" /> Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - "Третій Тост" №13 (517) липень 2014 рік Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
 
 
 
    
 
Головна
Новини
Про організацію
Голова УСВА
Публікації
Електронні книги УСВА
Акції
Документи
Нормативні документи
Ветеранські закони
Фотогалерея
Зв`язок
Музей
Реабілітація
Питайте-відповідаємо
Локальні війни
Анонси
Книга вдячності
Організації УСВА
Сайти ветеранів
Фестивалі
Майбутнє України
 


Погода
Погода!


40992882 Відвідувачів
Орденские планки – ветеранам
Боевое Братство
Міністерство оборони
Президент України Офіційне інтернет-представництво
Укрінформ
Урядовий портал
"Третій Тост" №13 (517) липень 2014 рік Надрукувати Надіслати електронною поштою

Президенту України
П. О. ПОРОШЕНКУ
Шановний  Петре Олексійовичу!

24 червня у Києві відбулося чергове засідання Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), на якому  розглядалася позиція Спілки у світлі подій в Україні у 2013–2014 роках.
Під час обговорення члени Правління одностайно підтримали ініціативи Президента України щодо збереження цілісності держави і мирного урегулювання конфлікту, які було на той час оголошено Президентом України, й  висловили бажання про організацію зустрічі членів Правління Спілки з Президентом України для розгляду пропозицій:
– активізації участі неурядових організацій ветеранів у захисті територіальної цілісності України;
– заходів з посилення соціального захисту, лікування і медичної реабілітації учасників бойових дій та членів їхніх сімей.
Просимо Вас, Петре Олексійовичу, враховуючи прохання членів Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), віднайти найближчим часом можливість для зустрічі.

З повагою –
С. ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ,
голова УСВА, Герой України.

Закон України
Про внесення змін до Закону України
«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами) такі зміни:
1. Абзац другий пункту 1 статті 8 доповнити реченням такого змісту: «Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України».
2. Статтю 18 доповнити пунктом 61 такого змісту:
«61.Членам сімей військовослужбовців, які проходять військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», гарантується виплата грошового забезпечення цих військовослужбовців у разі неможливості ними його отримання під час участі у бойових діях та операціях. У такому разі виплата грошового забезпечення здійснюється членам сімей військовослужбовців, зазначеним у пункті 6 статті 9 цього Закону.
Порядок виплати грошового забезпечення зазначеним у цьому пункті членам сімей військовослужбовців визначається Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також військовими формуваннями, правоохоронними і розвідувальними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Президент України П. ПОРОШЕНКО.
м. Київ,
5 червня 2014 року.
№ 1316-VII.

Воїни-«афганці» – українській армії
Десант харьковских ветеранов

Ещё совсем недавно, если бы  кто-то сказал, что на нашей земле будет происходить то, что происходит сейчас  на юго-востоке Украины, мы не поверили бы. Гибнут  люди, падают сбитые самолёты и вертолёты,  а многие наши граждане, спасаясь от войны,  вынуждены покидать родные дома и становятся беженцами.
Для многих из нас город-курорт Святогорск, расположенный на левом берегу Северского Донца, в северной части Славянского района Донецкой области, прежде всего, ассоциируется со Свято-Успенской  Святогорской лаврой. Это один из крупнейших духовных центров Украины, святое для православных верующих место.
Городок, в котором проживает менее пяти  тысяч населения, стал убежищем для 25 тысяч жителей Донбасса, прежде всего женщин и детей,  которые, спасаясь от войны, стали беженцами. Сложилась напряженная ситуация с продовольствием и предметами первой необходимости. Администрация Харьковской области приняла решение направить в Святогорск продовольственную помощь. Не остался в стороне и Харьковский городской союз ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов), направив туда две тонны муки. Сопровождали ценный груз заместитель председателя ХГСВА Михаил Быков, председатель правления Орджоникидзевского районного отделения Вячеслав Чернышенко и воин-интернационалист Александр Ткачёв. В городе Изюме М. Быков встретился с однополчанином Андреем Пятаковым, а также десант харьковских «афганцев» дополнил заместитель председателя облгосадминистрации, воин-интернационалист, кавалер ордена Красной Звезды и медали «За боевые заслуги» Василий Хома.
В Святогорске колонна остановилась во дворе городской школы, где местные жители сразу приступили к разгрузке продуктов питания, складируя их в спортивный зал для хранения и дальнейшего распределения среди нуждающихся. Вместе с воинами-интернационалистами Харькова приехал министр молодёжи и спорта Украины Д. С. Булатов.
Ветераны посетили лавру и поставили свечи за мир и здравие, а также зажгли поминальные свечи. В общении с беженцами и жителями Святогорья главной была одна тема – мир на украинской земле.
На одном из блокпостов ветераны и Дмитрий Булатов интересовались проблемами армии и подразделения, в котором проходят службу бойцы  этого поста. К сожалению, больших и малых проблем накопилось очень много.
В заключение хотелось бы выразить благодарность воинам-интернационалистам Харькова, которые помогли собрать продовольственную помощь. Это Александр Саратов, Борис Третьяк, Александр Кривоконь, председатель ХГСВА Виктор Коваленко и актив Песочинского союза ветеранов Афганистана.

Михаил БЫКОВ,
заместитель председателя ХГСВА.

Київські «афганці» – батальйону «Айдар»

Завдяки наполегливій праці активу правління і районних організацій Київської міської спілки ветеранів Афганістану, директора Департаменту благоустрою КМДА Сергія Садового і генерального директора КП «Київпастранс» Миколи Ламбуцького придбано гуманітарну допомогу на суму більше 200 тисяч гривень: це військова форма, бронежилети, продукти харчування, предмети особистої гігієни для бійців батальйону «Айдар» в/ч-0624 (Луганська область). Члени Спілки Олександр Денисов, Заур Артабаєв, Леонід Полосенко, Дмитро Іванов кілька разів доставляли в зону АТО таку допомогу для цього військового підрозділу.
Батальйон «Айдар» сформовано із добровольців Волині, Харкова, Ужгорода, Луганська, Києва і Донецька, в ньому воюють за незалежність України учасники бойових дій в Афганістані. Назву батальйон отримав від річки Айдар, що у місті Щастя.
Кор. «ТТ».

Сбор помощи контролирует штаб

В офисе Сумской областной организации «СОВЕАФ» работает штаб для сбора гуманитарной помощи Сумскому 15-му батальону  территориальной обороны.
Каждый день в актовом зале организации собираются участники боевых действий, комитет помощи, мамы и жены солдат батальона, который дислоцируется в районе Луганска. При встречах говорят о многом: и о привлечении меценатов для покупки необходимых вещей, и о судьбах парней, служивших в батальоне, и о своих опасениях.  Жены и мамы очень взволнованы, эти сборы стали прекрасной возможностью поговорить с людьми, оказавшимися в такой же ситуации, как и они – в ожидании сына, мужа из неспокойного района.
Организатором этих встреч, сбора бандеролей для солдат в офисе «СОВЕАФ» выступил первый заместитель председателя Владимир Панченко.
Жители города собрали для солдат батальона все самое необходимое: белье, теплые носки, средства личной гигиены, фонарики, каски, бронежилеты.
– Кроме этого, многие сумчане переводят небольшие денежные суммы в помощь украинским военным, которые находятся на счету фонда поддержки батальона и в дальнейшем будут использованы для покупки необходимых вещей, – отметил Владимир Панченко.
Вся собранная гуманитарная помощь  отправлена военнослужащим батальона.
Пресс-служба Сумской областной организации «СОВЕАФ».

Щоб скоріше настав мир
Криворізькі військовослужбовці, які зараз несуть службу на кордоні з Російською Федерацією в складі 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас», отримали 10 тонн допомоги від жителів рідного міста.
Вантажівки комплектувались з ініціативи організацій ветеранів Повітряно-десантних військ, Криворізької міської організації УСВА, представників міліції, родичів і друзів військовослужбовців, небайдужих криворіжців. Для потреб військових зібрали упаковки води, продукти, засоби особистої гігієни, білизну тощо. За рахунок організаторів придбано тактичне спорядження – бронежилети 4-го ступеня захисту, розвантажувальні системи, прилади нічного бачення і приціли, радіостанції, рюкзаки, каремати, спальні мішки, медикаменти. Окрема увага – доставці адресних посилок бійцям від рідних і близьких: такі гостинці разом із листами, як ніщо інше, сприяють високому бойовому духу.
У зону АТО з Кривбасу вирушили велика вантажівка, мікроавтобуси і пікап, вщент набиті продуктами харчування, приємними дарунками і корисними речами. Колону супроводжували почесний голова Криворізької організації ветеранів Повітряно-десантних військ, депутат міськради Микола Колесник і голова міської організації УСВА, полковник у відставці Юрій Федосенко.
Що далі на схід, то більше змінюється навколишній ландшафт. Запорізька область, особливо її східна частина – останній форпост перед територією проведення АТО. Ще з травня область входить до «червоної» зони, де загроза екстремізму дуже висока. Сепаратистів приваблює наявність атомної і найбільшої в Європі теплової електростанцій, тож час від часу тут викривають терористичні групи, здійснюються поодинокі напади на блокпости.
Колона зупиняється на останньому на території Запорізької області блокпосту, що, підсилений бронетехнікою, прикриває стратегічний напрямок на Маріуполь. Тут – місце зустрічі з бійцями 40-го батальйону територіальної оборони. Далі рухатись небезпечно, там нишпорять терористи й трапляються справжні бойові зіткнення, тож наражати цивільних на небезпеку, як мінімум, було недоцільно.
За словами вояків, котрі несуть службу на цьому блокпосту, вдень тут відносно спокійно, а в нічний час сепаратисти бешкетують, навіть зброю проти них доводилося застосовувати. Блокпост захищають хлопці з Центральної України. Умови перебування на об’єкті більш ніж спартанські. Але бійці на це не скаржаться. Микола Колесник передає служивим упаковки води і блоки цигарок, аж тут з’являється колона криворізьких бійців з 40-го батальйону територіальної оборони.
Кілька вантажівок і старенька «Нива» – бійці, в більшості з 17-ї окремої танкової бригади, які входять до складу 40-го батальйону, прибули в зону проведення АТО без бронетехніки. Зустрічати гостей з малої батьківщини прибув особисто командир частини. Його супроводжують, окрім водіїв, розвідники, чий зовнішній вигляд різко контрастує з формою і спорядженням охоронців блокпоста. Замість камуфляжних формених костюмів на них легкі маскхалати, зброя теж легка, що викликано специфікою роботи розвідки.
Поки військові перевантажують надіслані з Кривбасу речі, просимо командирів і бійців поділитися враженнями від служби. Під час коментарів деякі вояки закривають обличчя масками-балаклавами. Це на звичайній війні зрозуміло, де «наші», будь-який ризик є зайвим.
– Ми тут Батьківщину захищаємо, виконуємо свій військовий обов'язок, – говорить комбат. – Кожен з бійців прагне, щоб наш народ жив мирним, спокійним життям. У службі на Донеччині є свої складності: вода низької якості, солона. Готувати на ній їжу проблематично. Тому окрема подяка землякам за привезений вантаж. Наскільки небезпечно перебувати тут? Провокації й напади можуть статися будь-коли й з будь-якого боку. Вже підтвердилася інформація про жінок-снайперів серед сепаратистів. Бойовики часто прикриваються цивільними, наприклад, пересуваються в машинах для перевезення хліба, тому треба бути насторожі.
– Ми блокуємо підозрілий транспорт і спроби бойовиків прорватися через кордон з Росією, – каже командир розвідників. –Траплялося відкривати й попереджувальний вогонь, який, у разі відмови виконати наказ, привів би до стрільби на ураження. 12 червня наші розвідники затримали двох шпигунів з так званої ДНР, які вели відеозйомку розташування нашої частини. Показово, що їх підвозила місцева міліція, яка тут же ретирувалася. При затриманні у терористів вилучили планшети і пістолети. Так і служимо. Велике спасибі криворіжцям за допомогу і підтримку.
Після розвантаження посилок вояки збираються на кордон, колона ж з Кривбасу вирушає додому. Микола Колесник залишається: в його планах – за кілька днів об'їхати всі блокпости й місця несення служби криворіжців, щоб особисто побачити умови їх перебування на Донеччині й скласти перелік усього необхідного, що буде привезено в наступні рази.
– Ми допомагаємо нашим хлопцям і пам'ятаємо, що це наш обов’язок перед ними, – говорить Микола Колесник. – Тому такі поїздки стануть системними, щотижневими. Потенціал Кривбасу дозволяє забезпечувати земляків, які захищають кордони Вітчизни, не просто всім необхідним, а найкращим. Вони цього варті!
– Те, що криворіжці допомагають своїм воїнам, – це гідно й правильно, – каже Юрій Федосенко, голова організації ветеранів-«афганців» Кривбасу, колишній офіцер підрозділів спецпризначення. – Ми й надалі надаватимемо допомогу, причому не лише гуманітарну, але й моральну, а якщо буде потреба – то й бойову.
Один день перебування поблизу зони бойових дій вартий більшого, ніж постійне сидіння в Інтернеті чи перед телевізором. Це враження, які полишають нескоро. Відчуття нереальності від того, що відбувається: коли по українській землі рухається бронетехніка з державними прапорами, що супроводжує автоколони з паливом; коли колишні водії БєлАЗів з ГЗК чи слюсарі з автоматами й ручними кулеметами боронять територіальну цілісність держави; коли є населені пункти, де не чутно дитячого сміху, проблеми з продуктами, проте можуть пролунати постріли і розриви гранат…
Спільне наше бажання – щоб усе це жахіття скоріш скінчилося, бо воно протиприродне. Щоб в Україні – цілісній і неподільній – настав мир, а всі військові, у тому числі й призвані з Кривбасу, скоріше повернулися додому. Повернулися живими й неушкодженими.
Юрій ФЕДОСЕНКО,
голова Криворізької міської організації УСВА, полковник у відставці,
Олесь БАГАТОВ.

В організаціях УСВА
Згадали загиблих і вшанували живих
Біля пам’ятного знака «Бойова машина піхоти» у Кролевці Сумської області (на знімку) з нагоди 25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану і Року учасників бойових дій на території інших держав відбувся обласний зліт воїнів-«афганців».
На заклик Кролевецької районної організації УСВА відгукнулися бойові побратими з Конотопа, Бурині, Шостки, Путивля, Лебедина, Глухова, Глухівського і Білопільського районів.
– Ми віддаємо данину пам’яті загиблим на Афганській війні та вшановуємо всіх, хто повернувся додому. Війна – це велике лихо для людства, це ми знаємо по собі, знаємо з історії Великої Вітчизняної війни, а сьогодні вже знаємо про війну, яка триває на сході нашої країни. Хотілося б побажати всім мирного неба і щоб ніякі війни більше не розпочиналися, – зазначив голова організації Володимир Колода. Перед присутніми виступили голова Кролевецької райдержадміністрації Олег Кучерявий, голова районної ради Микола Авраменко, військовий комісар Сергій Харченко. Місцевий  поет Микола Калюк прочитав свій новий вірш на «афганську» тематику.
Хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих і померлих воїнів, до пам’ятного знака «Бойова машина піхоти», на могили загиблих воїнів-«афганців», що на центральному кладовищі, а також до меморіалу Слави загиблим у Великій Вітчизняній війні учасники зібрання поклали квіти.
Олена ДЕРКАЧ,
секретар Кролевецької районної організації УСВА.

Ветераны по-прежнему в строю
28 июня состоялась конференция Одесской областной организации УСВА. В Доме офицеров собралось около двухсот человек – делегаты от районных и городских организаций Украинского Союза ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов), представители органов власти и управления, ветеранских и общественных организаций, средств массовой информации. Присутствующие приветствовали Почётного гражданина Одессы, участника Великой Отечественной войны, воина-десантника генерал-лейтенанта Льва Николаевича Горелова.
В ходе работы конференции председателем Одесской областной организации УСВА избран генерал-майор запаса Юрий Михайлович Ермаков. Утверждён состав правления организации в количестве 39 человек.
Программным было выступление председателя УСВА С. В. Червонопиского (на снимке), который впоследствии ответил на вопросы присутствующих.
Юрій Михайлович Єрмаков народився 5 січня 1945 року в селі Онуфріївка Кіровоградської області в сім'ї військовослужбовця.
У 1962 році поступив до Одеського вищого загальновійськового командного училища, по закінченні якого проходив службу в Збройних Силах СРСР на різних командних і штабних посадах у військових округах і групах військ. У 1977 році закінчив Військову академію ім. М. Фрунзе, у 1984 році – Військову академію Генерального штабу ЗС СРСР.
З 1989 по 1991 рік перебував у спецвідрядженні у Республіці Афганістан.
З 1991 року – в лавах Збройних Сил України на посаді заступника начальника штабу Південного оперативного командування. У 1995 році звільнений у запас за вислугою років. Військовий пенсіонер. Член Ради, голова Одеського регіонального відділення Української Федерації професіоналів безпеки.
Нагороджений 7 орденами, медаллю ООН «На службі миру», медаллю «За відмінну службу по охороні громадського порядку» і ще 20 медалями.

Прес-служба ООО УСВА.

Подарунки й пісні для бійців
З ініціативи Полонської районної організації ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) і за підтримки Хмельницької обласної організації УСВА, райдержадміністрації і райради у місцевому Будинку культури відбувся благодійний концерт учасника бойових дій в Афганістані Леоніда Мицака.
Після перемовин з командиром окремого розвідувального батальйону підполковником Л. О. Климчуком, який активно допомагав районній організації ветеранів Афганістану в облаштуванні музею, благодійні внески використано для придбання 40 розвантажувальних жилетів і сигарет для бійців.
До акції на підтримку нашої армії приєдналися члени Славутської міської організації ветеранів Афганістану (голова – Олександр Семенюк) і Славутський міський голова Василь Сидор, які забезпечили транспортні витрати, а також зібрали продукти харчування і медикаменти.
Представники Полонщини Олександр Коблай і Леонід Мицак,  славутські  «афганці» Олександр Семенюк, Олег Ніколайчук і Роман Бачинський, Славутський міський голова Василь Сидор побували у населеному пункті Стрілкове Генічеського району Херсонської області, де сьогодні несуть військову службу бійці Новоград-Волинського окремого розвідувального батальйону, обороняючи спільно з прикордонниками південний кордон України. Вони  передали військовим благодійну допомогу, а переможець всеукраїнських і міжнародних конкурсів-фестивалів патріотичної та «афганської» пісні Леонід Мицак виконав композиції на воєнну і «афганську» тематику на імпровізованому майданчику поблизу наметового містечка військових. Командир батальйону подякував за таку потрібну допомогу і чудовий концерт.

Людмила АЛЄКСЄЄВА.

Співпраця зміцнить громаду
         Під час зустрічі голів ветеранських організацій Вінниччини з керівництвом області обговорено низку нагальних питань, які виникають на місцях.
         За участю заступника голови обласної державної адміністрації Людмили Щербаківської, начальника обласного клінічного госпіталю для інвалідів Великої Вітчизняної війни Валерія Бабійчука, керівників обласних ветеранських організацій Леоніда Копецького, Всеволода Кольчака, Петра Кирилішина, заступника директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Володимира Лазаренка відбулося закриття тематично-оздоровчого семінару для голів районних і  міських рад, активістів обласної ради Організації ветеранів України, районних і міських організацій інвалідів Великої Вітчизняної війни і Збройних Сил, учасників бойових дій в Афганістані.
     Як зазначила Л. Щербаківська, спілкування з керівниками управлінь, департаментів, ветеранських обласних організацій стало взаємокорисним для всіх. Отримано необхідну для роботи інформацію, дано компетентні відповіді на хвилюючі питання.
     Звертаючись до ветеранів, Людмила Щербаківська наголосила, що безцінний досвід військового братства і патріотизму надихає на якнайшвидше визволення Україну від терористів і сепаратистів заради досягнення миру і спокою в державі. У свою чергу, співпраця між владою і ветеранськими громадськими організаціями зміцнить розвиток територіальної громади.
     Заступник голови облдержадміністрації запевнила, що керівництво області докладає максимум зусиль задля забезпечення усім необхідним наших воїнів, підрозділів самооборони, вимушених переселенців, сімей наших вояків.
     – Ми – сильна держава, сильна нація і маємо допомагати одне одному й робити все, аби зупинити війну, – акцентувала Л. Щербаківська.
     Підсумки роботи семінару підбили голови ветеранських громадських організацій і начальник обласного госпіталю. Ветерани висловили вдячність керівництву і медичному персоналу закладу за їх високий професіоналізм, чуйність і увагу й бажання відвідувати госпіталь – свою «другу домівку» – ще упродовж багатьох наступних років. Медики наголосили, що працювали так, щоб кожен ветеран якісно підлікувався і комфортно відпочив.
     Учасники зустрічі висловили сподівання, що практика проведення тематично-оздоровчих семінарів, співпраця влади з ветеранськими організаціями області й надалі даватимуть позитивні результати як для покращання здоров’я наших ветеранів, так і для зміцнення територіальної громади Вінниччини.

Прес-служба Вінницької обласної
спілки ветеранів війни в Афганістані.


Пільги є.  А кошти?
      «Соціальний та правовий захист ветеранів у сучасних умовах. Відповіді на актуальні запитання» — такою бу¬ла тема прямої лінії, впродовж якої на запитання відповідав начальник управління по роботі з ветеранами Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України Ігор МАЛЬЦЕВ.

     Андрій Головченко з Кіровограда, зокрема, поцікавився, наскільки нині реально для учасників бойових дій використати свою пільгу на отримання житла.

      – Питання забезпечення житлом учасників бойових дій, а також військовослужбовців, звільнених у запас чи у відставку, — одне з найактуальніших. Упродовж останніх років працювала цільова бюджетна програма із забезпечення учасників бойових дій і воїнів-інтернаціоналістів житлом. На жаль, нинішнього року виконання програми не забезпечене коштами. Служба тримає це питання на контролі, працюємо над складанням переліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Щойно відновиться фінансування — негайно розпочнеться відповідна процедура.
    За час роботи служби (з 2011 року) житлом забезпечено 379 учасників бойових дій.

    Усі відповіді Ігоря Мальцева на запитання учасників прямої лінії читайте на сайті УСВА.

Начинаем экономить
1 июля вступили в силу несколько положений закона о предотвращении финансовой катастрофы. Госрежим экономии ударит по детским пособиям, крупным вкладам и большим пенсиям.
Детские пособия
Если раньше размер детских пособий зависел от того, какой по счету ребенок родился в семье, то сейчас положены одинаковые пособия – 41 428 грн. Выиграют только родители первого ребенка. По старым правилам государство заплатило бы им на 10 тыс. грн меньше. Те, у кого родится второй ребенок, наоборот, потеряют более 20 тыс. грн. Потери  тех, у кого появится третий – более 80 тыс. грн.
Вклады
Под налогообложение депозитов попадут вкладчики, чьи начисленные проценты по всем депозитам превысят 20,7 тыс. грн: при заработке 20,7–248,5 тыс. грн государству придется заплатить 15%, 248,5–482,3 тыс. грн – 20%, свыше 482,3 тыс. грн – 25%. «Налог распространяется и на текущие счета, депозиты до востребования. Исключение составляют доходы от ценных бумаг, эмитированных государством (например, внутренние гособлигации или военные казначейские обязательства), и зарплатные счета», – уточнила первый заместитель председателя правления банка «Нацкредит» Людмила Мищук. Банки при этом не будут высчитывать налог, вкладчикам придется самим указать проценты в налоговой декларации. «Банк при начислении процентов по депозиту будет уведомлять налоговые органы: когда, сколько и какому физлицу были перечислены средства», – сообщила Л.  Мищук.
Пенсии
У пенсионеров налог будут взимать автоматически, и они сразу получат «обрезанную» пенсию. Правда, под удар попадут не все, а только те, чья пенсия превышает 10 тыс. грн: при пенсии в 10–12,18 тыс. придется заплатить 15%, а свыше 12,18 тыс. – 17%.

Память в бронзе, металле и камне
Воїнам-прикордонникам
«Афганці» Долинської районної організації УСВА (Кіровоградська область) вирішили встановити доповнення до пам’ятного знака воїнам-інтернаціоналістам з фотографіями загиблих бойових побратимів Володимира Кушніра та  Олександра Гордієнка.
Урочистою ходою по живому коридору почесної варти юних матросів, під бій школярів-барабанщиків пройшли ветерани. Під час урочистого відкриття прозвучало багато теплих слів на адресу голови організації Миколи Юхимовича Гронта і спонсорів – народного депутата України Сергія Анатолійовича Кузьменка, депутатів Кіровоградської обласної ради Геннадія Миколайовича Вітряка і ветерана-прикордонника Петра Омеляновича Костючка, воїнів-«афганців» Ігоря Гайдука і Володимира Халемінця. В урочистому заході взяв участь голова Кіровоградської обласної організації УСВА В. М. Остащук.
Почесну місію відкрити стелу в присутності батьків загиблого О. Гордієнка доручили ветеранам-прикордонникам Анатолію Денисовичу Жерновому і Анатолію Омеляновичу Кустючку.
      
О.  ДРАБЕНЮК.

Воїнам-прикордонникам

Воїни-інтернаціоналісти Деснянського району Києва встановили пам’ятний знак – прикордонний стовп  на могилі Олександра Миколайовича Новікова, який загинув у Афганістані.
Олександр Новіков з 1983 року проходив військову службу в 35-му прикордонному загоні на посаді механіка-водія БТР. 25 квітня 1985 року група прикордонників поверталася після виконання чергового завдання на базу. У районі кишлака Калай-Хумб вони потрапили в засідку. У бою в бронетранспортер, який прикривав бойових товаришів, влучила ворожа  граната. Від вибуху машина нахилилася і сповзла у гірську річку. Поранений рядовий Новіков не зміг вистрибнути з некерованої машини. За мужність і героїзм О. М. Новіков посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки.    
Ініціатором встановлення пам’ятного знака став член Спілки ветеранів Афганістану Деснянського району, воїн-прикордонник  А. І. Соляник. У заході взяли участь ветерани Афганської війни на чолі з головою районної спілки В. І. Передрієм  і родини загиблих воїнів-інтернаціоналістів Деснянського району.
Настоятель храму Всіх Святих воїнів ієрей  В’ячеслав Яковенко освятив могилу і пам’ятний знак, відслужив заупокійну літію за загиблими воїнами-«афганцями».

Ірина  ІВАЩЕНКО,
секретар Спілки ветеранів
Афганістану Деснянського району.

Загинули у мирний час

У райцентрі Талалаївка на Чернігівщині встановлено ще один пам'ятний знак на честь воїнів-інтернаціоналістів.
Меморіал у Талалаївці зведено у сквері навпроти будівлі райдержадміністрації на кошти жителів району і сільгосппідприємств, які працюють на його території.
Як повідомив голова Чернігівського обласного відділення УСВА Станіслав Віхров, участь у відкритті пам'ятного знака взяли представники влади і громадськості, воїни-інтернаціоналісти, місцеві жителі, голова обласного комітету сімей військовослужбовців, загиблих в Афганістані, Лариса Олександрівна Кожар, голова районної спілки ветеранів війни в Афганістані Анатолій Лобода, його заступник Олександр Шагунов, мама загиблого воїна-інтернаціоналіста Петра Тарасенка – Ганна Пантелеймонівна.
На сірому камені викарбувано слова автора проекту меморіалу О. Шагунова: «Не вибирають Батьківщину і люблять різну – без прикрас... Обрала нас лиха година у мирний час».
Хвилиною мовчання вшанували світлу пам'ять загиблих і померлих земляків, поклали квіти до пам’ятника. Настоятель храму Святої Великомучениці Варвари отець Віктор освятив меморіал.

Прес-служба Чернігівського обласного відділення УСВА.

Из редакционной почты
В Афганистане был строителем

Немного о себе. Зызак Николай Васильевич, был командирован в Афганистан трестом «Черноморгидрострой» для строительства перевалочной базы в Хайратоне. Мы два раза в месяц ходили на боевые дежурства с автоматами, довелось даже поносить автомат периода Великой Отечественной войны ППШ с круглым диском и пострелять из боевого оружия, слава Богу – не в людей. Видел наших раненых ребят, которых перевозили в Союз. Награждён медалью «За гражданское мужество».
Живу в городе Южный Одесской области, состою в местной «афганской» организации. Я не поэт, но написал стихотворение, оно называется «Третий тост», как и газета. Считаю, что наша газета очень важна для ветеранов и очень нужна.

Третий тост

Наш третий тост –
И мы встаём, седые головы склоняем.
Свой третий тост мы стоя пьём
И вас – погибших – вспоминаем.

И Кандагар, Гардез, Кундуз…
Спецназ идёт по перевалу.
Вы честно выполняли тот приказ,
Что командиры вам давали.

Те юноши, ушедшие в Афган,
Бессмертной славою себя покрыли.
И в тучах пуль, в свистящий ураган
Ни разу от врага не отступили.

Мы будем помнить вас, друзья,
Всех тех, что на войне погибли.
Мы на могилы ходим к вам
Просить прощенья – не уберегли…

Наш третий тост –
И мы встаём, седые головы склоняем.
Свой третий тост мы стоя пьём
И вас – погибших – вспоминаем.

Благодарю за память

Очень благодарна Украинскому Союзу ветеранов Афганистана за информацию о захоронении моего деда – Мельника Корнея Игнатьевича, погибшего в боях Великой Отечественной войны в 1945 году.
Я побывала на кладбище в Польше, а также через польский Красный Крест подтвердила все данные и выяснила номер братской могилы, в которую было произведено перезахоронение. Недавно заказала и установила памятную табличку. Спасибо еще раз за Вашу работу.

Светлана ДИДКОВСКАЯ.

З приводу
Іграшковий самнаград

Рекламна агітка одного зі столичних виробничих підприємств,  де за електронною адресою вказано і телефони… Вже не вперше потрапляє на очі цей кольоровий буклетик, який відверто ніби закликає: «Купи нагороди!».
За гроші пропонуються ордени: так звані «пам’ятні», «сувенірні». А ще медалі й нагрудні знаки такого ж гатунку. Присвячені різним датам, подіям минулого, ювілеям відомих людей у погонах. Є суто для авіаторів, десантників, прикордонників. Були з написом «30 років введення радянських військ в Афганістан». Ці залізки, вкриті емаллю і написами, з різними колодками й муаровими стрічками мають привабливий вигляд і на перший погляд цілком здатні конкурувати з офіційними нагородами – державними чи відомчими. Але річ у тім, що не затверджено їх у жодній структурі, якій надано подібне право. Зрозуміло, що у наш «бізнесовий» час розрахована уся ця продукція на додатковий прибуток підприємства, адже існує в суспільстві чимало фалеристів та інших колекціонерів.
– … Ні, нас ці цяцянки не цікавлять, адже не мають будь-якої цінності. Це звичайні значки, які невідомо кому потрібні, – почув від тих, хто продає нагороди минулого на своєрідному ринку, що у Львові має назву «Вернісаж». Одним словом, буклетик, про який йшлося, уваги співрозмовників не привернув, проте, що дивує, викликав неабикий ажіотаж у декого з ветеранів-«афганців»: «Нові нагороди? Які красиві! Треба придбати!».
Саме на подібних людей розраховано звернення згаданого підприємства, в якому чорним по білому надруковано «…до уваги обласних, районних, міських об’єднань ветеранів»: мовляв, купуйте, розповсюджуйте, нагороджуйте.
Щодо останнього, то в деяких організаціях дійшло до абсурду. Під час зборів один з «афганців» дає гроші іншому за привезену медаль, а через кілька хвилин підходить до голови зі словами: «Зробіть запис у посвідченні й поставте печатку!» Дехто заповнює бланк власноруч. Мимоволі замислюєшся: що це? Гра в заслуги і героїзм? Чи має право будь-яка організація УСВА займатися подібним, адже є суто свої відзнаки?
До речі, й державні, й відомчі, й ті, що вручає Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) за традицією «обмивають». А куплені? Їх обережно ховають у кишеню. Неважко змалювати собі приблизно таку картинку: приходить додому сивочола людина і пояснює дружині, що це вручили йому «афганці». Соромно говорити про те. Що просто купив собі чергову нагороду.
Що далі від Афганської війни, то героїчніше видається дехто самому собі. Інколи подивишся на учасника бойових дій, чия армійська біографія обмежується лише строковою службою, а груди його прикрашають десятки придбаних за гроші пам’ятних і сувенірних «нагород». Смішно? Звичайно. А навіщо перейматися? Адже не обізнані в тонкощах нагородних систем СРСР і України пересічні громадяни, особливо діти, перед якими хизується новоспечений герой. «А свої, «афганці», зрозуміють», – розмірковує дехто, ось і ходить, як новорічна ялинка.

Не помилюся, додавши, що і офіцери запасу не гребують подібним самнаградом, і дехто назбирав уже за сотню яскравих пофарбованих залізок. У їхньому колі «іконостас», як у Брежнєва, вже мало кого дивує. І не шкода їм сотень гривень за металеві іграшки. Згоден, зрештою це справа особиста. Але шкода, що дехто з моїх бойових побратимів чіпляє на себе відзнаки, якими їх ніхто не нагороджував.
 Упевнений в тому, що медаль має ще й третій бік: моральний. Чи можна гордо носити на грудях орден, який ти купив? Та й яка це нагорода? Скоріше бутафорщина. Інколи виникає непереборне бажання голосно зауважити: «Схаменіться, бойові побратими! Не влаштовуйте клоунаду і ті, хто «завозить» нагороди, заробляючи на цьому, і ті, хто їх купляє, не шкодуючи грошей. Не дискредитуйте звання воїна-інтернаціоналіста, на ганьбіть пам’ять полеглих в Афганістані та в інших гарячих точках».
Довго не наважувався торкатися цієї теми, але потім вирішив: можливо, окремі члени УСВА впізнають у цих рядках себе й зроблять відповідні висновки. Принаймні сподіваюся на подібну реакцію.

Ігор МОСЕЙЧЕНОК,
член правління ЛОО УСВА, учасник бойових дій в Афганістані.


16.07.2014



 
< Попередня   Наступна >

 

 
 
© 2005-2018, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
www.usva.org.ua
pressusva@ukr.net
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на usva.org.ua обязательна.
Редакция usva.org.ua может не разделять точку зрения авторов статей
и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.