Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - "Україна в 20 років

"Ми не прагнемо передбачити єдине найбільш правдоподібне майбутнє чи підказати певні політичні рішення або рецепти. Ми виходимо з того, що майбутнє є множинним, складним і таким, що постійно прискорюється. Ми також усвідомлюємо, що на повний голос ще заявлять про себе внутрішні політичні рішення та зовнішні чинники. Але ми справді віримо, що аналіз та узагальнення різних поглядів на майбутнє України надасть українським експертам і громадськості певне розуміння майбутніх викликів і таким чином стимулює ширшу дискусію з приводу майбутніх викликів. На наше глибоке переконання, цей аналіз також сприятиме підвищенню якості схвалених політичним керівництвом України рішень", - вказали автори дослідження, презентуючи свою аналітичну довідку. Варто додати, що в межах цього дослідження було опрацьовано 68 аналітичних праць, які стосуються майбутнього України, українських та закордонних авторів.
Стагнація економіки не очікується
Першим напрямком дослідження експерти обрали економіку України. Як свідчать результати аналізу, більшість авторів фокусують свою увагу на економічних параметрах у цілому, а також на розвитку в окремих секторах. Згідно з цими дослідженнями, сільське господар-ство України - головний сектор, який розвиватиметься в майбутньому. Інші сектори, зокрема інфраструктура, промисловість, послуги, туризм і будівництво, порівняно менше згадуються.
При цьому як українські та російські, так і західні дослідження очікують на зростання української економіки в оглядовій перспективі. "Однак більшість досліджень вказують, що це зростання буде повільним, водночас лише українські дослідження розглядають перспективу швидкого росту. Проте важливо зазначити, що жоден із експертів не очікує стагнації економіки", - вказується в аналітичній довідці. Серед перспективних сфер інвестування, на які роблять ставку експерти, називаються насамперед промисловість і комунікації. Водночас, на думку більшості аналітиків, для створення привабливості для майбутніх інвестувань інші сектори української економіки ще належить "підтягнути" до певного рівня.
Разом з тим експерти прогнозують бум технологічного розвитку України в майбутньому, і лише одне дослідження згадує про стагнацію технологічної сфери нашої держави. Вочевидь, це означає, що в Україні створені всі передумови для розвитку технологій, і подальша доля еволюції цієї галузі залежить від того, як держава зуміє скористатися наявними можливостями.
Що стосується зовнішньоекономічної діяльності, то й вітчизняні, й закордонні фахівці сходяться на думці, що економічна співпраця з ЄС, напевно, буде головним вектором українського розвитку. При цьому статистичні дані свідчать про те, що починаючи з 2006 року (після першого етапу економічної конвергенції "ЄС-25" та внаслідок покращання бізнес-клімату в Україні) обсяг торгівлі та інвестицій ЄС в українську економіку зростає. Як українські, так і європейські дослідження вказують, що нинішній курс України на створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом містить безперечні вигоди для нашої держави. Вони, зокрема, обумовлені тим, що враховуючи оптимальні умови доступу на ринок та географічну близькість, торгівля між Україною та ЄС може становити 60% від загального торговельного обороту нашої країни. Водночас аналіз авторитетних консалтингових установ, залучених Європейською Комісією, засвідчив, що найбільше позитивний ефект від створення зони вільної торгівлі відчує легка промисловість, машинобудування, деякі підгалузі сільського господарства (наприклад, м'ясопродукція).
Що стосується Росії, то українські та російські дослідники вказують на покращання останнім часом стосунків між нашими державами, що створило умови для активного розвитку співпраці в економічній галузі. Водночас на Заході досить скептично ставляться до перспектив такого зближення, вказуючи, що навряд чи в оглядовій перспективі економічна співпраця з Росією вийде на якісно новий рівень.
Військове співробітництво має великий потенціал
Питання зовнішньої політики і безпеки України розглядається експертами в контексті двох головних питань - розвитку військової та військово-технічної співпраці нашої держави із збройними силами інших держав та закордонними партнерами по "оборонці", а також через призму членства Києва в оборонних і безпекових структурах. В останньому з них, як відомо, з оголошенням минулого року українською владою позаблокового статусу нашої держави вже поставлена крапка. Проте зацікавленість експертів викликають перспективи військового співробітництва ЗС України з такими структурами, як НАТО та ЄС, що посиленно намагається розвивати останнім часом власні військові можливості. Участь українських військових в ініціативах цих міжнародних структур, як і в миротворчих операціях під проводом міжнародних організацій, безумовно, сприяє зміцненню регіональної безпеки, стабільності на всьому євроатлантичному просторі, підтриманню миру в різних куточках світу, а також сприяє розвитку Українського війська та зміцненню міжнародного авторитету України.
Цікаво, що енерготранзитна роль України та енергобезпека отримали менше уваги як в українських та російських, так і в англомовних дослідженнях.
Стосовно перспектив розвитку зовнішньополітичних відносин Києва, то, як й у випадку зі згаданою вище економічною співпрацею, більшість експертів виводять на перше місце зовнішньополітичну та безпекову співпрацю з ЄС. Іншим варіантам (зокрема, глибшій співпраці з Росією або США) приділяється менша увага. Говорячи про віддалені перспективи, у дослідженнях йдеться про малу імовірність приєднання у віддаленому майбутньому України до ОДКБ чи НАТО, проте експерти відзначають значну ймовірність продовження безпекової політики нинішньої влади, тобто збереження позаблокового статусу нашої держави. Показово, що фактично однакова кількість українських, російських та західних аналітиків погоджуються з цією думкою.
Позаблоковий статус - вірний вибір
До речі, дослідники не виділяють жодної конкретної безпекової загрози Україні. Лише кілька досліджень згадують зовнішній тероризм, можливий збройний конфлікт, політичну і соціальну кризи як імовірну безпекову загрозу, що може вплинути на Україну в майбутньому. Проте конкретики в таких попередженнях немає, ці загрози згадуються радше як суто теоретичні побудови, які можуть виникнути за певних обставин. Отже, немає й чітких прогнозів щодо можливого виникнення конкретних ситуацій, які могли б загрожувати національній безпеці України.
У контексті нейтралізації загроз, які могли би виникнути хоча б теоретично, безумовно, позитивну роль має відігравати згаданий розвиток співробітництва України з закордонними партнерами у військовій та військово-техничній сферах. Передусім, це стосується тих зовнішньополітичних "бонусів", які отримує Київ, беручи участь у міжнародних безпекових ініціативах та миротворчій діяльності під егідою міжнародних організацій. Одночасно конкретний позитивний досвід під час такої співпраці набувають і Збройні Сили України, які оволодівають сучасними світовими військовими стандартами. Збереження позаблокового статусу України також дозволяє державі розвивати дружні відносини фактично з усіма країнами та міжнародними чи регіональними структурами, будуючи свою зовнішню політику на взаємовигідному співробітництві та роблячи свій внесок у підтримання стабільності та безпеки в регіоні та світі.
Що стосується інших, невійськових, напрямків зміцнення національної безпеки, то актуальною в експертному середовищі є проблема подальшого розвитку екологічної та енергетичної безпеки нашої держави. Відповідно до цих досліджень, головні проблеми довкілля для України будуть пов'язані переважно з енергетичними джерелами. Експерти розглядають альтернативну енергетику як найбільш перспективну, хоча розвиток традиційних джерел (зокрема, ядерна енергетика) також часто згадується разом із темою використання технологій для енергозбереження. Кілька українських та російських досліджень очікують істотного зростання енергоспоживання в Україні. Водні ресурси і забезпечення питною водою в Україні здебільшого ігноруються експертною спільнотою. Лише одне дослідження згадує про можливе почастішання повеней у майбутньому та про погіршення стану джерел питної води.
Рушійна сила - європейська інтеграція
Що стосується прогнозів щодо подальшого політичного розвитку нашої держави, то абсолютна більшість дослідників вважають, що Україна в майбутньому розвиватиметься демократичним шляхом. Централізація влади і розвиток радикалізму розглядаються як малоймовірні.
"Соціальний розвиток України отримує помітно менше уваги в експертному середовищі. Громадянське суспільство, соціальне розшарування і питання трудових ресурсів практично проігноровані експертами. Більшість досліджень сфокусовані на демографічній ситуації, особливо на її погіршенні. Україна, найімовірніше, зіштовхнеться з проблемами зменшення кількості населення, старіння і збільшення осіб, що утримуються за рахунок державного бюджету, в найближчому майбутньому. Інші схожі чинники також включатимуть зменшення робочої сили і збільшення імміграційного потоку", - говориться в аналітичній довідці.
Підсумовуючи викладене, дослідники зазначають, що загальні тенденції, виокремлені внаслідок здійсненого аналізу, передбачають, що Україна в найближче десятиліття буде сільськогосподарською державою зі зростаючою економікою та модернізованою промисловістю і комунікаціями. Європейська інтеграція, підтримана сильним економічним співробітництвом з ЄС, стане ключовою формотворчою силою внутрішніх процесів. Водночас Україна, найбільш імовірно, буде позаблоковою і утримуватиметься від військових і політичних альянсів - як від НАТО, так і від ОДКБ. Ці зміни збігаються з загальними економічними і демографічними тенденціями.
Залишається додати кілька слів стосовно авторів аналітичної довідки. Нідерландський Гаазький центр стратегічних досліджень вже тривалий час спеціалізується на підготовці досліджень-передбачень. За допомогою спеціально розроблених алгоритмів-систем Гаазький центр стратегічних досліджень розробляє детальний аналіз з того чи іншого приводу. Український Інститут світової політики своєю чергою став одним з провідних регіональних партнерів Гаазького центру стратегічних досліджень, отримавши змогу запозичити досвід авторитетної західноєвропейської дослідницької організації. Дослідники українського ІСП долучилися до підготовки масштабних досліджень, які стосувалися найгостріших питань міжнародної безпеки та викликали й викликають неабияку зацікавленість експертного середовища.