100 відсотків.
Також постановою вносяться відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 2006 року № 401 “Деякі питання забезпечення діяльності миротворчих контингентів і миротворчого персоналу, що утримуються за рахунок державного бюджету”.
А з 1 січня 2012 року у 2,5 рази буде збільшено розміри щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті українським миротворцям. Якщо сьогодні льотчик-інспектор у складі національного миротворчого контингенту в Ліберії отримує грошову винагороду в іноземній валюті в розмірі 1235 доларів США, то в наступному році вона становитиме 3150 доларів. А військовослужбовець за контрактом замість мінімальних 700 отримуватиме 1860 доларів США.
Та, поживемо – побачимо...
В’ячеслав Петровський
“Крила України”.
Фото автора
 
< Попередня   Наступна >

 

 
 
© 2005-2018, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
www.usva.org.ua
pressusva@ukr.net
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на usva.org.ua обязательна.
Редакция usva.org.ua может не разделять точку зрения авторов статей
и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.


Украинская Баннерная Сеть
Защитники родины - Сайт о русских солдатах. Rambler's Top100 Rambler's Top100 Сервис авто регистрации в
каталогах, статьи про раскрутку сайтов, web дизайн, flash,
photoshop, хостинг, рассылки; форум, баннерная сеть, каталог
сайтов, услуги продвижения и рекламы сайтов