Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

А було це у березні 1982 року. Тоді ще старший лейтенант Логачов служив на посаді командира автомобільного взводу мотострілецького полку. У ті весняні дні добігало кінця його дворічне «відрядження на війну». Молодий офіцер отримав від командування мотострілецької дивізії наказ очолити колонну автомашин з бойовою охороною. Гірською та вкрай небезпечною місцевістю вона мала доставити військовий вантаж для забезпечення бойових дій в іншому місці — під Кандагаром.
— Був полудень. Угорі — палюче сонце та ясне блакитне небо, а навколо лише гори, де могли ховатися душмани, — згадує воїн-інтернаціоналіст. — До військового об'єкту залишалося кілька кілометрів, аж раптом... кулеметний та автоматний обстріли з двох протилежних боків.
Тоді йому вдалося під шквальним вогнем вміло скорегувати дії підлеглих. Він зберіг більшість особового складу, а техніку вивів у безпечне місце. Вдалося зберегти й основну частину цінного вантажу, вкрай необхідного для виконання завдань, поставлених перед дивізією.
Не так давно відомості про цей геройський вчинок та документи про нагородження бойовими орденом та медаллю відшукали в архіві Міністерства оборони Російської Федерації. їх направили спочатку до Києва, а звідти — на Донбас.
Донині добрим словом згадують свого командира його підлеглі солдати, які разом
побували у пеклі під Кандагаром. Однополчани пишуть Юрію в соціальних мережах, вітають зі святами та вкотре дякують за збереження їхніх життів.
Приємна новина для сім'ї Юрія Логамова тв запрошення на урочистості надійшли особисто від начальника Донецького гарнізону полковника Ігоря Дацюка, який вручив нагороди та подякував офіцерові запасу та його побратимам за їхню мужність на війні та самовідданість у військово-патріотичному вихованні молоді.
Кавалер ордена Червоної Зірки Юрій Логачов сьогодні активно працює на громадських засадах із призовниками, е доволі частим гостем у Донецькому зенітному ракетному полку.