Чому виникають труднощі під час оформлення статусу учасника АТО?
Чому не працюють пільги учасникам АТО? На це запитання спробували знайти відповідь правозахисник Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк і голова Державної служби у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції Артур Дерев’янко.
Представник громадської організації Максим Щербатюк розповів, що у вісімнадцяти областях працюють громадські приймальні їхньої організації. Серед питань, які ставлять відвідувачі юристам, найгострішим залишається отримання статусу учасника бойових дій у зоні АТО. Так, за словами Максима Щербатюка, в Херсонській області до приймальні звернулася група жінок. Вони розповіли, що їхні чоловіки загинули, виконуючи завдання в зоні Антитерористичної операції. Проте до них прийшли «посланці» з органів внутрішніх справ і настійливо попросили підписати папери, в яких йшлося, що їхні чоловіки — інспектори ДАІ — патрулювали ділянку дороги і загинули в ДТП.
Проблем немає, якщо документи є
Як пояснив голова Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО Артур Дерев’янко, порядок надання статусу учасників бойових дій доволі простий і відшліфований понад два десятки років застосування. Власне, з часу прийняття Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
За словами Артура Дерев’янка, до складу служби увійшли три відомчі комісії від пенітенціарної служби, спецзв’язку і ДСНС. Комісії від Національної гвардії, Міністерства оборони і МВС діють уже давно. Держслужбовець пояснив: для того, щоб отримати статус учасника бойових дій, слід подати до відомчої комісії довідку про участь в АТО, засвідчену командиром військового формування, у разі поранення — висновок медичної комісії первинного огляду. Після розгляду документів відомчими комісіями рішення про надання статусу учасника бойових дій приймає міжвідомча комісія, яка вже працює з вересня.
Посадовець пояснив, що у зв’язку з останніми подіями в державі з’явилася нова категорія ветеранів — учасники АТО. Він звернув увагу командирів окремих підрозділів, батальйонів, окремих рот, батальйонів територіальної оборони на подальшу долю своїх підлеглих і їхніх сімей. І зауважив, що потрібно взяти цих людей на облік. У разі фатальних подій родина матиме можливість отримати соціальні пільги. Вже нині є проблеми в тих сім’ях, де сталося горе, а довести причетність годувальника до бойових дій без документів вкрай складно. П’ятсот неоподатковуваних мінімумів зависли для родин у повітрі. Нині це сума 609 тисяч гривень.
— Проблем з наданням статусу учасників бойових дій на сьогодні немає, — запевнив голова державної служби. — Окрім тих добровольчих підрозділів, які не підпорядковуються жодним військовим формуванням. Це зокрема 5-й і 9-й батальйони «Правого сектору».
Артур Дерев’янко також повідомив про визначення меж зони АТО. За його словами, СБУ вже ближчим часом оприлюднить інформацію про територіальну зону Антитерористичної операції. Нині точно відомо, що до неї увійшли Донецька і Луганська області. Окрім того, опрацьовується питання окремих районів Харківської області, де відбувалися бойові дії.
По совісті чи по закону
Посадовець також пояснив, чому виникають колізії з розрахунками суми коштів на виплату в різних військових структурах. Приміром, МВС керується Законом «Про міліцію», згідно з яким сім’я особи, яка загинула, має отримати суму десятирічного утримання міліціонера. Тому й виникає справедливе нарікання від рідних загиблого рядового, який мав мінімальний оклад. Інша справа, коли це полковник чи генерал. Чи справедливо це? У працівників підрозділів СБУ оклади інші, тому й сума виплат значно відрізняється від решти і перевищує 609 тисяч гривень.
— Державна служба через Міністерство соцполітики ініціює внесення змін до законодавчих актів, щоб не було соціальної несправедливості, — запевнив Артур Дерев’янко. — Є й інші питання, які вимагають юридичного тлумачення. Приміром, як правильно розподілити суму соціальної допомоги між членами сім’ї, якщо на момент оформлення документів дружина була вагітною, а на час отримання вже народила дитину? Як правильно вчинити у випадку, коли батько покинув родину і згадав про сина лише коли справа дійшла до розподілу компенсації? Жодних моральних підстав він не має, а офіційно залишається батьком. Тому просимо усіх юристів долучитися до розв’язання подібних питань.
Про кількість визнаних учасниками бойових дій говорити рано і просто некоректно, вважає голова держслужби. Кожен по-своєму робить внесок у наближення перемоги, незважаючи на те, військовою справою зайнятий на полі бою чи цивільною. Чиновник вважає риторичними такі запитання: чи є учасниками бойових дій прикордонники на межі Харківської області, яких розстрілювали росіяни зі своєї території з установок «Град»? Чи вважати населений пункт Щастя або Савур-могилу в дні переходу з рук у руки бойовою територією? «Нині триває гібридна війна, — сказав очільник державної служби, — досвіду ведення якої немає ні у кого. Під час Великої Вітчизняної все чітко розмежовувалося територією. Гібридна війна не має лінії окопів».
— У кожній області є списки людей, які воюють у добровольчих підрозділах, — розповів посадовець. — Ми також створили єдиний реєстр, він ще «сирий». Під нього підбираються програми ЄДАПС, щоб інтегрувати його у чинну систему соціального захисту для правильного розподілу державою коштів по областях. Ми просимо навіть підрозділи, що працюють під грифом «секретно», надавати таку інформацію. Ось для чого. Приміром, у Закарпатті створено один батальйон, а з Київської області воює десять військових частин і п’ять добровольчих батальйонів. Реєстр допоможе правильно розподіляти кошти. Є бійці з пораненнями, є такі, що потребують протезування та реабілітації. Щоб не вийшло так, що з Луганщини боєць їде на реабілітацію на Закарпаття. Для цього й збираємо інформацію.
До речі, всю необхідну інформацію можна знайти на сайті державної служби. Зрештою, якщо виникають сумніви чи недовіра або якщо людина не належить до конкретного підрозділу чи міністерства, можна звернутися безпосередньо до міжвідомчої комісії. Тут найскладніші випадки беруть під особистий контроль. Принаймні так висловився головний посадовець держслужби.
Медик на війні — теж солдат
Не менш важливим на сьогодні залишається питання медичного обслуговування бійців і зокрема протезування. Посадовець попросив не спекулювати на цьому. На його переконання, нині в Україні немає проблем із виготовленням протезів. Протезування у нас, за його словами, є одним з найкращих у Європі. Бо наші фахівці навчалися у Німеччині, Латвії. Та й працюють на вузлах, виготовлених за кордоном. Решта комплектуючих вітчизняні й коштують набагато дешевше за імпортні аналоги. У нас працює сім десятків протезних майстерень. Десять з них спеціалізуються на виготовленні протезів верхніх кінцівок. Медична комісія визначає, який потрібен протез. Якщо його можна зробити в Україні, то на вибір людини пропонують кілька виробників. А якщо медична комісія сумнівається у вітчизняному потенціалі, тоді залучають іноземців.
На медиків також поширюється статус учасників бойових дій. Їм слід подавати документи про відрядження. Власне, не людина має збирати документи, а відділ кадрів того підприємства чи установи, з якої особа рушала на схід країни. До речі, за короткий термін роботи державної служби за присвоєнням статусу учасника бойових дій звернулося 470 осіб.
— Щоб робота була прозорою, ми запропонували силовим міністерствам створити «єдине вікно», — зауважив Артур Дерев’янко. — Щоб особа, котра служила в лавах профільного відомства, зверталася одразу туди. А не кидала документи в скриньку, не знаючи, хто їх отримає і де. Ці рекомендації ми оприлюднили і на сайті служби.
Артур Дерев’янко не відкидає і можливих махінацій та спекуляцій на місцях. Тому радить не підписувати жодних документів, щодо яких маєте сумніви. Якщо подібна ситуація з кимось уже трапилася, то, на жаль, іншого виходу, окрім як звертатися до суду, немає.
Як людина, котра пройшла свою війну, він припускає виникнення й інших ситуацій. Приміром, людина воює, передає своїй сім’ї довідку з військового підрозділу про те, де перебуває і що виконує. Сім’я оформлює пільги, а «годувальник» завтра переходить на бік якоїсь там «ДНР» чи «ЛНР». Через це в законі й прописано, що статус присвоюється після закінчення перебування особи в зоні бойових дій. Якщо людина їде вдруге чи втретє, має вже надійну репутацію, це інша справа. Поки що йдеться, звичайно, про загиблих, про їхнє визнання учасниками бойових дій, аби родичі могли користуватися пільгами.
Є питання щодо зниклих безвісти. Родичі звертаються із запитанням, як їм бути? Фахівці зауважують, що допоки не відбудеться процедура ідентифікації, про жодні пільги йтися не може. Зрештою, хоча б для того, щоб не фінансувати сім’ї таких, що воювали проти свого народу. Нині під час захоронення невідомих загиблих солдат відбирають зразки ДНК і заносять до бази даних.
Від редакції. Питання соціального захисту учасників АТО нині далеке від ідеалу. Через те в людей і постає багато запитань. Місцеві органи влади, на які покладено виконання цих положень, готуються хоч в якийсь спосіб забезпечити гарантовані державою пільги. А ті, хто вже отримав або незабаром отримає статус учасника бойових дій, сподіваються, що заплановані на наступний фінансовий рік кошти для допомоги їм у сумі 475 мільйонів гривень будуть не лише на папері.
ДОВІДКА «УК»
Телефони Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО:
044-281-08-50, 281-08-48, 281-08-56
