Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - В єднанні

А початок СВА району бере з 1998 року, коли за покликанням душі і серця «афганки» Марії Яківни Юрченко у тісній підсліпуватій кімнатці офісу ветеранів Великої Вітчизняної війни зібралася групка бойових побратимів, щоб створити свою структурну організацію, головною метою якої був девіз – «В єднанні – наша сила!» Марія Яківна переконувала нечисельних присутніх, що разом ми зможемо плідно займатися і позитивно вирішувати питання соціального захисту учасників бойових дій, допомагати інвалідам з виготовленням і придбанням протезів і візків, підтримувати морально тих, хто «заплутав» у цьому житті, а також вирішувати питання надання ветеранам-«афганцям» і їхнім дітям, сім’ям загиблих і померлих учасників бойових дій матеріальної допомоги, допомоги у лікуванні, відпочинку, здобутті вищої освіти та розв’язанні багатьох інших питань. І хоча ці плани були далекосяжними і благородними, ентузіастів до кінця року виявилося усього трохи більше п’ятдесяти. Але і це вже було дещо.
Ядро Спілки первинно складали «чисті афганці», які всіляко підтримували Марію Яківну – свого «генерала-поводиря». Немає сенсу перераховувати тут усі ті негаразди і з наданням приміщення, і з його обладнанням для нормальної роботи, зі зв’язком – їх було чимало, як і те, що не завжди ішли назустріч новоствореній організації й місцеві органи влади, деякі інші державні структури. Та голова організації не здавалася – з притаманними їй наполегливістю і натиском настійно добивалася від чиновників і визнання, і розуміння необхідності та корисності для району такої «бойової» організації. І крига недовіри, сумніву потихеньку танула.
СВА району все частіше стали згадувати на нарадах райдержадміністрації при обговоренні заходів з питань розвинення інфраструктури району, налагодження патріотичного виховання у навчальних закладах, наведення дисципліни та громадського порядку на наших вулицях, у школах, подвір’ях, при вирішенні задач боротьби з негативними елементами і з інших питань.
На прикладах зробленого членами Спілки для самих же «афганців» районні власті, інші учасники бойових дій побачили, що це не бутафорська структура, а орган, який і справді здатен вирішувати чимало справ, бути впливовим у громадському житті району. І потягнулися вояки запасу і у відставці до «штабу» із заявами: «Прошу прийняти мене до Спілки «афганців» району». За «афганцями» послідували «кубинці», «чехи», «угорці»… І сьогодні СВА (воїнів-інтернаціоналістів) району об’єднує у своїх рядах понад 1200 активних «штиків»!
Організацію добре знають не лише в районі, але й у Києві, з нею рахується Солом’янська РДА при прийнятті багатьох соціально значимих рішень, сюди ідуть за допомогою у… пошуках справедливості. Багатьох з «афганців» залюбки запрошують для роботи у державні владні структури, призначають там на відповідальні посади.
За визнанням голови Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Сергія Червонописького, голови Київської міської Спілки ветеранів Афганістану – члена Президії УСВА Миколи Гончаренка – сьогодні Солом’янська Спілка ветеранів Афганістану – одна з найчисельніших, найорганізованіших і… найталановитіших у Києві.
Останнє вкотре було продемонстровано на зазначеному урочистому зібранні. Жовта зала приміщення РДА ледь умістила усіх бажаючих, перед якими зі своїми віршами, піснями виступили поет і бард «афганець» Микола Грабовський, «чех» Анатолій Тіщенко у віршованій формі нагадав події 1968 року, що відбувалися у тоді ще Чехословаччині, те ж само зробив і «кубинець» Михайло Мосолов – представник найстарішої когорти воїнів-інтернаціоналістів. Учасники зібрання ще і ще раз не без гордості та… з болем у серці передивилися кінокадри, що зафіксували наше перебування в Афгані, створені, знову ж таки, «афганцями» нашої Спілки.
Від імені керівництва державної адміністрації Солом’янського району учасників урочистого зібрання сердечно привітав заступник голови РДА Анатолій Іващенко, який після теплих слів вдячності за плідну співпрацю «афганців» з властями району вручив багатьом з них цінні подарунки, грамоти і подяки.
Голова Київської міської Спілки ветеранів Афганістану Микола Гончаренко, привітавши «афганців-солом’янців» з 13-ою річницею від дня народження, вручив їм нагороди: орден «За заслуги» ІІІ ст. отримав Олександр Міщенко, Ігор Федоренко; медаль «За заслуги» І ст., медаль «За вірність обов’язку і присязі» вручено Олексію Шереметьєву, медалі «За віру та мужність» – Анатолію Сироті, Василю Кучеру та іншим.

Від політичної партії «Фронт змін» і особисто народного депутата України Арсенія Яценюка учасників урочистого зібрання привітав Вадим Гордін.
А на останок воїнів-інтернаціоналістів очікував приємний… сюрприз: на виході із приміщення райдержадміністрації депутат Київської міськради Ігор Баленко, не байдужа до «афганців» людина, вручив кожному учаснику зібрання відчутної ваги пакет продовольчих товарів. За його словами, «Як знак вдячності за те, що ми такі в районі є».
До речі, варто сказати і про інші подібні знаки уваги: саме з таких мотивів вже згадуваний Олексій Шереметьєв за власний кошт нещодавно відремонтував палату, призначену для побратимів у шпиталі, що у Пущі-Водиці, а Олександр Міщенко привів до ладу нове приміщення, в яке днями переїздить СВА району.
То ж, це не лише керівництву райдержадміністрації адресувалися слова вдячності за підтримку і порозуміння у вирішенні багатьох наболілих питань, що прозвучали у заключному слові беззмінного керівника СВА району Марії Яківни Юрченко, але й усім тим, хто не на словах, а ділом підтримує свою Спілку. Та й ми, «рядові» воїни-інтернаціоналісти, щасливі, що є в районі люди, небайдужі до чужого лиха і болючих проблем бойових побратимів.