Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

—Усього ж Героями Радянського Союзу як під час війни, так і в мирний час стали 235 вихованців Чугуївського, 311 — Луганського та 122 — Чернігівського авіучилищ, — з гордістю розповідає колишній начальник Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків генерал-майор у відставці Володимир Пристромко. — Готуючи молодих льотчиків, треба звертати увагу не тільки на їхню технічну, а й на психофізіологічну підготовку та військово-патріотичне виховання. Адже без цього офіцер перетворюється на звичайного ремісника.
— Дякую, що повернули нас до історії, — долучився до розмови перший заступник Міністра оборони України Володимир Можаровський. — Історія — це, як відомо, скарбниця і позитивного, і негативного досвіду народів. І хто не рахується з його уроками, у того немає майбутнього. Тому мудрі вожді та народи дбають про збереження історії своєї Батьківщини, без знання якої не можна бути справжнім її громадянином, а тим більше — захисником. Безумовно, в наших закладах таке комплексне навчання проводиться на високому рівні, про що свідчать і закордонні військові спеціалісти. А от про підготовку майбутніх офіцерів у цивільних університетах за схемою «студент-курсант» однозначно сказати не можу. Через це ми в майбутньому не плануємо розширювати інтеграцію воєнної освіти в цивільні виші. В останніх готуватимемо лише офіцерів тих спеціальностей, необхідність у яких в Збройних Силах невелика.
— Торік удосконалення системи військової освіти спрямовували на концентрацію всіх ресурсів для досягнення високого рівня підготовки військових фахівців за 78 спеціальностями та 115 за спеціалізаціями, — повідомив членам Громадської ради директор Департаменту військової освіти та науки МО України Микола Науменко. — Виконання цього завдання забезпечувала мережа вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів ВНЗ, кількість яких минулого року не змінилась. Також розпочато підготовку курсантів у Військовому інституті Одеського національного політехнічного університету. Окрім того, відібрано майже 2,5 тис. військовослужбовців строкової служби та служби за контрактом кандидатами до вступу до ВВНЗ, що дозволило вперше за останні роки створити конкурс. Цього року він коливається від 1,2 до 1,5 особи на місце.
Торік майже 4 тисячі офіцерів та державних службовців підвищили кваліфікацію на 151 курсі з терміном навчання від 1 тижня до 4 місяців.
Завершено створення й багаторівневої системи підготовки сержантського складу. Так, відкрито три Військові коледжі сержантського складу: при Харківському університеті Повітряних Сил імені Івана Кожудеба, Кам’янець-Подільському національному університеті ім. Івана Огієнка, Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» в Полтаві. З вересня 2010 року вони почали 6-місячну підготовку сержантів військової служби за контрактом, які вже мають вищу освіту. Випускників призначатимуть головними сержантами рот, старшинами батальйонів, начальниками радіостанцій, апаратних...
Проте, військовослужбовці за контрактом залишаються найнезахищенішими в соціальному плані, адже з 1 грудня 2010 року їхнє мінімальне грошове забезпечення на першому році служби становило 1180 грн, що майже удвічі нижче, від середньої заробітної плати в Україні.
— Для підвищення привабливості військової служби потрібна належна державна підтримка — фінансування Збройних Сил не на рівні 10,5 млрд гривень, як це було торік, а хоча б удвічі більше, — зазначив директор Департаменту воєнної політики та стратегічного планування МО України Віктор Корендович. — Адже й розміри місячного грошового забезпечення офіцерів високими не назвеш. Зокрема, командир роти (капітан, 10 років вислуги) після 1 грудня 2010 р. отримує 2827 гривень, а командир взводу (лейтенант, 5 років вислуги) — 2093 грн.
— Дійсно, нині грошове забезпечення нас не задовольняє, — наголосив перший заступник Міністра оборони України Володимир Можаровський. — Але ми не повинні відокремлювати себе від держави. І якщо державі важко, то не можна, щоб військові жирували. Водночас Міністерство оборони робить усе можливе для того, щоб поліпшити матеріальне забезпечення військовослужбовців. У цьому нас підтримує й Президент України — Верховний Головнокомандувач ЗС України Віктор Янукович. Так, з 1 травня 2010 року підвищено розмір щомісячної премії з 10 до 35% рядовим, сержантам та старшинам, які служать за контрактом. З 1 жовтня минулого року для осіб льотного та плаваючого складу введено щомісячну додаткову винагороду в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення. А з 1 грудня військовослужбовцям підвищено середній розмір щомісячної премії з 10 до 55% посадового окладу, а контрактникам з 35 до 70%.
— Однією з основних умов підвищення привабливості військової служби є забезпечення військових та членів їхніх сімей житлом, — вважає голова Громадської ради при МО України Юрій Михайленко. — Бо ж на сьогодні в черзі на його отримання перебувають 45 тисяч військовослужбовців. Для впровадження ефективних форм будівництва житла нами створено Комісію з питань залучення інвестицій та запровадження інноваційних технологій в будівельні програми Міноборони України...
Учасники засідання висловили також занепокоєння можливим скороченням Державного департаменту адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів. Адже лише торік ним було перепідготовлено 2634 особи, зокрема за міжнародними програмами (Організації Північноатлантичного договору, Організації з безпеки та співробітництва в Європі та Королівства Норвегії) — 2004 особи.
— Тому тепер, коли наближається скорочення армії, мабуть, слід збільшити державне фінансування професійного перенавчання колишніх військових за цивільними спеціальностями, — наголосив Юрій Михайленко.
Актуальним залишається й медичне забезпечення в закладах охорони здоров’я Збройних Сил України, на обліку в яких перебувають майже 1,2 млн осіб. Торік, за словами тимчасового виконувача обов’язків директора Військово-медичного департаменту МО України Рафіка Камалова, стаціонарне лікування пройшли понад 161 тисяча осіб, а послугами санаторно-курортних закладів Міноборони скористалися приблизно 16 тисяч.
Водночас, представники громадськості вважають, що в наших санаторіях можна було б лікувати й оздоровлювати значно більше ветеранів армії і флоту, військовослужбовців та членів їхніх родин.
— Для цього потрібно збільшувати не тільки фінансування, а й раціональніше використовувати матеріально-технічну та лікувально-діагностичну базу медичних установ, — заявив голова Громадської ради при МО України. — Тому ми звернулися до керівництва держави з проханням залишити в підпорядкуванні Міноборони всі санаторно-курортні заклади; передбачити в Державному бюджеті на 2012 рік кошти на ремонт і оснащення всіх військових госпіталів та не допустити відчуження земель, на яких вони розташовані; провести з 20 жовтня до 20 листопада 2011 року у військових санаторіях, які належали Міністерству оборони України до 1992 року, місячник відкритих дверей для медичного обслуговування ветеранів війни.
Своєю чергою, Міністерству оборони Громадська рада запропонувала ефективніше використовувати Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. Пирогова та Центр медичної реабілітації і санаторного лікування «Алупкінський» з госпітальною базою для хворих на туберкульоз в с. Семеїзі, а також — опрацювати механізм повернення в підпорядкування Міноборони санаторію «Ялта» — для оздоровлення моряків ВМС ЗС України — та дитячого табору «Піонер»; вжити заходів щодо поліпшення відпочинку молодих військовослужбовців на турбазах «Кічкіне», «Севастополь», «Міжгір’я»...
— Для покращання роботи санаторно-курортних закладів, — сказав перший заступник Міністра оборони України Володимир Можаровський, — плануємо на конкурсній основі призначати на посади їх керівників досвідчених офіцерів. Переконаний, що вони дадуть їм лад і санаторії функціонуватимуть не 5–6 місяців, а цілий рік.
На знімку: засідання Громадської ради при МО України.