Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

Напередодні Дня Конституції завідувач відділу захисту прав військовослужбовців, ветеранів та інвалідів Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини полковник запасу Олександр САСЬКО розповів про особливості захисту прав людей у погонах, діяльність омбудсмена у цьому напрямку.
— Олександре Вікторовичу, яка роль Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у захисті прав громадян та, зокрема, військовослужбовців?
— Конституцією України та Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» визначено, що омбудсмен є субсидіарним, тобто додатковим конституційним органом у системі захисту прав людини. Основний шлях захисту прав людини, згідно з міжнародним та вітчизняним законодавством, — через суд, а також через гілку виконавчої влади.
Іншими словами, до суб’єктів правозахисту належать органи державної влади, правоохоронні та правозастосувальні органи, конституційні контрольні органи, органи військового управління, місцевого самоврядування тощо. А центральною фігурою захисту прав військовослужбовців виступає командир-єдиноначальник, як того вимагає стаття 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Сферою ж діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є відносини, що виникають під час реалізації прав і свобод людини і громадянина, запобігання порушенням і поновлення порушених прав і свобод людини. Для цього законом передбачено відповідні форми реагування омбудсмена.
Уповноважений є одним із небагатьох суб’єктів, який має право на конституційне подання щодо відповідності Конституції України тих чи інших положень законів. Другою формою реагування є подання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини до органів влади, які допустили, допускають або можуть допустити правопорушення.
Не менш важливим реагуванням є щорічна та, в разі необхідності, спеціальні доповіді омбудсмена у Верховній Раді України про стан дотримання прав і свобод людини в Україні. Сила всіх цих документів — в аргументованості та публічності. Подання та доповіді, як правило, не залишаються поза увагою органів державної влади. Після оприлюднення Уповноваженим злободенних фактів розглядається доцільність внесення змін до законодавства та нормативно-правових актів, аби усунути правопорушення та відновити права громадян.
Уповноважений з прав людини є суб’єктом цивільного контролю над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави, веде системний моніторинг і здійснює заходи щодо запобігання порушенням громадянських та особистих прав військовослужбовців на життя і здоров’я, захист честі та гідності, особисту недоторканість і безпеку. Отже, діяльність цих структур завжди перебуває під пильною увагою Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
— Які основні порушення прав і свобод військовослужбовців потрапляють до поля зору Уповноваженого Верховної ради України з прав людини?
— Попри особливості правового статусу військовослужбовців та ветеранів військової служби, їхні проблеми мало в чому мають відмінність від проблем інших громадян. Аналіз діяльності Уповноваженого з прав людини свідчить, що найболючішим питанням є реалізація державних гарантій соціального захисту. У впровадженні омбудсмена та уповноважених ним осіб нині перебуває понад 20 відсотків справ про порушення прав військовослужбовців, ветеранів війни і військової служби на соціальний захист. До 22% справ — щодо встановлення відповідного статусу громадянам і призначення відповідних держгарантій соцзахисту. Близько 16 відсотків справ — щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Близько 14% справ — щодо виплат одноразової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, передбачених чинним законодавством. 13% — щодо житлового забезпечення, 7% — щодо формування належних умов військової служби.
Ці та інші порушення прав громадян набули системного характеру — чинне законодавство передбачає певні гарантії та пільги, а економічний стан держави не дозволяє їх реалізувати. Завдання Секретаріату Уповноваженого з прав людини не тільки констатувати факт правопорушення, а ретельно дослідити проблему, встановити істинні причини її виникнення. Тільки після цього вноситься подання омбудсмена відповідному органу, що спонукає до належного реагування посадовців та державних установ.
— Хто найчастіше звертається до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини і який саме порядок звернення?
— На сьогодні найбільше звернень від ветеранів та учасників війни. Вони просять про допомогу щодо встановлення відповідного статусу, аби поліпшити своє життя. Адже статус дає право на пільги та певні гарантії. Донині звертаються люди, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у локальних конфліктах на початку 90-х років минулого століття в Узбекистані, на Кавказі тощо, з проханням допомогти у встановленні відповідного статусу.
Чим далі від тих чи інших подій, тим більше звернень. Адже люди стають старшими і здоров’я їм не додається. За останні десять років кількість «чорнобильців» зменшилась на третину. На першому місті постає проблема збереження їхнього життя та здоров’я, а саме — якісного лікування та вчасного санаторно-курортного забезпечення. Держава ж спроможна нині виділити щороку на лікування одного учасника ліквідації аварії на ЧАЕС всього 2,5 грн. Люди звертаються до нас по захист своїх прав і свобод, і йдеться не про пільги, а про їхнє здоров’я та життя.
Інше проблемне питання — забезпечення житлом тисяч безквартирних військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби. Якщо за 20 років не спромоглися забезпечити квартирами черговиків, то нині вже треба надавати житлову площу їхнім онукам. Тому провадження з «системних» проблем Уповноваженим з прав людини триває і питання порушуватимуться, доки докорінно не будуть вирішені.
Чимало звернень надходить від громадських організацій. Велику активність щодо захисту прав і свобод військовослужбовців проявляють організації солдатських матерів та особисто мами солдатів. Відомості останніх, до речі, майже завжди відповідають дійсності.
Звернутися до омбудсмена може будь-який громадянин України або людина без громадянства. Звернення подаються у письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина на адресу Уповноваженого Верховної ради з прав людини. У зверненнях зазначаються найменування органу державної влади, місцевого самоврядування чи посадової особи, які порушили права, а також те, у чому полягає порушення прав та коли факт мав місце. Необхідно також навести заходи, яких вживав заявник для поновлення своїх прав, до яких органів та посадовців звертався. Якщо є відповіді, то слід долучити їх копії.
Слід взяти до уваги, що Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами. Він може зупинити вже розпочатий розгляд, якщо зацікавлена особа подала позов, заяву або скаргу до суду. Не підлягають розгляду звернення громадян, порядок розгляду яких встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції.
Ми маємо усвідомити, що нинішнє покоління громадян України має створити для нащадків правову державу. Ми повинні сформувати лад, в основі якого лежать гідність людини, пріоритет її прав, контроль громадянського суспільства над діяльністю державних органів.
Військовослужбовець правової та соціальної держави, якою Україна проголосила себе в Основному Законі — Конституції, — це громадянин у військовому однострої та солдат, готовий до захисту миру та безпеки власної держави.