 Сергій Червонописький, який зараз є заступником голови Громадської ради
при Міністерстві оборони України і Юрій Зубко ще у 2007 році, будучі
народними депутатами України, ініціювали на розгляд Верховної Ради
питання створення Національного військового меморіального кладовища.
Громадська рада при Міністерстві оборони нещодавно розглянуло це
питання і звернулася до народних депутатів з проханням вирішення
організаційних питань щодо створення Національного військового
меморіального кладовища
Пантеону для військових бути?
На нещодавньому засіданні Громадської ради при Міністерстві оборони України головним питанням порядку денного було створення Національного військового меморіального кладовища, проект постанови щодо створення якого незабаром розглядатиметься у Верховній Раді України.
—Прийняття постанови про Національне військове меморіальне кладовище забезпечить безумовне виконання вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо забезпечення владою гідного поховання ветеранів. Це також сприятиме збереженню та розвитку бойових і трудових традицій українського народу, патріотичному вихованню громадян, формуванню загальнонаціональної гордості за видатних синів українського народу, — зазначив перший заступник голови Громадської ради при МОУ Олег Гук.
У багатьох країнах Європи, у США й у РФ є військові кладовища, й подекуди не одне, що свідчить про неабияку повагу до захисників Вітчизни. Наприклад Арлінгтонське кладовище у Сполучених Штатах Америки, меморіал «Яд-Ва-шем» у Ізраїлі, Федеральне військове меморіальне кладовище у Російській Федерації тощо. Голова Громадської ради генерал-майор у відставці Юрій Михайленко запропонував обговорити питання щодо відомчої приналежності кладовища, місця його розташування та релігійну складову.
Відомча приналежність суперечок серед учасників засідання не викликала. Всі погодилися, що військове кладовище має бути закріплене за Міністерством оборони.
Прозвучали також пропозиції щодо створення окремого підрозділу в оборонному відомстві, який безпосередньо й проводитиме всі військові ритуали та доглядатиме за меморіальним кладовищем.
Причому на ньому будуть знаходити останній прихисток не лише військовики, а й громадяни України, в яких є особливі заслуги перед державою. Місце створення кладовища також не викликало заперечень, але тут виникла проблема. Два роки тому для військового кладовища було визначено ділянку в одному з сіл поблизу Києва. Проте землю за цей час вже начебто продали. Учасники зборів вирішили перевірити законність продажу землі.
А от щодо релігійної складової кладовища дійти спільної думки виявилося найважче. Одні члени ради наполягали на тому, що потрібно позначати на могилах приналежність до релігійних конфесій. Інші висловили думку робити все однаковим для всіх і без символів віри. У підсумку було вирішено йти шляхом зарубіжних країн, тобто не розміщувати релігійні символи, адже через це можуть виникати непорозуміння.
Для того, щоб прискорити створення національного меморіального військового кладовища, Олег Гук запропонував надіслати листи з відповідними проханнями до всіх депутатів Верховної Ради та внести до проекту постанови рекомендацію Кабінету Міністрів у двохтижневий термін щодо створення організаційного комітету за участю представників Міністерства оборони України, інших силових структур, міністерств і відомств, громадських та інших організацій для вирішення організаційних питань щодо створення Національного військового меморіального кладовища.
|
